Педагогічні науки /4. Стратегические направления реформирования системы образования

К.п.н. Андрієвська В.М.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Початкова освіта як основа розвитку метапредметних умінь молоді

Унікальність сучасної епохи полягає в неухильно зростаючій динамічності змін, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній, політичній, технологічній, побутовій сферах життя людини. Ці зміни зумовлюють нові виклики до освіти, якій належить виробити нові орієнтири в освітній підготовці і освітньому супроводі людини протягом усього життя. Цілком очевидно, що першочерговим завданням освіти стає забезпечення належних стартових позицій підростаючого покоління, які б сприяли подальшій успішності індивідуума в освітньому й соціальному просторі.

У сучасних психологічних і педагогічних дослідженнях значна увага науковців-практиків акцентується на значимості формування в учнів метапредметних умінь, на важливості розуміння сутності процесу взаємодії людини з оточуючою різноспрямованою інформацією як метапредметною діяльністю (А.О. Бойцова, Ю.В. Громико, А.В. Хуторський, О.Ф. Чупрова та ін.). За суттю метапредметні вміння – це комбінація універсальних умінь (умінь, набутих особистістю під час навчання й поза межами освіти), які визначають стратегію успішної поведінки індивідуума в освітньому й соціальному просторі, у досягненні результативності дій у відповідності до поставлених цілей. Науковці підкреслюють, що метапредметні уміння є необхідними для вивчення предметів шкільного курсу, ці вміння відіграють значну роль саме у повсякденному житті й є основою оволодіння школярами у майбутньому метадіяльністю як універсальним способом життєдіяльності кожної людини.

Аналіз психолого-педагогічних джерел (І.Л. Тхугло, О.Ф. Чупрова, А.Н. Шумовська, А.В. Хуторський та ін.) дає підставу для віднесення до метапредметних таких умінь як інформаційно-інтелектуальні; критико-регулятивні; креативні; комунікативні; організаційні уміння. Зазначені уміння мають доволі складну структуру, що пов’язано з віковими особливостями психофізіологічного розвитку учнів молодшого шкільного віку та особливостями організації їх навчально-пізнавальної діяльності. Рівень сформованості даних умінь в учнів початкової школи визначає час, який дитина витрачає на адаптацію до вимог шкільного навчального курсу при переході до наступного освітнього рівня, на успішність подальшого навчання.

Орієнтація на формування в учня метапредметних умінь означає забезпечення таких його особистісних якостей як ініціативність у набутті нових знань й розв’язанні поставлених проблем; адекватне оцінювання власних можливостей щодо досягнення поставлених цілей; здатність до саморозвитку й самовдосконалення шляхом свідомого й активного опанування соціального досвіду і, як наслідок, подальшу успішну соціалізацію; спроможність до адаптації в середовищі сучасної еволюції людини й оточуючих її технічних засобів. Перспективність орієнтації на формування метапредметних умінь у підростаючого покоління полягає у сприянні цілісному загальнокультурному й пізнавальному розвитку особистості, закладанні підвалин її успішного саморозвитку. Разом із тим, на цей час проблема формування метапредметних умінь учнів молодшого шкільного віку не знаходить адекватного віддзеркалення у психолого-педагогічних дослідженнях, залишаються на цей час не розробленими теоретичні засади і практико-орієнтовані підходи до її вирішення.

Аналіз реалій роботи початкової школи свідчить, що на цей час створені об’єктивні умови для використання потенціалу сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у практиці навчального процесу загальноосвітньої школи, для розробки на їх основі інноваційних методик навчання, спрямованих на ефективне вирішення нагальних завдань розвитку й особистісного становлення учня на всіх етапах його навчання. Попри наявність зазначених умов, у навчальному процесі початкової школи потенціал інформаційно-комунікаційних технологій використовується вкрай обмежено, залишаються нереалізованими їх можливості для розв’язання такої актуальної проблеми, як формування метапредметних умінь молодших школярів. Однією з основних причин такого стану є недостатня підготовка вчителів початкової школи для педагогічної діяльності в означеному напрямі.

Таким чином, зазначимо, по-перше, висвітлені метапредметні вміння в їх конкретизованому вигляді не є сталими, незмінюваними в часі, вони модифікуються разом із розвитком особистості і у відповідності до мінливості умов, у яких цей розвиток відбувається, тому, по-друге, на кожному освітньому етапі прояв і рівень сформованості метавмінь має певну специфіку й, по-третє, кожна з наведених у переліку груп метапредметних умінь молодших школярів потребує подальшої деталізації і конкретизації.

Список використаних джерел:

1. Бойцова А.О. Проектна діяльність як засіб інтеграції предметів природничого циклу у школі. – [Електронний ресурс] / А. Бойцова. – Режим доступу : http://cyberleninka.ru/article/n/proektnaya-deyatelnost-kak-sredstvo-integratsii-predmetov-estestvennonauchnogo-tsikla-v-shkole.

2. Громико Ю.В. «Метапредмети» Знання».- М., 2001. - 540с.

3. Тхуго І.Л. Метапредметні уміння й навички на уроках географії. – [Електронний ресурс] / І. Тхугло. – Режим доступу: http://imcluga.ru/wp-content/uploads/2013/10/метапредметные-умения-на-уроках-географии.pdf.

4. Хуторской А.В. Метапредметное содержание образования с позиций человекосообразности. - [Электронный ресурс] / А. Хуторской. – Режим доступу: http://eidos-institute.ru/journal/2012/0302.htm.

5. Чупрова О.Ф. Діагностика метапредметних умінь студентів 1 курсу: результати, оцінка, висновки. - [Электронный ресурс] / О. Чупрова, А. Шумовська. – Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/diagnostika-metapredmetnyh-umeniy-studentov-1-kursa-rezultaty-otsenki-vyvody.