Вус В.І.,

к. психол.н., Національний Університет Біоресурсів та природокористування України.

Шкуро Валентина Миколаївна,

Вчитель, Дубовогаївська ЗОШ, (Чернігівська обл., Прилуцький р-н.)

Когнітивна децентрація в структурі особистості молодшого школяра

Актуальність. Молодший шкільний вік займає важливе місце в інтелектуальному розвитку дитини. Затримка чи відставання розвитку процесів когнітивної децентрації молодшого школяра неминуче викликають труднощі адекватного формування особистості у цей період. Зупинимося на окремих аспектах цієї проблеми. В першу чергу розглянемо питання впливу когнітивної децентрації на інтелектуальний розвиток молодшого школяра.

В онтогенезі пізнавальний егоцентризм (когнітивна центрація) тісно пов’язаний з когнітивною децентрацією. Процес зміни цих розумових позицій характеризує розвиток на всіх його етапах. Підкреслюючи важливість, неминучість, загальність такого процесу на всіх рівнях пізнання, Піаже назвав його законом розвитку. Вчений підкреслював, що когнітивна децентрація забезпечується не збільшенням знання, а трансформацією вихідної позиції, коли суб’єкт співвідносить свою вихідну точку зору з іншими можливими; переформулюванням точок зору; усвідомленням сприйнятого суб’єктивно; знаходженням своєї позиції в системі можливих; встановленням між фізичним і соціальним світом і власним “Я” системи загальних і взаємних відношень. Децентрація проявляється в здібності знаходити об’єктивні взаємовідношення між “Я” і об’єктом взаємодії, в умінні змінювати свою пізнавальну позицію, адекватно сприймати точки зору інших людей. Вона забезпечує можливість уявної заміни і руйнування усталених зв’язків, стереотипів, шаблонів, функціональних фіксованостей, сприяє подоланню інерції мислення.

Взаємовплив цих умов визначає адекватність знань, тобто міру відповідності знань суб”єкта знанням об”єктивним. Окрім адекватності, знання характеризуються міцністю і осмисленістю, що відображають їх суб”єктивну значущість. Тому сформованість когнітивної децентрації молодшого школяра визначає і систему його знань, яка є базою у формуванні світогляду дитини.

Розвиток когнітивної децентрації визначає також рівень інтроспективних здібностей дітей. Егоцентричне мислення, що орієнтується лише на власну точку зору, не скоординовано з іншими позиціями, є нерефлексивним. Усвідомлення власного процесу міркування виникає із прагнення довести іншому свої твердження. Для цього необхідно критично оцінити власний мисленнєвий процес, подивитись на нього з іншої позиції.

Особливості інтелектуального розвитку молодшого школяра детерміновані егоцентричністю-децентрацією сприймання та мислення, обумовлюють розвиток його інтересів, як специфічно вираженої потреби в пізнанні, що спрямовує психічну активність на певні об”єкти. Інтереси спонукають людину до більш суб”єктно значимої діяльності. Інтелектуальний розвиток, крім того, тісно пов”язаний із формуванням і становленням здібностей школяра, які розвиваються при засвоєнні і використанні ним знань і визначаються швидкістю, легкістю, якістю засвоєння, а також широтою переносу і мірою продуктивності і оригінальності діяльності. Результати досліджень показують, що домінуюча егоцентрична мотивація гальмує прояв здібностей особистості.

Когнітивна децентрація обумовлює також ефективність творчої діяльності суб”єкта, позаяк, поряд з іншими факторами, визначає досвід особистості, сукупність її знань, умінь, особливості відношень до знань, їх ієрархію тощо.

Висновки

1) Феномен пізнавального егоцентризму є характеристикою інтелектуальної сфери особистості, що визначає її розумову позицію.

2) Пізнавальний егоцентризм – явище, що має біполярну природу (об”єктивну та суб”єктивну, генетичну та соціальну).

3) Пізнавальний егоцентризм – розумова позиція, що проявляється в недиференційованості власного “Я” від довкілля, недостатності диференціації точок зору.

4) Пізнавальний егоцентризм характеризується своєрідністю протікання процесів сприймання та мислення, своєрідністю логіки (рядоположення, синкретизм, трансдукція, нечутливість до суперечностей).

5) Розвиток особистості пов”язаний із зміною розумових позицій: пізнавальний егоцентризм (когнітивна центрація) – пізнавальна децентрація (когнітивна децентрація).

6) Пізнавальна децентрація проявляється в здібності суб”єкта змінювати власну пізнавальну позицію.

7) Затримка чи відставання розвитку процесів когнітивної децентрації детермінує труднощі у адекватному формуванні особистості молодшого школяра (інтелектуальної, емоційної, мотиваційної сфер, особливості прояву моралі та комунікації з оточуючими).

8) В ролі основних умов, які детермінують подолання феномену пізнавального егоцентризму у дітей виступають: рівень розвитку суб”єкта (рівень знань, розвиток розумових структур, усвідомлення свого “Я”, порівняння власної точки зору з іншими можливими, власна умовно-динамічна позиція), особливості соціалізації дитини в системі “дитина-дорослий” та особливості соціальної взаємодії між дітьми.

Література

1. Vus V.I., Vihrovskaya V.A.  Modern psychological and pedagogical models of the spiritual realm of a child // V.I Vus, V.A. Vihrovskaya // Nauka i studia - №09 (158), - Przemysl, Polska, 2014. – Р. 87-90.

2. Лисянська Т.М. Різнорівневий підхід до вивчення способів організації мислення. – Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П”ятих Костюківських читань: В 3 т. – К.: Гнозис, 1998. – Т. ІІ. – 716 с.