Экономические науки/6. Маркетинг и менеджмент.
Іванченко Г.В., студентка Булаєнко А.О.
Вінницький торговельно-економічного інституту
КНТEУ м.Вінниця, Україна
МЕНЕДЖМЕНТ ТРУДОВИХ
РЕСУРСІВ У СУЧАСНИХ РИНКОВИХ УМОВАХ
На даний час немає
єдиного підходу до виміру досягнення ефективності в управлінні персоналом.
Складність і багатовекторність полягає в тому, що процес трудової діяльності
персоналу на підприємстві в ринкових умовах і управління в тому числі, тісно
пов’язані з виробничим процесом і його кінцевими здобутками, соціальною
діяльністю суспільства та розвитком організації.
На сучасному етапі
управління персоналом стало об’єктом великої уваги вітчизняних та іноземних
науковців, таких як С.А. Баркова [2, c. 34], Г.А. Дмитренко [3, c. 112-113], К. Киллена, С.В. Шекшні, Ф.
Наумова, Б. М. Генкіна, Дж. Адамса, В.
Врума, Л. Берковиця, Р. Оуена, Л. Портера, А. Маслоу, Б. Скиннера та інших.
Науковцями було
досліджено процес трудової діяльності персоналу на підприємстві в ринкових
умовах і управління в тому числі.
Метою статті є
дослідження окремих аспектів ефективності управління персоналом сучасної
організації та основні фактори, що її обумовлюють.
Як відомо,
розрізняють основні види управління це:
організаційне управління (створення самої бізнес-одиниці (фірми) та її
відповідної структури і системи управління, визначення механізму реалізації
управлінських функцій тощо); перспективне управління (визначення довгострокових
цілей організації, шляхів їх досягнення тощо); поточне управління (визначення
конкретних завдань, координація процесу їх розв’язання, забезпечення процесу
розв’язання необхідними матеріальними, людськими, інформаційними, фінансовими
ресурсами, контролем, оцінкою результатів, корекцією заохочення або покарання
виконавців)[5, с. 186].
Для того, щоб
одержати найвищі результати від діяльності, керівництво підприємства, на нашу
думку, повинно дати відповідь на наступні основні запитання:
-
якого ставлення я хочу досягти від своїх підлеглих?
-
як я оцінюю та визначаю ефективне поводження?
-
як я зможу мотивувати та винагороджувати за сумлінне
ставлення до роботи?
Реалізація
ефективного менеджменту передбачає проходження трьох основних етапів:
І етап - постановка
цілей, що орієнтовані на досягнення результатів та сумісне досягнення однієї
цілі, не перешкоджаючи досягненню іншій, потребують зусиль, але досяжних;
ІІ етап — визначення
стратегії досягнення. Її можна обрати в залежності від ситуації з стратегії
обґрунтованих рішень, стратегії ризику, стратегії ідей менеджменту, стратегії
ефективних співробітників-професіоналів, стратегії якості, стратегії лояльності
і відданості, і нарешті, стратегії співробітництва.
ІІІ етап -
визначення і реалізація системи винагороди за результатами виконаної роботи та
досягнених цілей [5, c. 132].
Слід відмітити, що в
ефективному менеджменті застосовуються принаймні 7 засобів винагороди
працівників:
1.
Гроші. Стимулююча роль грошової винагороди особливо
ефективна, коли підприємства винагороджують своїх співробітників у залежності
від виконання роботи й одержання конкретних результатів, а не за відсиджений на
робочому місці час.
2.
Похвала. Похвала доволі
часто є ще більш потужним засобом, ніж гроші, що, звісно, завжди відіграватиме
велику роль у світі праці. Наприклад, система винагороди в фірмі „Мері Кей”
заснована на оплаті за виконання і на суперсхваленні за надвиконання, що
приносить їй величезний прибуток.
3.
Дія. Службовці, що придбали
акції і стають співвласниками, і поводяться як власники. Для того, щоб
використовувати цей засіб винагороди, підприємство повинно створювати
конкурентноспроможний товар, використовувати спосіб групового прийняття
управлінських рішень. Дослідження Університету штату Мічиган показали, що
використання цього засобу винагороди може в 1,5 разу підвищити прибуток фірми [3, c. 112].
4.
Винагорода вільним часом.
Це дозволить співробітникам більше часу витрачати на себе і свою сім’ю, якщо він
буде справлятися з роботою раніше відведеного терміну.
5.
Прояв інтересу до робітника
і порозуміння з ним. Цей спосіб винагороди є найбільш значущим для ефективної
праці співробітників-професіоналів.
6.
Просування по кар’єрним
сходинкам. Цей спосіб винагороди потребує серйозних фінансових інвестицій
вищого керівництва, але саме він дозволяє в даний час таким компаніям, як „IBM”, „Digital equipment соф.”, „General Motors” зберігати лідируюче
положення на ринку в США.
7.
Надання можливості
займатися улюбленою роботою. Цей засіб особливо ефективний тоді, коли робітники
прагнуть стати співробітниками- професіоналами, але відчувають, що іншу роботу
вони виконували б набагато професійніше, із більшою віддачею і кращими
результатами[3, с. 113].
Таким чином,
визначення цілей, стратегії їх досягнення і засобу винагороди працівників є
трьома етапами ефективного менеджменту, що дозволяють фірмі домогтись найкращих
та оптимальних результатів.
Так чи інакше,
система управління базується на розподілі загальної сукупності робіт, які мають
бути виконані для успіху організації на ринку. На будь-якому підприємстві різні
робітники виконують різні функції: одні продають, інші обслуговують
виробництво, одні спостерігають за рухом фінансових потоків, інші здійснюють
спостереження за мінливим зовнішнім середовищем і т.д. Коли успіх залежить від
творчості працівників, нестандартності рішення - треба поєднувати підходи,
точки зору і рівні практики [4, c. 61]. Тому одним із підходів щодо підвищення
ефективності управління трудовими ресурсами підприємства, на нашу думку, є
стандартизація функцій в умовах нестандартності при прийняті рішень. У разі
впровадження вище наведеного підходу можна відповісти на питання, як за
допомогою стандартних функцій виробити нестандартні рішення. Другою важливою
обставиною ефективного менеджменту в ринкових умовах є широке застосування
філософії залучення працівників до прийняття рішень. Цей підхід базується на
тому припущенні, що саме люди, які безпосередньо стикаються з проблемами,
займають найкращу позицію щодо їх вирішення. На нашу думку, немає великої
різниці, хто саме приймає певні рішення - головним є те, щоб вони приймалися у
встановленому напрямку і були раціональними та економічно обґрунтованими.
Подальший успіх будь-якої справи залежить саме від ефективності і швидкості
впровадження прийнятих управлінських
рішень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Кузьмін, О.Є. Сучасний менеджмент [Текст] / О.Є. Кузьмін.
− Львів, 2011. – 176 с.
2. Баркова, С.А. Управление персоналом [Текст] : учеб.
пособие для студ. всех спец. / С.А. Баркова. − Новосибирск : СибУПК,
2011. – 87 с.
3. Дмитренко, Г.А. Стратегический менеджмент в системе
образования [Текст] : учеб. Пособие / Г.А. Дмитренко. − К. : МАУП, 2009.
– 176 с.
4. Кричевский, Р.Л. Психология руководства и лидерства в
спортивном коллективе [Текст] / Р.Л. Кричевский, М.М. Рыжак. − М., 1985.
– 132 с.
5. Економіка знань: виклики глобалізації та Україна [Текст]
/ під. заг. ред. А.П. Гальчинського, С.В. Льовочкіна, В.П. Семиноженка. –
Національний інститут стратегічних досліджень. − Київ, 2013. − 261
с.