Экономические науки/6.Маркетинг і менеджмент

К.е.н., доцент кафедри маркетингу Мацеєва Н.В.

ДВНЗ «Криворізький національний університет, Україна

Удовицька М.В.

магістрант спеціальності «Маркетинг»

ДВНЗ «Криворізький національний університет, Україна

Стратегічне планування на підприємстві: сутність, переваги, недоліки та проблеми впровадження

Сучасний стан економіки України характеризується погіршенням господарської діяльності більшості підприємств, що пов’язано з високим рівнем інфляції, зменшенням доходів населення, напруженою політичною ситуацією. В зв’язку з цим значна кількість підприємств втрачає свої ринку збуту, відбувається стрімке звуження сегментів, постраждали стратегічні галузі господарства країни. Така ситуація вимагає удосконалення процесів планування діяльності підприємств, формування нової стратегії їх розвитку, що дасть змогу в певній мірі забезпечити стійкий стан у ринковому середовищі та полегшить вихід з кризи. Темпи змін в економіці країни набули значних розмірів, що робить стратегічне планування єдиним способом формального прогнозування майбутніх проблем і можливостей підприємств на ринку.

Актуальність дослідження стратегічного планування полягає у існуванні проблеми забезпечення ефективного функціонування підприємства, досягнення рівноваги із зовнішнім середовищем, пошуку шляхів виживання в умовах нестабільності ринку та жорсткої конкуренції.

Різні аспекти проблеми стратегічного планування розглянуті в працях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених: І. Ансоффа, А. Чандлера, Г. Мінцберга, П. Дойля, В. Маркової, В. Пастухвової, А.В. Кузнєцової, К.В. Яковенко [1], М.Д. Виноградського, І.Е.Болховітіна [2], М.Б.Свистович [3] ,О.Я. Щербан [4], А.М.Райська, Г.О. Селезньова [5] та інших.

Дослідження праць науковців щодо трактування поняття «стратегічне планування» свідчить про їхнє розмаїття (табл.1).

Таблиця 1 - Аналіз поняття «стратегічне планування» [1,2]

Автор	Визначення
Шершньова З.Є., Оборська С.В.	Стратегічне планування – це адаптивний процес, за допомогою якого здійснюється регулярна розробка та корекція системи досить формалізованих планів, перегляд змісту заходів щодо їхнього використання на основі безперервного контролю та оцінки змін, що відбуваються зовні та всередині підприємства
Василенко В.А., Ткаченко Т.І.	Стратегічне планування – це процес визначення головних цілей організації, ресурсів, необхідних для їх досягнення, та політики, спрямованої на придбання та використання цих ресурсів
Сумець О.М., Бондаренко М.І.	Стратегічне планування – це вид управлінської діяльності, пов'язаний з розробкою стратегій на основі набору дій і рішень (що приймаються керівництвом), спрямованих на досягнення цілей підприємства
Лесечко М.Д., Рудницька Р.М.	Стратегічне планування – сукупність дій і рішень, зроблених керівниками, які призводять до розробки спеціальних стратегій, призначених для того, щоб допомогти організації досягти своїх цілей
Саєнко М.Г.	Стратегічне планування – це процес формування стратегії, визначення місії, мети і довгострокових цілей підприємства та ефективних шляхів і засобів їх досягнення на основі раціонального використання стратегічного потенціалу (ресурсів) підприємства і максимального врахування динаміки розвитку в умовах турбулентного зовнішнього середовища
Томпсон А.А	Стратегічне планування – це планова робота, яка включає розробку прогнозів, програм та планів, в яких передбачаються цілі та стратегії поведінки об’єктів управління в перспективі, які дозволяють цим об’єктам ефективно функціонувати та швидко пристосовуватись до змін умов зовнішнього середовища

Враховуючи розбіжності трактування та певну невизначеність стосовно термінології найбільш прийнятним можна вважати розуміння стратегічного планування як процесу розробки перспективної програми дій задля досягнення цілей виробничо-збутової діяльності підприємства на основі стратегічних орієнтирів та обмежень маркетингового середовища.

Мета стратегічного планування – комплексне обґрунтування вирішення проблем, з якими може зіткнутися підприємство в перспективі, встановлення певного порядку дії для ефективного його функціонування [1].

Існуючі економічні тенденції вимагають розгляд стратегічного планування, як такого, що наповнене новим змістом та формою, при цьому основна мета та цілі такого планування зберігаються. В умовах кризи основна увага має приділятися постійному моніторингу змін середовища функціонування фірми, контролю основних результативних показників, їх відхилень, динаміки змін та швидкому реагуванню на них.

На відміну від довгострокового планування стратегічне має інший напрям, який здійснюється з майбутнього у теперішність, тобто спочатку визначається бажаний стан організації, якого хочуть досягнути в майбутньому, а потім визначають шляхи, засоби та ресурси, необхідні для досягнення цього стану [3]. Ряд вітчизняних підприємств розробляють довгострокове планування, але воно не є повноцінно стратегічним, оскільки базується переважно на екстраполяції тенденцій розвитку, що склалися в минулому [5].

Результатом стратегічного планування є перспективні цілі та стратегії, що знаходять своє відображення в стратегічних планах і програмах діяльності підприємства [4].

В той же час, необхідно відмітити, що розробка стратегічних планів і програм в більшості притаманна крупним корпоративним підприємствам і організаціям, оскільки їх фінансові ресурси і кадрові можливості в наслідок певної інерційності великих систем видаються більш стійкими до критичних викликів бізнес-середовища. Для представників малого і середнього бізнесу проблема стратегічного планування стає більш критичною з точки зору прогнозованості результатів і ризиків, пов’язаних із забезпеченням стійкого розвитку при не досить сприятливих ринкових трендах.

При розробці стратегічних планів в сучасних умовах важливо особливу увагу приділити розділам, що стосуються формуванню резервів та їх оптимізації відповідно обраній стратегії підприємства, це пов’язано в першу чергу з постійними змінами цін на ресурси, зокрема на газ, електроенергію, сировину та матеріали.

Враховуючи особливості стратегічного планування в умовах кризи і важливість такого планування в стратегічних галузях господарства, зокрема важкої промисловості та енергетики розглянемо практичний аспект цієї проблеми.

Оскільки Криворізький регіон характеризується високим розвитком металургійної промисловості (ця галузь є одним з найбільших споживачів природного газу), то тут сформувалася ціла сфера промислових послуг різного характеру. Таким підприємством є ТОВ «Подіс КР», що надає послуги з обстеження димових та вентиляційних каналів газових приладів та працює на ринку послуг м. Кривого Рогу з 1997 року. Воно є лідером на даному ринку за ринковою часткою та обсягами збуту, має імідж надійного партнера ( серед його клієнтів, зокрема, є одне з найбільших підприємств країни ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг»), його послуги характеризуються високою якістю.

В той же час, доволі міцна позиція компанії на ринку була досягнута завдяки використанню підходів стратегічного планування, перевагами якого є: постановка стратегічних цілей і визначення стратегії розвитку; формування поточних рішень в залежності від прогнозованих на перспективу очікуваних результатів; організоване осмислення рішень, що базується на прогнозуванні майбутніх наслідків; пошук альтернативних варіантів досягнення поставлених цілей у межах визначеної мети; моніторинг зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства; розподіл функцій та відповідальності між менеджерами компанії в залежності від завдань поточного та майбутньою характеру, а не лише за напрямками діяльності та структурними підрозділами.

Подальше розширення меж і горизонтів планування стримується на ТОВ «Подіс КР» браком коштів і відсутністю кваліфікованих спеціалістів у галузі маркетингового менеджменту, значними витратами часу для розробки стратегічних планів. Враховуючи специфіку діяльності підприємства (промислові послуги) та падіння попиту та природний газ, існує можливість розробки нереалістичних планів через важкість проведення прогнозування в мінливих умовах та в наслідок несвоєчасного реагування на стрімкі зміни в середовищі.

Враховуючі результати проведених досліджень і аналізу стану маркетингового планування на підприємствах малого та середнього бізнесу, доцільним є формування стратегічного плану на основі мінімізації ризиків від зниження рентабельності, скорочення частки ринку, послабленні конкурентних позицій на основі наступного алгоритму ( рис.1).

За умов виявлення суттєвих відхилень між плановими і фактичними показниками підприємства, змін в зовнішньому середовищі відбувається коригування стратегічних планів, починаючи з відповідного етапу алгоритму.

Цілі, завдання та місія підприємства

Аналіз змін навколишнього середовища та стратегічних можливостей фірми

Розроблення планів і програм, прийняття рішень щодо резервів і їх оптимізації, залежно від обраної стратегії

Розроблення стратегії за рівнями управління, напрямами та строками

Вибір варіанта

Аналіз можливих стратегій з точки зору їх перспектив

Аналіз можливості застосування стратегій зростання

Так Ні

Рисунок 1 – Алгоритм розробки стратегічного плану

Отже, за результатами проведених досліджень, на великих промислових підприємствах елементи стратегічного планування все більше впроваджуються в практику маркетингового менеджменту шляхом реалізації настанов і стратегій фінансово-промислових груп, до яких вони входять; в то й же час на підприємствах малого і середнього бізнесу елементи стратегічного планування обмежуються прогнозами ринку і обсягами збуту на цільових сегментах без деталізації відповідних стратегій та орієнтирів інноваційного розвитку.

В сучасних умовах ринкової економіки України стратегічне планування здійснюється переважно у відповідності до цілей виживання підприємства на ринку. При досягненні виживання стимулом є формування і досягнення наступних цілей, що є характерними для більш стабільних та прийнятних економічних умов.

Література:

1. Кузнєцова А.В. Застосування стратегічного планування на підприємстві: переваги та недоліки/А.В. Кузнєцова, К.В. Яковенко//Управління розвитком, №1(164). – 2014р. – С.124-126.

2. Болховітіна І.Е. Сутність стратегічного планування діяльності підприємства в сучасних умовах/ І.Е.Болховітіна//Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики, №4(4). – 2008р. - С.111-118.

3. Свистович М.Б. Сутність та основні поняття стратегічного планування/М.Б. Свистович// [Електронний ресурс] – режим доступа: http://www.academy.gov.ua/ej/ej18/PDF/06.pdf

4. Щербан О.Я. Стратегічне планування діяльності підприємства/ О.Я.Щербан// [Електронний ресурс] – режим доступа: http://ena.lp.edu.ua:8080/

5. Райська А.М. Стратегічне планування на підприємствах: досвід та проблеми впровадження/А.М. Райська, Г.О.Селезньова// [Електронний ресурс] – режим доступа: http://repository.hneu.edu.ua