студентка 3 курсу спеціальності
«Соціологія»
Криворізького факультету ДВНЗ «ЗНУ»
Науковий
керівник: к.е.н., викладач, Дашко І. М.
Сутність та роль
корпоративної культури в організації
Відсутність чітких
уявлень про цінності і загальні переконання відносно того, як можна досягти
успіху у певній галузі; в цілому мають місце уявлення про цінності і переконання,
але не існує згоди відносно того, що в певний час є правильним, важливим і
дієвим; в окремих підрозділах організації домінують різні точки зору, виникають
розбіжності між штабним і лінійним керівництвом, основним і допоміжним
персоналом, внутрішньою і зовнішньою службами; керівники
діють скоріше мотивовано і нічого не роблять, щоб сприяти розвитку загального
розуміння того, що є важливим.
Корпоративна культура як термін
застосовується для розгляду загальної культури організації, яка складається з
окремих часток, окремих культур груп , що спрямовує поведінку працівників на
виконання статутних завдань та підтримку певного рівня відносин між учасниками
процесу діяльності. На основі колективної системи
цінностей виникає відповідна система норм та стандартів поведінки сукупного
працівника. При цьому керівництво організації впроваджує такий арсенал
стимулів, який не повинен вступати в протиріччя з корпоративною мораллю та
загальнолюдськими цінностями.
У науковій
літературі існує велика розмаїтість дефініцій корпоративної культури, їх
понятійна сутність має одне і теж значення, різниця лише полягає у деякій
відмінності конкретних визначень. Так, зокрема, такі автори як Е. Шейн, В.
Співак, В. Томілов, В. Воронкова, В. Волобуєв та інші, надали такі визначення
терміну "корпоративна культура: специфічна "конституція"
організації; система матеріальних і духовних цінностей, проявів; система формальних
і неформальних правил і норм діяльності, звичаїв і традицій; неписаний і
нематеріальний, але той, що добре відчувається, бік діяльності організації;
динамічний комплекс базових особливостей окремої організації; явище духовного
походження тощо.
Корпоративна культура відтворює надзвичайно важливий комплекс
чинників, формуючих корпоративну культуру організації, що створює її імідж як у
регіональному, так і міжнародному плані. Тому наголосимо про зміну визначення
корпоративної культури у залежності від точки зору та глибини усвідомлення
корпоративної культури організації.
Сама культура (від лат. cultura -
оброблення, виховання, освіта, розвиток, шанування) - це специфічний спосіб
організації і розвитку людської життєдіяльності, поданий у продуктах матеріальної
і духовної праці, у системі соціальних норм і переконань, у духовних цінностях,
у сукупності ставлень людей до природи, між собою і до самих себе. Культура характеризує також особливості поведінки,
свідомості і діяльності людей у конкретних сферах громадського буття. У
культурі може фіксуватися спосіб життєдіяльності окремого індивіда, соціальної
групи або усього суспільства в цілому.
Корпоративна культура
розвитку будь-якої організації визначається рядом обставин:
1) Надає працівникам
організаційну ідентичність, визначає внутрішньогрупове уявлення про
організацію, являючись важливим джерелом стабільності і спадкоємності в
організації. Це створює у працівників відчуття надійності самої організації і
свого становища у ній, сприяє формуванню почуття соціальної захищеності та
стабільності даної соціальної системи.
2) Знання основ корпоративної
культури своєї організації допомагає новим працівникам правильно інтерпретувати
події, що відбуваються в організації, визначаючи в них усе найбільш важливе й
суттєве.
3) Корпоративна культура більш
ніж що-небудь інше, стимулює самосвідомість і високу відповідальність
працівників, що виконують поставлені перед ними завдання. Визнаючи і нагороджуючи таких людей, корпоративна
культура ідентифікує їх у якості .
У залежності від вибору підходу і перемінних
чинників дослідниками застосовуються різні типології корпоративної культури.
Так, типологія корпоративних культур, де в основу покладена специфіка виду
діяльності розрізняє такі типи, як культура торгівлі, культура взаємовигідних
угод (спекулятивна), адміністративна та інвестиційна (інноваційна) культури;
типологія корпоративних культур, де критерієм оцінювання культури є відношення
до часу, розрізняє моноактивну, поліактивну і реактивну; типологія, яка припускає,
що формування культур засновано на конкуруючих цінностях, виділяє кланову,
ієрархічну (бюрократичну), ринкову.
Зміни умов зовнішньої конкуренції,
державного регулювання, стрімкі економічні зміни і нові технології вимагають
зміни корпоративної культури організації, що не відповідає новим умовам. Для
створення нової культури організації потрібно немало часу, постільки стара
культура не тільки не відповідає духу часу, а потребує формування нової місії,
цілей організації і її ідеології, моделі ефективного керівництва, використання
досвіду попередньої діяльності, вкорінених традицій і процедур, оцінювання
ефективності організації, її формальної структури, проектування приміщень і
будівель.
На можливість зміни корпоративної культури організацій впливають наступні
фактори: організаційна криза; зміна керівництва; стадії життєвого циклу
організацій , їх вік , розмір; рівень культури; наявність субкультур.
Отже, організація
зацікавлена у сприйнятті культури кожним її працівником. При цьому особливість
культури полягає у тому, що культурні цінності формуються на основі відбору
певних видів поведінки та досвіду людей. Самі найефективніші способи передачі
корпоративної культури - це традиції, символи, мова і інформація.
Список використаних джерел:
1. Ансофф Н. Новая
корпоративная стратегия. - СПб. : Питер, 1999. - 416 с.
3. Колесников Г. Стратегическое
управление и организационная культура // персонал. - 2000. - №3. - С. 40-46.
5. Колесников Г. Стратегическое управление и организационная
культура // Персонал. - 2000. - № 3. - С. 40 - 46.