Колодяжний В.С., здобувач

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

СТРАТЕГІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЇЇ СКЛАДОВІ

Конституція України чітко визначає, що поряд із захистом суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього українського народу. Економічній безпеці притаманний інтегральний характер, оскільки вона є результатом спільних зусиль усієї нації, що проявляється через дії всіх гілок влади (від всеукраїнського до місцевого рівня), наявних у державі сил і засобів, об’єднань громадян та окремих осіб.

Економічна безпека країни – це складна багатофакторна категорія, яка характеризує здатність національної економіки до розширеного самовідтворення з метою збалансованого задоволення потреб власного населення держави на визначеному рівні; протистояння дестабілізуючій дії різноманітних чинників, внутрішніх та зовнішніх, і має забезпечувати конкурентоспроможність національної економіки у світовій системі господарювання [2].

Економічна безпека має досягатися шляхом здійснення єдиної державної політики, узгодженою системою заходів, адекватних внутрішнім та зовнішнім загрозам. Така політика буде ефективною за умов визначення стратегії й тактики забезпечення економічної безпеки.

Стратегія економічної безпеки повинна базуватися на багатоваріантності прогнозів соціально-економічного розвитку України і коригуватися залежно від розвитку подій за тим чи іншим варіантом. Переваги багатоваріантності стратегії полягають у можливості вибору різноманітних заходів, а не в терміновому застосовуванні екстрених та недостатньо розроблених рішень.

Головною метою стратегії економічної безпеки України є забезпечення такого економічного розвитку, при якому можливо було б створити умови для розвитку соціально-економічних інтересів громадян, забезпечення макроекономічної стабілізації, зберігання цілісності держави, що й забезпечить її економічну незалежність. Без забезпечення економічної безпеки неможливо вирішить жодної задачі як у внутрідержавному так і зовнішньополітичному плані.

Державна стратегія повинна забезпечувати: 1) вирішення внутрішньополітичних, економічних, соціальних задач приймаючи до уваги національні інтереси; 2) активний дія на процеси у світі, які впливають на національні інтереси України; 3) підвищення рівня якості життя, забезпечення соціального миру у суспільстві.

Державна стратегія включає: характеристику зовнішніх та внутрішніх загроз економічній безпеці України, як умов, які створюють небезпеку житєво важливим економічним інтересам громадян, суспільства та держави; визначення критеріїв та параметрів, які забезпечують національні інтереси в галузі економіки; формування економічної політики, необхідних механізмів, які унеможливлять вплив факторів, що підривають національну економіку; реалізацію державної стратегії, яка повинна здійснюватись через систему показників – макроекономічних, екологічних, демографічних, технологічних та інших [3].

Отже, стратегія економічної безпеки України повинна, зокрема, включати:

- основні засади формування та підтримки функціонування системи забезпечення економічної безпеки України;

- характеристику внутрішніх і зовнішніх загроз економічній безпеці та моніторинг факторів, що підривають стійкість соціально-економічної системи держави;

- критерії та індикатори економічної безпеки;

- характеристику національних економічних інтересів;

- заходи та механізми державної політики щодо забезпечення економічної безпеки на національному, регіональному і глобальному рівнях.

Державна стратегія в області забезпечення економічної безпеки України повинна бути орієнтована насамперед на підтримку достатнього рівня виробничого, науково-технічного потенціалу; недопущення зниження рівня життя населення до граничного рівня, що здатне викликати соціальну напруженість; запобігання конфліктів між окремими категоріями і групами населення, окремими націями й народностями. Ця стратегія повинна здійснюватися, насамперед, через систему органів, що утворюють органи законодавчої, виконавчої і судової влади, суспільні й інші організації й об’єднання.

Література:

1. Гальчинський А.М. Відновити дієздатність держави / А.М. Гальчинський // Економіка України. – 2000. – № 8. – С. 8-13.

2. Кістерський Л.Л. Економічна безпека України / Л.Л. Кістерський //Наука і оборона. – 1999. – № 2. – С. 30-36.

3. Закон України «Про основи національної безпеки України» [Електроний ресурс] / Верховна Рада України – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/964-15

4. Пастернак-Таранушенко Г. А. Оболонки захисту економічної безпеки України [Електроний ресурс] / Круглий стіл: «Безпека економічних трансформацій» – Режим доступу: http://econbez.narod.ru/1security/2articles/45.htm.