Корнієвський Ю.І., Корнієвська В.Г.

Запорізький державний медичний університет

МЕТОДИКА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ВАЛЕРІАНИ ГРОСГЕЙМА

Валеріана зростає по всій Земній кулі і нараховує 250 видів. В Україні розповсюджені 13 видів, які входять до збірного видового циклу Valeriana officinalis L. s. l. Із них валеріана Гросгейма – Valeriana grossheimii Worosch.

Мета роботи : розробити методику контроля якості на сировину валеріани Гросгейма.

Зібрані в період вегетації кореневища з коренями багаторічної трав'янистої рослини валеріани Гросгейма (Valeriana grossheimii Worosch.) родини валеріанових (Valerianaceae), використовують як лікарську рослинну сировину седативної дії [1, 2].

Зовнішні ознаки. Кореневища від жовтаво-сірого до світло-коричненвато-сірого кольору, оберненоконічні або циліндричні близько 50 мм завдовжки та 30 мм у діаметрі; основа видовжена або стиснута, повністю вкрита чисельними відносно товстими (1,5-2,5 мм товщини в сухому стані) додатковими коренями, без столонів. Має характерний запах, солодко-гіркий смак.

Мікроскопія. Анатомічну будову підземних органів аналізували на поперечних зрізах. Для фіксації свіжої рослинної сировини використовували суміш: спирт етиловий 96%-гліцирин-вода (1;1:1) за загальноприйнятими методиками. У молодих кореневищ спостерігається пучковий та перехідний тип будови. Добре виділяється ендодерма та кільце флоеми. У старіших кореневищ – безпучковий тип будови. Пробка перидерми складається з 7-14 шарів, корова частина налічує близько 60 шарів запасаючої паренхіми з простими і складними крохмальними зернами. Центр крохмалеутворення зерен невиразний. Ендодерма 1-2 шарова, клітини на зрізі овальні та округло-кутасті, з дещо потовщеними оболонками і коричнево-буроватим вмістом. У перемодулярній зоні ( на межі ксилеми і серцевини), зустрічаються групи клітин із структурними включеннями. Кільце камбію налічує 5-7 шарів меристематичних клітин. Флоемне кільце утворене 20 шарами дрібноклітинних провідних і паренхімних елементів, ситовидні трубки з клітинами-супутницями. Ксилемне кільце широке, складається із переривчастих променів, здебільшого спіральних судин, а також дрібноклітинної паренхіми з крохмальними зернами. Серцевина паренхіми великоклітинна, пухка, з крупними крохмальними зернами.

Бічні корені. Анатомічна будова перехідна від первинної до вторинної не пучкової. Під дрібноклітинною епідермою лежить крупно клітинна гіподерма та тонкий шар пробки. Мезодерма широка, багатошарова, з великими простими і складними крохмальними зернами. Ендодерма виразна, з рівномірно потовщеними оболонками. У центральному циліндрі молодих коренів пентаархний радіальний пучок. У центрі спостерігається невелика псевдосерцевина. У більш зрілих і старіших коренях псевдосерцевина збільшується, містить крохмальні зерна. Визначаються ділянки вторинної флоеми і пористі судини вторинної ксилеми [ 3, 6, 7 ].

Якісні реакції. Одержують водну витяжку у співвідношенні (1:15). 1,0 сировини заливають 15 мл води, нагрівають на киплячому огрівнику 20 хв у колбі зі зворотним холодильником. Витяжку охолоджують, проціджують у колбу. Для проведення нінгідрінової реакції змішують рівні об'єми досліджуваної водної витяжки та свіжевиготовленого 0,1% водного розчину нінгідрину, нагрівають, при охолодженні спостерігають появу червоно-фіолетового забарвлення.

Дослідження складу флавоноїдів проводять одно і двомірною висхідною та нисхідною хроматографією в 15% розчині оцтової кислоти ( система I), в суміші н-бутанол-оцтова кислота- вода (4:1:2) ( система II). Для порівняння на хроматограми наносять розчини індивідуальних флавоноїдів-стандартів. Хроматограми після виявлення групи сполук, що досліджувались в УФ-світлі обробляють 2% метанольним розчином нітрату цирконію і відмічають положення плям, забарвлених у лимоно-жовтий колір. Після проявлення цирконільним реактивом, вологу хроматограму обробляють парами аміаку, при цьому спостерігають зміну забарвлення плям флавоноїдів під дією аміаку від жовтого до жовто-помаранчевого або зеленуватого кольору [ 9-12].

Для виявлення валепотріатів в тканинах підземних органів валеріани використовують 30% хлористоводневу кислоту та суміш 25% хлористоводневої і оцтової кислот (1:1). Отримані зрізи розділяють на дві частини і обробляють двома реактивами. У першому випадку спостерігають зелене забарвлення, у другому - блакитне.

Для одержання валепотріатів з підземних органів валеріани для їх якісного виявлення використовують хлороформ. Екстракцію проводять кілька разів, хлороформні витяжки об'єднують, упарюють до невеликого об'єму і для виявлення валепотріатів проводять якісну реакцію з хлористоводневою кислотою. Спостерігають синє забарвлення.

На лінію старту на пластинках Silufol UV-254 мікропіпеткою наносять 0,010 мл витяжки. Пластинку поміщають у камеру, яку насичують протягом 30 хв сумішшю розчинників гексан-метилетилкетон (7:3). Хроматографування проводять висхідним способом. Для проявлення хроматограм використовують 0,1% розчин бензидину в суміші льодової оцтової та 25% хлористоводневої кислот (1:1). Спостерігають різну інтенсивність синього чи синьо-зеленого забарвлення [ 8, 13].

Сесквітерпенові кислоти. Дослідження проводять методом рідинної хроматографії. Досліджуванний розчин 1,50 з подрібненої на порошок сировини поміщають у колбу об'ємом 100 мл зі шліфом, додають 20 мл метанолу безводного, перемішують, нагрівають на водяному огрівнику зі зворотним холодильником протягом 15 хв, охолоджують і фільтрують. Об'єднують фільтрати та доводять об'єм розчину метанолом безводним до 50 мл, обполіскуючи колбу та фільтр. Розчин порівняння готують безпосередньо перед використанням, захищають від яскравого світла. 30 мг дантрону розчиняють у метанолі безводному і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 100 мл. 5 мл розчину доводять метанолом безводним до об'єму 50 мл. Хроматографування проводять на рідинному хроматографі з УФ-детектором. Хроматографують досліджуваний розчин і розчин порівняння [ 4, 5].

Вміст кислоти ацетоксивалеренової, у відсотках, обчислюють за формулою:

Вміст кислоти валеренової, у відсотках, обчислюють за формулою:

Або вміст обох сесквітерпенових кислот, у відсотках, обчислюють за формулою:

де:

A₁ – площа піка дантрону на хроматографі розчину порівняння,

A₂ – площа піка кислоти ацетоксивалеренової на хроматографі досліджуваного розчину,

A₃ – площа піка кислоти валеренової на хроматографі досліджуваного розчину,

m₁ – маса дантрону, взята для приготування розчину порівняння, у грамах,

m₂ - маса наважки випробуваної сировини, у грамах.

Упаковка. По 100,0 у пакети із плівки пропіленової пакувальної згідно ДГСТ 17768-90. Пакет разом з інструкцією для медичного застосування поміщають у картонну пачку, допускається текст інструкції для медичного застосування друкувати на пачці.

Групова й транспортна тара відповідно до ДГСТ 17768-90.

Транспортування. Відповідно до ДГСТ 17768-90.

Маркування. Згідно з ДГСТ 17768-90, на пакунках вказують країну, підприємство-виробника та його товарний знак, назву продукції латинською та українською мовами, масу сировини за вологості 12%, показання, спосіб застосування, умови зберігання, «Радіологічний контроль гарантовано», реєстраційний номер, номер серії, термін придатності, штриховий код. Маркування транспортної тари за ДСТ 14192-77.

Зберігання. Згідно ДГСТ 6077-80 та ДГСТ 17768-90 у сухому, захищеному від світла місці.

Термін придатності. 3 роки.

ВИСНОВКИ

Розроблена методика контролю якості сировини (МКЯ) та одержаний патент на настоянку валеріани Гросгейма.

ЛІТЕРАТУРА

1. Валерианотерапия нервно-психических болезней / [Н. С. Фурса, Е. А. Григорьева, В.Г. Корниевская и др.] – Запорожье «ИВЦ С/Х», 2000. – 348 с

2. Валеріана лікарська / [ Ю.І.Корнієвський, В.Г.Корнієвська, С.В.Панченко, Н.Ю.Богуславська]- Запоріжжя. Вид-во ЗДМУ, 2014.-501 с.

3. Відмінні морфолого-анатомічні та фітохімічні ознаки рослин роду валеріана: [інформ. лист] // С. В. Панченко, В. Г. Корнієвська, М. С. Фурса, Ю. І. Корнієвський – К. : вид-во Укрмедпатентінфор, 2011. – Вип. 29, № 276-2011. – 8 с. (Затверджено проблем. комісією «Фармація», протокол № 71 від 19. 10. 2011 р. ).

4. Выделение и идентификация валереновой кислоты из подземных органов валерианы (Valeriana officinalisL. s. l.) / Е. Л. Комарова, Н. С. Цибулько, В. И. Шейченко [и др.]// Хим.-фармац. журн. – 2000. – Т. 34, № 10. – С. 22 – 24.

5. Державна фармакопея України / Держ. п-во «Науково-експертний фармакопейний центр». – 1-е вид. – Х. : РІРЕГ, 2001. – 556 с; Доповнення 1. – Х. : РІРЕГ, 2004. – 520 с.; Доповнення 2. – Х. : РІРЕГ, 2008. – 608 с.

6. Дослідження анатомічної будови надземних органів Valeriana grossheimii Worosch / С. В. Панченко, Л. М. Сіра, В. Г. Корнієвська, Ю. І. Корнієвський // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. – 2012. – № 2 (9). – С. 19–25.

7. Дослідження анатомічної будови підземних органів Valeriana grossheimii Worosch / С. В. Панченко, Л. М. Сіра, В. Г. Корнієвська, Ю. І. Корнієвський // Вісник фармації. – 2011. – № 4 (68). – С. 57–59.

8. Коновалова О. А. Количественное определение суммы валепотриатов в корневищах с корнями Valeriana officinalisL. s. l. / Коновалова О. А., Рыбалко К. С., Сенина Т. А. // Хим.-фармац. журн. – 1991. – Т. 28, № 5. – С. 63–65.

9. Панченко С. В. Порівняльна характеристика фенольних сполук Valeriana stolonifera Czern та Valeriana grossheimii Worosch / С. В. Панченко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. – 2011. – Вип. 24, № 1. – С. 100–102.

10. Патент 77630 Україна, МПК А61К 125/00. Настоянка валеріани / Панченко С. В., Корнієвський Ю. І., Корнієвська В. Г., Тржецинський С. Д., Пругло Є. С. ; заявник та патентовласник Запорізький держ. мед.університет та автори. – № u201208475 ; заявл. 09.07.12 ; опубл. 25.02.13, Бюл. № 4. – 4 с.

11. Склад фенольних сполук Valeriana grossheimii Worosch/ С. В. Панченко, В. Г. Корнієвська, М. С. Фурса, Ю. І. Корнієвський // Матеріали VII Націон. з’їзду фармацевтів України «Фармація України. Погляд в майбутнє». – Т. 1. – Х., 2010. – С. 321.

12. ESCOP Monographs. – Thieme. – London, 2003. – 539–546 p.

13. Valepotriates, a new class of cytotocxic and antitumor agents / C. I. Bounthauh, C. Bergmann, J. P. Beck [et al.] – Planta med. – 1981. – V.41. – № 1. – P. 21–28.

Відомості про авторів:

Корнієвський Ю.І.. – к.фарм.н., доцент кафедри фармакогнозії, фармакології та ботаніки ЗДМУ; E-mal: kornievsk@gmail.com.

Корнієвська В.Г. – к. фарм. н., доцент кафедри фармакогнозії, фармакології та ботаніки ЗДМУ.