Педагогические науки/3. Методические основы воспитательного процесса

Ломакіна Г.І.

Донецький облІППО, Україна

ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЯК СУБ’ЄКТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Сучасному громадянському суспільству необхідні громадяни, які усвідомлюють демократичні цінності, самостійно мислять, активно діють, здатні до самореалізації в умовах демократичних трансформацій. Зазначене актуалізує проблему становлення та розвитку особистості як суб’єкта громадянського суспільства. Школа як суспільний інститут має адекватно реагувати на зміни, що відбуваються у суспільстві, та пропонувати шляхи розв’язання актуальних проблем.

Виховання старшокласників як суб’єктів громадянського суспільства у позакласній діяльності здійснюється у відповідності до п’яти змістових блоків-модулів: “Демократичні та гуманістичні цінності громадянського суспільства”, “Я – суб’єкт соціального життя громадянського суспільства”, “Я – суб’єкт духовного життя громадянського суспільства”, “Я – суб’єкт економічного життя громадянського суспільства”, “Я – суб’єкт політичного життя громадянського суспільства”.

Для опанування учнівською молоддю настановчо-орієнтаційним змістовим модулем “Демократичні та гуманістичні цінності громадянського суспільства” у ході колективного діалогу під час “круглих столів”, диспутів, дебатів, конференцій старшокласники поглиблюють свої знання про сучасне громадянське суспільство та особливості його становлення в Україні, а проведення години спілкування “Кого ми можемо назвати суб’єктом власної життєдіяльності?” дало можливість учням усвідомити сутність поняття “особистість як суб’єкт життя”.

Під час проведення виховних заходів увага юнаків та дівчат акцентується на необхідності самим проектувати власне сучасне і доросле життя, намагатись докласти усіх можливих зусиль щодо здійснення своїх планів. У старшокласників культивується думка про те, що вони самі відповідальні за те, як складатиметься їхня доля; що своїми активними і відповідальними діями вони спроможні впливати на життя суспільства не лише у майбутньому дорослому житті, але і під час навчання у школі.

Вважливим завданням було сприяння усвідомленню учнями старших класів конкретного змістового наповнення цінностей демократії (свобода, рівність, справедливість, солідарність, гідність, суспільний діалог, свобода самореалізації та ін.), а також сутності цінностей гуманістичної моралі (доброта, толерантність, повага, взаємодопомога, співпраця тощо).

Для цього ми рекомендували класним керівникам скористатись розробленим академіком НАПН України І. Бехом рефлексивно-експліцитним методом [1], який сприяє глибинному зануренню в особистісну самосвідомість вихованця та одночасно апелює до його морального досвіду, активізує рефлексивне мислення зростаючої особистості та спонукає до ґрунтовного усвідомлення свого внутрішнього світу (емоцій, почуттів, мотивів, цінностей, потреб, інтересів, бажань, прагнень, ідеалів).

Застосування цього методу з метою сприяння усвідомленню та прийняттю старшокласниками названих вище цінностей відбувалось таким чином: спочатку учні ознайомлювались із сутнісним змістом демократичної або гуманістичної цінності та осмислювали, як ця цінність впливає на суспільне життя й кожного громадянина, як вона оцінюється людьми, чим винагороджується. Потім юнаки та дівчата обговорювали, яким чином (за допомогою яких зусиль, засобів та видів діяльності) ця цінність може стати внутрішнім надбанням особистості-суб’єкта та як саме це стимулюватиме позитивну спрямованість людини. Нарешті учнівська молодь замислювалась над змістом антиподу цієї цінності та особливостями проявів цієї негативної цінності у суспільному житті, а також над тим, які обставини можуть призвести до виникнення недемократичної або не гуманістичної цінності у житті громадянського суспільства та якими засобами можна цього уникнути.

Опанування змісту кожного із наступних чотирьох модулів (“Я – суб’єкт соціального життя громадянського суспільства”, “Я – суб’єкт духовного життя громадянського суспільства”, “Я – суб’єкт економічного життя громадянського суспільства” та “Я – суб’єкт політичного життя громадянського суспільства”) відбувалась у відповідності до шести етапів: 1. “Дослідження способів самореалізації особистості-суб’єкта у соціальній (духовній, економічній, політичній) сфері громадянського суспільства”; 2. “Самопізнання”; 3. “Самовизначення”; 4. “Проектування індивідуальної траєкторії самореалізації у соціальній (духовній, економічній, політичній) сфері громадянського суспільства”; 5. “Здійснення власного проекту самореалізації у соціальній (духовній, економічній, політичній) сфері громадянського суспільства”; 6. “Презентація особистих досягнень у становленні як суб’єкта громадянського суспільства”.

Завданням етапу “Дослідження способів самореалізації особистості-суб’єкта у соціальній (духовній, економічній, політичній) сфері громадянського суспільства” було сприяння підвищенню обізнаності учнівської молоді з особливостями діяльності людини, а також із правами і свободами громадян у кожній із цих сфер суспільно-політичного життя.

Завдяки реалізації групових та індивідуальних дослідницьких проектів старшокласники мали можливість дізнатись, як функціонують інститути у соціальній, економічній, політичній та духовній сферах суспільно-політичного життя та яким чином можна самореалізуватись в умовах громадянського суспільства вже у шкільному віці, а також у майбутньому дорослому житті.

На цьому етапі активно використовувався метод обговорення проблемних ситуацій, наближених до реального суспільно-політичного життя, а також метод моделювання особливостей поведінки та діяльності людини у відповідності до тієї чи іншої соціальної ролі у формах ділової гри та її модифікацій.

На етапі “Самопізнання” розпочиналась робота старшокласників над власним портфоліо особистих досягнень “Я – суб’єкт громадянського суспільства”. Завданням цього етапу реалізації розробленої нами технології було сприяння усвідомленню старшокласниками власних здібностей, якостей і можливостей, поглядів, переконань та цінностей в контексті економічної, соціальної, політичної та духовної сфер громадянського суспільства.

На етапі “Самовизначення” відбувався остаточний вибір учнів для себе різних соціальних ролей у кожній із сфер життя громадянського суспільства у сучасному і майбутньому. Це стало можливим завдяки усвідомленню ними у ході реалізації попередніх етапів як особливостей кожної із соціальних ролей у різних сферах суспільно-політичного життя, так і власних інтересів, потреб, бажань і потенційних можливостей.

Основними завданнями етапу “Проектування індивідуальної траєкторії самореалізації (духовній, економічній, політичній) сфері громадянського суспільства” було стимулювання позитивної мотивації учнів старших класів до активної самореалізації у різних сферах суспільно-політичного життя у сучасному й майбутньому; допомога і підтримка учнівської молоді у виборі нею напрямів, засобів і форм самореалізації в умовах громадянського суспільства у період навчання у школі та у майбутньому дорослому житті; розвиток у старшокласників здатності до цілепокладання, рефлексії, самоконтролю та самокорекції як суб’єктів громадянського суспільства.

На наступному етапі відбувалось здійснення власного проекту самореалізації у різних сферах суспільно-політичного життя у відповідності до визначених самими старшокласниками привабливих для себе соціальних ролей.

З метою сприяння становленню учнівської молоді як суб’єктів соціального життя громадянського суспільства діяльність класних керівників, педагогів-організаторів, практичних психологів та соціальних педагогів була спрямована на фасилітацію процесів:

· ідентифікації учнів себе по відношенню до різних соціальних груп;

· опанування способів запобігання насильства, вирішення конфліктів та розв’язання непорозумінь між людьми, групами та інституціями;

· усвідомлення старшокласниками сутності толерантності як неодмінної умови соціальної взаємодії на основі факту одночасного існування у суспільстві різних ідей, думок та переконань;

· опанування навичок критичного сприйняття соціально спрямованої інформації;

· здобуття досвіду перетворення соціальної дійсності з метою досягнення кращих умов життя як у школі, так і в місцевій громаді;

· піклування про навколишнє середовище; здійснення доброчинної діяльності.

Таким чином, послідовна реалізація кожного із етапів виховання старшокласників як суб’єктів громадянського суспільства сприяла самопізнанню, самовизначенню, самореалізації та самовдосконаленню учнівської молоді у соціальній, духовній, економічній та політичній сферах суспільно-політичного життя. Учні визначали мету власної життєдіяльності у різних сферах життя громадянського суспільства, самі обирали засоби для досягнення цієї мети, приймали рішення про способи реалізації задуманого, співвідносячи свої “хочу” і “можу” з актуальною ситуацією, планували й виконували те, що вирішили, а також оцінювали результати виконаного й досягнутого. Все це сприяло набуттю старшокласниками першого індивідуального досвіду поведінки і діяльності у суспільно-політичному житті й закладало основи для подальшої повноцінної самореалізації як активних, самостійних та відповідальних суб’єктів громадянського суспільства.

Література

1. Бех І.Д. Рефлексивно-експліцитний метод у вихованні особистості // Рідна школа. — 2012. — № 12. — С. 3-7