Буднік М. М., Носань А. Е.

Харківський торговельно-економічний інститут

Київского національного торговельно-економічного університету, Україна

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЯК ОСНОВА УСПІХУ ПІДПРИЄМСТВА

На сучасному етапі розвитку України забезпечення стабільної роботи підприємств по реалізації конкурентоспроможної продукції є головним завданням для керівників усіх рівнів. Найважливішою якісною характеристикою господарювання на усіх рівнях є ефективність стратегії управління підприємства.

Зниження витрат, раціональне використання матеріальних ресурсів, досягнення високих економічних показників, підвищення продуктивності праці і ефективності підприємства – найбільш важливі і актуальні завдання працівників управління підприємством. Стратегічне управління дає змогу побудувати таку динамічну систему, яка давала б змогу забезпечити своєчасне виконання поставлених цілей, розробку і виконання системи планів, удосконалення підприємства та його окремих підсистем, що є основою для підвищення його конкурентоспроможності та існування в довгостроковій перспективі.

Необхідною умовою досягнення поставлених завдань є науковий пошук, аналіз, узагальнення практики і обґрунтування такої системи управління підприємством, яка могла б забезпечити підвищення ефективності виробництва і насичення ринку високоякісними товарами, доступними для українського споживача.

Мета дослідження – удосконалення стратегічного управління на підприємстві.

Предметом дослідження є процес формування стратегії підприємства.

Стратегія (від грецького strategos – «мистецтво генерала») являє собою детальний комплексний план управлінських дій, призначений для того, щоб забезпечити досягнення довготривалого успіху підприємства. Розробка і вибір стратегії повинні ґрунтуватися на дослідженнях і достовірних даних [1]. Щоб ефективно конкурувати в сьогоднішньому світі бізнесу підприємство повинно постійно займатися збором і аналізом величезної кількості інформації про галузь, конкуренцію та інші чинники [2].

Стратегія формується під впливом внутрішнього і зовнішнього середовища, постійно розвивається, тому що завжди виникає щось нове, на що потрібно реагувати. Насамперед, стратегія здебільшого формулюється і розробляється вищим керівництвом, але її реалізація передбачає участь працівників усіх рівнів управління.

Стратегія підприємства – взаємопов'язаний комплекс довгострокових заходів або підходів, спрямований на зміцнення життєздатності та потужності підприємства по відношенню до її конкурентів. По суті це набір правил для прийняття рішень, якими керується підприємство у своїй діяльності [3].

Здатність підприємства проводити самостійну стратегію у всіх областях робить його більш гнучким, стійким, дозволяє адаптуватися до вимог середовища і обставин.

Для досягнення успіху одночасно використовуються декілька стратегій, які утворюють гармонійну систему і важко піддаються відтворенню конкурентами. Застосування тієї чи іншої стратегії залежить від ситуації і цілей процесу змін, бажаної швидкості і складності.

Стратегія управління допомагає формулювати та виконувати ефективні стратегії, що забезпечують рівновагу відносин між підприємством (його окремими підрозділами) та зовнішнім середовищем, а також допомагає досягти цілі, що ставить перед собою підприємство.

Сутність стратегічного управління полягає у формулюванні основних напрямків діяльності підприємства і показників його розвитку на плановий період, що визначають бажаний результат його діяльності взагалі і в конкретному бізнесі. В рамках стратегічного управління забезпечується комплексне обґрунтування проблем, з якими може зіткнутися підприємство, і визначенння дій по їх вирішенню, а також розробляється конкретний план управлінських дій (стратегії) щодо виконання мети підприємства і досягнення сформульованих цілей.

Під стратегічним планом прийнято розуміти сукупність місії, цілей і стратегій їх досягнення, сформульованих на різних організаційних рівнях управління різними менеджерами [4]. Стратегічні плани повинні бути розроблені так, щоб бути цілісними протягом тривалого періоду і одночасно змінюватись залежно від умов навколишнього середовища, що дозволить при необхідності здійснити їх вдосконалення та переорієнтацію [5].

Основними елементами процесу стратегічного планування є: формулювання місії і цілей підприємства, визначення загроз і нових можливостей зовнішнього середовища, оцінка сильних і слабких сторін підприємства по відношенню до його конкурентів, аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії підприємства, а також розробка загальних напрямів (планів, політики), що забезпечують реалізацію стратегії.

Стратегічне управління створює важливі переваги в організації майбутньої діяльності підприємства, в тому числі:

− забезпечує підготовку до використання можливих сприятливих умов для успішної діяльності підприємства;

− дозволяє всебічно проаналізувати виникаючі (у тому числі очікувані в майбутньому) проблеми і загрози;

− покращує координацію дій в процесі господарської діяльності підприємства по досягненню його мети;

− створює передумови для розвитку стратегічного мислення і передбачення у менеджерському корпусі підприємства;

− сприяє формуванню інформаційної бази для ефективного управління підприємством при реалізації стратегії і досягнення цілей;

− забезпечує більш обґрунтований й раціональний розподіл ресурсів та їх концентрацію на ключових напрямках досягнення успіху підприємства.

Визначення стратегії залежить від позиції підприємства на ринку, його потенціалу, динаміки розвитку, поводження конкурентів, особливостей випуску продукції або наданих послуг, стану економіки, соціальної сфери й багатьох інших факторів [6].

Діяльність будь-якого підприємства так чи інакше випробовує вплив внутрішніх і зовнішніх чинників. Для того, щоб забезпечити ефективне функціонування організації необхідно ретельно вивчати і враховувати дію цих чинників.

На сучасному етапі існують деякі проблеми розвитку підприємств, що нерозривно пов’язані з неефективністю стратегії управління. Ці проблеми пов’язані в основному з наступними факторами:

1. Фінансування – занадто висока частка позичкового капіталу.

2. Виробництво – недостатня модернізація технологій.

3. Персонал – висока плинність, недостатня кваліфікованість, низька продуктивність праці.

4. Організація – невизначеність цілей, неефективність ієрархічної структури.

5. Конкурентоспроможність – недостатня оцінка впливу діяльності конкурентів.

6. Керування – неефективна система мотивації, невирішеність завдань.

7. Орієнтир – відсутність альтернативних планів та орієнтація тільки на більш сприятливі умови.

8. Інформованість – недостатність інформації щодо впливу зовнішніх та внутрішніх чинників, відсутність інформації для формування стратегії управління.

9. Постачання – втрата постачальників та нестабільність їх кола.

Невизначеність ринкового середовища є головною об'єктивної причиною, що впливає на можливість формування достатньої інформації (даних) про сьогодення і майбутнє, в якому перебуває підприємство та його середовище.

Щоб вирішити ці проблеми підприємство повинно проаналізувати аналіз внутрішніх та зовнішніх чинників, фінансовий стан, вирішити питання щодо ефективності організаційної структури підприємства, чітко сформувати цілі та задачі стратегії управління.

На підставі здійсненого дослідження можна виділити важливі для підприємств напрями з удосконалення стратегії управління:

1. Впровадження нових видів товарів і послуг.

2. Забезпечення безперервного підвищення продуктивності праці і кваліфікації персоналу.

3. Проведення нової рекламної політики товарної продукції.

4. Вкладення капіталу в продукцію, яка користується великим попитом.

5. Підвищення конкурентоспроможності підприємства.

6. Визначення майбутніх шляхів розвитку та мобілізації всіх ресурсів для того, щоб забезпечити собі першість у сферах, де є найбільші шанси на успіхи.

7. Визначення та координація дій по реалізації місії та основних цілей організації, шляхів їх переведення в новий стан, способів використання необхідних для цього ресурсів.

Для вдосконалення стратегії управління підприємствам необхідно:

– зосередитися на головних проблемах і відкинути другорядні;

- визначати стан зовнішнього середовища та ступень його впливу на діяльність підприємства. Формувати ефективні форми взаємодії із зовнішнім середовищем та взаємозв'язки у внутрішньому середовищі підприємства;

- сформувати стратегічний потенціал у вигляді сукупності матеріальних і інших умов;

- розширити асортимент продукції, наприклад, ввести новий для підприємства продукт;

- знизити вартість продукції і тим істотно підвищити ефективність підприємства та його фінансові показники, які є важливими, особливо, при кризовому стані економіки держави;

- перейти на чітке планування реалізації продукції за програмою;

- підвищити продуктивність праці;

- провести дослідження ринку постачальників з метою найбільш повного задоволення потреб виробництва і закупівель на конкурсній основі з оптимальним співвідношенням ціна/якість;

- відшукати шляхи нейтралізації суперників;

- проводити моніторинг реалізації стратегії управління та її своєчасне корегування в умовах мінливого середовища.

Стратегія підприємств, які вже освоїли ринки збуту продукції, повинна бути спрямована на зміцнення своїх позицій в галузі. В цьому випадку основним напрямком повинно бути встановлення ділового співробітництва та робота з контрагентами шляхом розробки системи знижок, розвитку дилерської діяльності, стимулювання продажів, і таким чином, розширення каналів збуту. Важливою задачею стратегії є також підтримання репутації та формування іміджу фірми на ринку.

Ключовим фактором успіху на будь-якому ринку, є встановлення довгострокових відносин з найважливішими клієнтами, тобто необхідно сформувати у клієнта високий рівень лояльності до компанії та її послуг.

Гарантом успіху діяльності підприємства є постійне підвищення ефективності управління, систематичний аналіз стратегічного управління, розробка і впровадженні заходів, націлених на підвищенні ефективності стратегії. Тож розробка стратегії для кожного підприємства являється важливим атрибутом, і від ефективності стратегії управління залежить успіх підприємства в цілому та його розвиток в перспективі.

Список використаних джерел:

1. Функції менеджменту та їх характеристика [Електронний ресурс]// 5ka.at.ua. − Режим доступу : http://5ka.at.ua/load/menedzhment/funkciji_mened-zhmentu_ta_jikh_kharakteristika_referat//.

2. Основні розділи стратегічного плану [Електронний ресурс]// Підручники. − Режим доступу : http://pidruchnyky.tk/osnovnyierazdelyi-strategicheskogo-plana.html.

3. Інноваційний менеджмент [Електронний ресурс]// Бібліотека економіста. − Режим доступу :http://isct.ru/book/140/9457.html.

4. Процес розробки стратегії управління [Електронний ресурс]// litsoch.ru. − Режим доступу : http://www.litsoch.ru/referats/read/227011/.

sutnist_zabezpechennya_strategichnogo_upravlinnya_organizatsiyeyu.

6. Інноваційний менеджмент [Електронний ресурс]// Сессія.ком. − Режим доступу : http://sesia.com.ua/book/4/499.html.