Музыка и жизнь/1. Музыка:
изучение и преподавание
Н.М. Гурьянова, Я.С. Рябуха
Харківська гуманітарно-педагогічна академія
Роль музичного мистецтва в становленні сучасної культури
України
Музичне мистецтво завжди займало одне з найважливіших
місць у житті українського народу. Музика допомагала з легкістю йти по життю.
Супроводжувала як у горі так і в радості. З часом музичні вподобання
змінювалися, з’являлися нові жанри, форми мистецтва. Змінювалися життєві
принципи людини, що звичайно знайшло відображення у музичному мистецтві та
культурі в цілому.
Музичне мистецтво 21 століття, тобто сучасне мистецтво,
прагне розкрити суть духовності людини як найдорожче, чим обдарувало її життя.
Людський інтелект суттєво відрізняється від попередніх епох. Музичне мистецтво
знаходиться у пошуках нових форм та прагне звеличити людину, зрозуміти її
багатий внутрішній світ.
Метою даної роботи є осмислення сучасної культури України
та роль музичного мистецтва в динаміці її розвитку, вплив музики на становлення
цілісної української культури.
У будь-якій національній культурі основоположною і
базисною є народна культура. Потім на її основі поступово формуються професійні
наука, література, мистецтво. Українська культура протягом тривалих періодів
своєї історії розвивалася як народна. У ній велике місце займали фольклор,
народні традиції, які додавали їй особливої чарівності і колориту. Особливо
яскраво це виявилося в мистецтві - народних думах, піснях, танцях,
декоративно-прикладному мистецтві. Саме завдяки збереженню і продовженню
традицій, корені яких сходять до культури Київської Русі, став можливим підйом
української культури і в ХVI - ХVII ст., і культурне відродження в ХIХ ст. У
той же час відчутні і негативні наслідки такого характеру розвитку української
національної культури. Протягом тривалого часу багато талановитих людей, які
народилися і виросли в Україні, потім покидали її, зв'язували своє подальше
життя і творчість з російською, польською, іншими культурами.
Останнім
часом, наше сучасне музичне мистецтво намагається, і досить успішно, відвоювати
втрачені, культурні позиції. Активно пропагується сучасна українська масова
музична культура, правда, дещо адаптована до світових течій. Це
дає нам надію на внесення в скарбницю світового мистецтва суто нам притаманної
музичної культури і національного сприйняття сучасних напрямків розвитку
музики.
Музичне мистецтво,
впливаючи на емоційну сферу людини, її почуття, повинно привертати її думки й
волю на досягнення ідеалу. Воно володіє низкою рис, які виділяють його як
особливу форму людської життєдіяльності. У своєму змісті твори музичного
мистецтва виражають думки й почуття людей. Тому стає цілком незаперечним вплив
музики на формування різних сторін особистості, включаючи й національну
свідомість. А через спілкування з народною музикою людина глибше пізнає його
історію, трансформовану в думи, пісні тощо, розкриває невідомі сторінки
культури свого народу, живиться його духовними здобутками.
Духовні цінності кожної нації визначають її місце й роль в історії людства.
Питання збереження та розвитку української культури, зокрема, музичної,
нерозривно пов’язано з проблемою відродження української духовності. За визначеннями Д. Чижевського та М. Костомарова,
характерною рисою української ментальності є емоційно-чуттєвий характер
української душі. Неодмінною рисою української душі стала її пісенність. Пісенний фольклор
містить у собі неоціненний матеріал для вивчення традиційних етико-естетичних
засад українського народу, а також відображає еволюцію ідеалів, яка відбулася в
процесі історичного розвитку нації.
Саме до народної пісні зверталися
дослідники українського менталітету.
На пісенний матеріал спиралися у своїх наукових працях М. Костомаров, О. Потебня,
М. Драгоманов, В. Антонович, М. Сумцов, I. Франко, М. Грушевський та ін.
фольклористи, історики, літературознавці. Значення музики
як чинника національного виховання особистості полягає і в морально-естетичному
характері її впливу: емоційний зміст твору стає стимулом для формування та
вияву почуттів, емоційним фоном життя й діяльності людини. Ось чому думи та
історичні пісні, виконувані кобзарями та лірниками, відігравали значну роль у
житті народу.
Підводячи
підсумки, потрібно сказати, що у колах широкої громадськості виникає
занепокоєння у зв’язку з поширенням у молодіжному середовищі явищ масової
культури із заниженими естетичними критеріями. Тому проблема українізації молодіжної музичної культури є
актуальною поряд з іншими як складник духовного відродження нації.
Музичний
фольклор завжди був носієм національних ціннісних орієнтацій. І щоб зберегти
свою національну самобутність у сучасній масовій музичній культурі, потрібно
повернутися до українських національних джерел як дієвого засобу формування
національної свідомості.
Література:
1.
Володіхін Д.
Музика наших днів. Сучасна енциклопедія. – М. :Аванта, 2002. – 430 с.
2.
Історія української музики / История украинской
музыки (том 1-4) Автор:
М.М.Гордийчук, О.Г.Костюк Издательство: Наукова Думка Год: 1989
3.
Сапожнік О. Популярна естрадна музика в
Україні: історичний екскурс // Мистецтво та освіта. – 2004. – №1. –С. 12-18.
4.
Росохватський І. У світі протиріч // Науковий світ. - 2003. - № 8. - С.
18-21.
5.
Побережна Г., Комісаров О. Музична терапія у системі освіти в Україні // Музична
освіта в Україні. Сучасний стан, проблеми розвитку. Матеріали
науково-практичної конференції. - Київ. - 2001. - С. 157-161.