Бражник Л.О.

Криворізький коксохімічний технікум

Національної металургійної академії України

Взаємозв’язок металознавства з мистецтвом – шлях до гуманізації учбового процесу та духовного розвитку студента

В роботі розкритий зв'язок металознавства і мистецтва, його значення для духовного і естетичного розвитку студента.

У машинобудуванні широко застосовуються сплави заліза з вуглецем-сталь і чавун (чорні сплави), а також кольорові метали (мідь алюміній та інші) та їхні сплави (дюралюміній, латунь, бронза та інші), тому найважливіше завдання нашої промисловості полягає в тому, щоб насамперед розвивати чорну і кольорову металургію і на цій базі забезпечити безперервне зростання машинобудування.

Правильно вибрати метали і сплави для виготовлення того чи іншого виробу, визначити їх якість допомагає наука про метали та їхні сплави - «Металознавство». «Металознавство» - наука, що вивчає склад, внутрішню будову та властивості матеріалів і сплавів у їхньому взаємозв’язку, а також закономірні зміни їх при тепловому, хімічному і механічному діянні; ця наука не тільки пояснює внутрішню будову та властивості металів і сплавів, але й встановлює закономірну залежність між внутрішньою будовою сплаву та його властивостями, а також вишукує найкращий склад, метод виготовлення і обробки сплаву для одержання потрібних фізичних і механічних властивостей.

Найпростіші відомості про метали було одержано ще в далекому минулому. Але ці відомості не мали наукового характеру аж до XIX ст. Тільки з розвитком фізики, хімії та інших наук учення про метали набуло стрункої системи і досягло сучасного високого наукового рівня. Знання металознавства має величезне практичне значення, бо дає можливість правильно розв'язувати питання про методи обробки металів і використання їх для різних цілей

Але, викладаючи металознавство, ставлю за мету не тільки технічну сторону, а і велику увагу приділяю металознавству та мистецтву, як психологічному аспекту розвитку творчої активності студента та розвитку його особистості. Так, вивчаючи теми вуглецеві і леговані сталі, кольорові метали і сплави, ливарне виробництво, знайомлю студентів з шедеврами ливарного мистецтва, авторами шедеврів та матеріалами, з яких виготовлені ці відливки. (Цар – дзвін, Мідний вершник, бюст Петру Першому, каховська тачанка та ін.)

Використання творів мистецтва на уроках металознавства має такі аспекти:

- можна розкрити окремі епізоди історії становлення науки і техніки;

- відтворити образи великих вчених з багатим внутрішнім світом;

- на конкретних прикладах пояснити зв'язок науки та мистецтва.

Викладач, який знає твори мистецтва, неминуче викликає в студентів почуття поваги і захоплення широтою свого кругозору. При цьому вплив особистості педагога на естетичне виховання студентів стає більш значимим. Розглянемо декілька прикладів прийомів роботи і методичних рекомендацій. Дуже важливо показати студентам, коли говоримо про застосування різних сплавів в промисловості, роботи великого вченого, дослідника. механіка, живописця. архітектора, інженера, скульптора Леонардо да Вінчі. Ця людина займалась математикою, механікою, фізикою, астрономією, геологією, ботанікою, анатомією і фізіологією людини та тварин. В його рукописах зустрічаються малюнки літальних машин, парашута та гелікоптера, нових конструкцій і гвинторізних верстатів, друкувальних, деревообробних та інших машин. Але, говорячи про технічні досягнення Леонардо, не можна не познайомити студентів з такими видатними творіннями Леонардо, як «Таємна вечеря» та «Джоконда.» Леонардо написав декілька картин та знамениту фреску «Таємна вечеря», яка дійшла до нас в напівзруйнованому стані. Цю композицію він писав на стіні трапезної міланського монастиря. Прагнучи до найбільшої барвистої виразності в стінописі, він зробив невдалі експерименти над фарбами і ґрунтом, що і викликало її швидке ушкодження. А потім довершили справу грубі реставрації і солдати Бонапарта. Після окупації Мілана французами в 1796р. Трапезна була перетворена в стайню, випари кінського гною покрили живопис густою цвіллю, а заходячи в стайню, солдати бавилися, кидаючи цеглинами в голови леонардовських фігур. Доля виявилася жорстокою до багатьох творів великого майстра. Скільки часу, скільки натхненного мистецтва і скільки полум'яної любові вклав Леонардо в створення цього шедевра! Але, незважаючи на це, навіть у напівзруйнованому стані "Таємна вечеря" створює незабутнє враження. На стіні, немовби переборюючи її і несучи глядача у світ гармонії і величних бачень, розгортається древня євангельська драма обманутої довіри. Не менш знаменитий ще один шедевр Леонардо – «Монна Ліза» або «Джоконда». Леонардо винайшов принцип розсіювання (або сфумато). Предмети на його полотнах не мають чітких меж: все, як у житті, розмито, проникає одне в інше, а значить дихає, живе, пробуджує фантазію. Італієць радив вправлятися в такому розсіянні, розглядаючи плями на стінах, попіл, хмари або бруд, що виникли від вологи. Він спеціально окурював димом приміщення, де працював, щоб в димовій завісі вишукувати образи. Завдяки ефекту сфумато з'явилася мерехтлива усмішка Джоконди, коли в залежності від фокусування погляду глядачеві здається, що героїня картини то ніжно посміхається, то хижо шкіриться. Друге диво Мони Лізи в тому, що вона "жива". Протягом століть її посмішка змінюється, куточки губ піднімаються вище.

Демонстрація кожної репродукції повинна органічно поєднуватися із заняттям, супроводжуватись короткими та якісними розповідями про життя і роботи вченого.

Оволодівши законами механіки, людина широко використовує їх в своїй практичній діяльності, споруджуючи будівлі, пам’ятники, вежі, мости і т.д. Говорячи про механічні властивості металів і сплавів на своїх заняттях обов’язково згадую «Мідного вершника» . При спорудженні «Мідного вершника» скульптора Фальконе хвилювала не тільки естетична, але і технічна сторона споруди. Потрібно було показати енергетичний політ коня, могутній порив людини. В простому вбранні, на здибленому коні, Петро зображується Фальконе як законодавець і цивілізатор. Ось що писав з цього приводу сам Фальконе: «Монумент мій буде простий... Я обмежуся тільки статуєю цього героя, якого я не трактую як великого полководця, ні як переможця, хоча він, звичайно, був і тим і іншим. Набагато вище особистість творця-законодавця...» Скульптор зобразив Петра в підкреслено динамічному стані, одягнув його в простий і легкий одяг, який, за словами скульптора, належить «всім націям, всім мужам і всім вікам; одним словом, це героїчне одіяння». Багате сідло він замінив ведмежою шкурою, яка символізує націю, цивілізовану государем. Постамент у вигляді величезної скелі - символ подоланих Петром I труднощів, а введена в композицію змія являє собою дотепну знахідку у вирішенні завдання щодо забезпечення статичної стійкості монумента. Її поява під ногами здибленого коня досить переконливо пояснюється тим, що вона зображує «ворожі сили». І тільки лавровий вінок, що вінчає голову, та меч, що висить біля пояса, вказують на роль Петра як полководця-переможця.

Коли вивчаємо ливарне виробництво, говоримо про такий сплав, як чавун то не можна не згадати, як у 1900 році на виставку до Парижу був відправлений чавунний павільйон. Каслинський чавунний павільйон прославив уральське місто Каслі на міжнародному рівні. За більш ніж вікову історію цей шедевр каслинського лиття пережив багато: і тріумф, і загрозу знищення, і чудесний порятунок.

Каслинський павільйон - унікальний витвір мистецтва, яке наочно демонструє, яким витонченим, тонким може стати в умілих руках такий «суворий» матеріал, як чавун.

Павільйон складається більш ніж з півтори тисячі унікальних чавунних деталей і скульптурних композицій, і важить близько 20 тонн. Розглядати павільйон потрібно зблизька, щоб оцінити ажурну в'язь найтоншої роботи. Діапазон образів, втілених у чавуні, вражає своєю фантазійністю: дракони, жінки-птахи, чарівні квіти, дивовижні риби і звірі... Мистецтвознавці знаходять у декоративному вирішенні павільйону давньоруські, скандинавські, візантійські і венеціанські мотиви, при цьому вони дуже органічно поєднані в одне ціле. Не дарма мистецтвознавець Борис Павловський назвав Каслинський павільйон «цілою енциклопедією чавунного художнього литва».

Висновок: Взаємозв’язок металознавства з мистецтвом є ствердженням всебічності та повноти естетичного ставлення до світу, краси, як норми життя, норми діяльності, гуманізму, духовного і естетичного розвитку студента.