Смирнова О. І.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана»

Науковий керівник: к.е.н., доцент Якимчук Т. П.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана»

Аналіз сучасного стану оборотних активів підприємств України

Оборотні активи забезпечують безперервність виробництва та реалізації продукції підприємства. Оборотні виробничі фонди надходять у виробництво в своїй натуральній формі й у процесі виготовлення продукції цілком споживаються, переносячи свою вартість на створюваний продукт. Фонди обігу, що пов’язані із обслуговуванням процесу обігу товарів, не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями.

Співвідношення між оборотними фондами і фондами обігу в загальному обсязі оборотних активів може видозмінюватись у залежності від виду економічної діяльності підприємства. Так, у промисловості має зберігатися співвідношення 2/3 - оборотні фонди і 1/3 - фонди обігу [1]. Натомість для промислових підприємств України нагальною проблемою є невідповідність даного співвідношення. Іншими словами, основна частина коштів зосереджена в фондах обігу. Така ж невідповідність спостерігається в сільському господарстві та будівництві. Це говорить про виведення з виробничого процесу значних грошових коштів.

Актуальність досліджуваної теми також зумовлена тим, що від правильності прийнятих рішень щодо формування, інвестування та використання оборотних активів залежить рівень ліквідності та ефективності діяльності підприємства.

На сьогодні будівництво, промисловість та сільське господарство займають значну частку в загальному ВВП країни, тому аналіз стану їх оборотних активів потребує детальної уваги (табл. 1).

Таблиця 1

Склад оборотних активів підприємств України за видами економічної діяльності в 2013-2014 рр.*

Показник	2013		2014				Темп росту 2014 до 2013, %
	На початок року		На початок року		На кінець року
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
Оборотні активи,	2886103,9	100,0	2670152,5	100,0	3271954,0	100,0	113,4
у т. ч.
- оборотні фонди,	712797,9	24,7	603012,1	22,6	727997,8	22,2	102,1
у т. ч.
-сільське господарство	73273,5	10,3	76463,3	12,7	98855,6	13,6	134,9
-промисловість	219229,8	30,8	217501,3	36,1	254149,2	34,9	115,9
-будівництво	44349,5	6,2	44082,4	7,3	45859,3	6,3	103,4
-інші види економічної діяльності	375945,1	52,7	264965,1	43,9	329133,7	45,2	87,5
- фонди обігу,	2173305,3	75,3	2067140,4	77,4	2543956,2	77,8	117,1
у т. ч.
-сільське господарство	101818,3	4,7	108949,1	5,3	168685,5	6,6	165,7
-промисловість	569958,2	26,2	538425,8	26,0	688087,3	27,1	120,7
-будівництво	120669,6	5,6	120867,7	5,9	127292,5	5,0	105,5
-інші види економічної діяльності	1380859,4	63,5	1298897,8	62,8	1559890,9	61,3	113,0

* Розраховано за даними Державної служби статистики України

У сучасних умовах розвитку підприємств України частка фондів обігу значно перевищує частку оборотних фондів. Хоча протягом двох років обидва показника мали динаміку до зростання, проте негативним стало переважання темпів росту фондів обігу над темпами росту оборотних фондів.

Запаси промислових підприємств за два роки скоротилися на 1,1% при одночасному зростанні обсягів реалізованої продукції на 3%. Разом з цим фонди обігу підвищилися переважно за рахунок дебіторської заборгованості (на 18,2%). Враховуючи темп росту доходу від реалізації, це може свідчити про неспроможність дебіторів своєчасно розраховуватися.

Схожа динаміка спостерігалася й у сільському господарстві. Так, темп приросту фондів обігу сільськогосподарських підприємств майже в 2 рази більший за темп приросту оборотних фондів.

У будівництві ситуація дещо інша. Темп приросту оборотних фондів, який становив 3,4%, був меншим за темп приросту обсягів реалізації (6,6%). Тобто позитивна динаміка формування оборотних активів спостерігалася лише у підприємств будівельної галузі.

Отримані результати розрахунків свідчать про неефективність організації оборотних активів на підприємствах України в результаті деформації їх структури. Зростання частки дебіторської заборгованості не лише у складі фондів обігу, а й у складі оборотних активів у цілому, може свідчити про виникнення неплатежів у розрахунках між підприємствами та про ускладнення фінансово-економічного стану цих підприємств у майбутньому. І якщо зростання величини заборгованості підприємств сільського господарства можна пояснити специфікою виробничого процесу, то у вітчизняних промислових підприємств це негативний чинник, який потребує відповідних дій з боку керівництва.

Література:

1. Фінанси підприємств: підручник / [Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., Буряк Л. Д. та ін.] ; кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. – Восьме вид., перероб. та доп. – К. : КНЕУ, 2013. – 519 с.