Экономические науки/ 4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки.

Донкоглова Т.О.

Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

Прямі іноземні інвестиції як фактор економічного розвитку

Однією з економічних проблем країн, що розвиваються є те, що вони не мають достатньої кількості національних заощаджень для фінансування своїх інвестицій. Вони знаходяться в постійній потребі іноземного капіталу в формах як прямих, так і непрямих інвестицій. Спочатку уряди країн брали кредити від міжнародних комерційних банків. Але в 1980-ті роки боргову кризу комерційного банківського кредитування багато країн були змушені реформувати свою інвестиційну політику з тим, щоб залучити більш стабільні форми іноземного капіталу і ПІІ виявились одним із найпростіших способів, залучення іноземного капіталу без будь-яких ризиків, пов'язаних з із зростанням боргу. Таким чином, ПІІ стали привабливою альтернативою банківським кредитам в якості джерела припливу капіталу.[1]

У літературі розглядається велика кількість змінних, які були використанні під час моделювання для пояснення ПІІ. Більшість змінних, використовуваних в емпіричних дослідженнях з'являються у інвестиційному звіті ЮНКТАД у класифікації визначників (determinants) припливу ПІІ до країн.[2] Серед основних можна виділити наступні:

Економічні фактори: вартість праці; кваліфікація робочої сили; ітеграційні перспективи; наявність природних ресурсів; розмір ринку.

Політичні фактори: макроекономічна стабільність; конвертованість валюти; інвестиційна політика; легкість приватизації.

Спрощення бізнесу: доступність інформації; політичне середовище; імідж країн; фінансові стимули.

В інвестиційному звіті не лише зазначаються дані фактори, а також оцінена їх вплив на ПІІ. Визначаючи основні чинники, які впливають на надходження ПІІ, ми сформуємо основні групи стимулів. Напрямок впливу зазначених вище факторів, що визначають ПІІ можуть бути різними. Змінна може вплинути на ПІІ як позитивно, так і негативно. У подальшому обравши певну групу показників, які впливають на надходження ПІІ ми намагались змоделювати основні фактори, які впливають на надходження ПІІ в Україну.

Для оцінки впливу різних факторів на надходження ПІІ в Україну, ми побудували модель у програмі проведення статистичного аналізу Statistica 8. До початкового списку змінних увійшли наступні фактори: середньозважена ставка за інструментами НБУ; середня заробітна плата, грн; ставка податку на прибуток, %; індекс споживчих цін, % до 2001 року; обмінний курс, грн за дол; реальний ввп, млн грн; реальний експорт, млн грн; реальний імпорт, млн грн; реальний ефективний обмінний курс, індекс. Проте для покращення моделі деякі фактори були виключені. На рис. 1 зображена регресія нашої моделі. Де залежна змінна це частка ПІІ у реальному ВВП, а незалежними є наступні змінні:

· (R_EX+R_IM)/GDP_R–відкритість ринку, яка обчислюється так: сумуємо реальний імпорт та експорт, і ділимо суму на реальний ВВП країни;

· CT_RATE - ставка податку на прибуток, %;

· EX_R - обмінний курс, грн за дол;

· Log_income – прологорифмований наявний щомісячний дохід на душу населення;

· CPI_T - індекс споживчих цін, % до 2001 року;

· REER - реальний ефективний обмінний курс, індекс;

· AW_NBU - середньозважена ставка за інструментами НБУ, %.

Кількість спостережень у моделі становить 30 періодів, а саме щоквартальні дані з 1 кварталу 2008 року по 2 квартал 2015 року включно.

Рис. 1. Регресія для ПІІ

Бачимо, що дані фактори пояснюють надходження ПІІ в економіку на 74%. Значущі фактори помічені червоним кольором: відкритість ринку, обмінний курс, індекс споживчих цін. Проте пояснимо усі зв’язки виявлені у моделі у таблиці 1.

Таблиця 1

	p-value	Вид зв'язку	При зміні показника на 1 пункт ПІІ змінюється так:
(R_EX+R_IM)/GDP_R	0,001111<0,05	Прямий, значущий	Зрост. на 0,56%
CT_RATE	0,796917	Обернений, незначущий	Зменш. на 0,06%
EX_R	0,001330<0,05	Прямий, значущий	Зрост.на 3,13%
Log_income	0,536957	Прямий, незначущий	Зрост. на 0,19%
CPI_T	0,000759<0,05	Обернений, значущий	Зменш. на 2,99%
REER	0,293986	Обернений, незначущий	Зменш. на 0, 29%
AW_NBU	0,645630	Прямий, незначущий	Зрост. на 0,13%

Джерело: складено автором

Відкритість ринку демонструє прямий і значущий зв’язок. Це свідчить, що для інвесторів, які вкладають гроші в Україну важлива можливість торгувати товарами не лише на теренах України, а й на міжнародному ринку. Обмінний курс також демонструє прямийі значущий зв’язок. У свою чергу це доводить те, що девальвація національної валюти стимулює експорт, адже вітчизняні товари стають значньо дешевшими ніж були. Таким чином у виробників з’являється можливість продавати більше продукції закордон. На рис. 2 представлені результати у таблиці ANOVA. У першому стовпчику обчислена сума квадратів, у другом - ступені вільності, а у третьому – середні значення квадратів.

Рис. 2. ANOVA

Проте будь-яку економетричну модель слід протестувати аби зрозуміти чи можна робити висновки з рзультатів.

Одним із припущенням класичного регресійного аналізу є припущення про незалежність випадкових величин. Якщо це припущення порушується ми маємо справу з автокореляцією. [3] Для визначення адекватності моделі був проведений тест на автокореляцію Дарбіна-Ватсона. Виходячи з теорії, якщо показник знаходиться в межах 1,8 до 2,2, то автокореляції немає або вона незначна. Як ми бачимо, наш тест виявив показник 1,85.

Рис. 3. Тест на автокореляцію Дарбіна-Ватсона

На жаль, для моделі характерна проблема мультколінеарності. Це не є дивним, адже дані макроекономічні показники тісно пов’язані один з одним, на них впливають однакові фактори, такі як економічна криза 2008 року,наприклад. Також дані показники однаково чутливі до періоду у якому знаходиться економічна система: бум чи рецесія, тощо. На рис. 4 бачимо, що найбільше корелюють між собою обмінний курс та індекс споживчих цін, який характеризє рівень інфляції в країні.

Рис. 4. Кореляційна матриця

Враховуючи моделювання залежності обсягів надходження прямих іноземних інвестицій від впливу основних факторів, можна стверджувати, що залучення ПІІ в Україну можливе за впровадженням грамотної інвестиційної політики держави.

Головним прагненням інвестора є мінімізація ризиків та максимізація отриманого прибутку. Вивчення іноземного досвіду та стан інвестиційного клімату дозволяє запропонувати такий спектр для стимулювання залучення ПІІ:

· Зниження темпів інфляції. Адже знецінення капіталу через галопуючу інфляцію, яка наявна в Україні, інвестиційний імідж погіршується;

· Забезпечення стабільності банківської системи та формування довіри до неї у громадян та інвесторів;

· Мобілізації вільних коштів підприємств і населення на інвестиційні потреби шляхом підвищення процентних ставок по депозитах і внесках;

· Надання податкових пільг банкам, вітчизняним та іноземним інвесторам, які вкладають гроші у довгострокові інвестиції, з тим щоб повністю компенсувати їм збитки від уповільненого обороту капіталу порівняно з іншими напрямами їх діяльності;

· Створення системи прийому іноземного капіталу, що включає широку і конкурентну мережу державних інститутів, комерційних банків і страхових компаній, які страхують іноземний капітал від політичних і комерційних ризиків;

· Створення і розвиток системи інвестиційних агентств, які займаються підбором і замовленням актуальних для України інвестпроектів, пошуком зацікавлених у їх реалізації інвесторів і оперативному оформленні угод «під ключ»;

· Розподілу ризику між різними учасниками проекту (інвесторами, державними і муніципальними інститутами, вищими керуючими, підрядними фірмами, банками, фірмами-сателітами і ін.);

· Страхування ризику.

· Резервування фінансових ресурсів для покриття непередбачених витрат. Ця форма захисту особливо важлива для кризових промислових фірм, оскільки, як показує практика, значна частина інвестиційних проектів обходиться в підсумку набагато дорожче спочатку запланованого.

В умовах посилення конкуренції за прямі іноземні інвестиції у світі значно важливим стає застосування стимулюючих заходів для залучення ПІІ в економіку країни-реципієнта. [4] Спеціальні заходи податкового, фінансового та організаційного характеру покликані поліпшити загальний інвестиційний клімат в країні, посилити інвестиційну привабливість як національної економіки в цілому, так і її окремих галузей і регіонів.

Також вплив ПІІ на розвиток країн-реципієнтів, показав не лише позитивні ефекти, але й негативні екстерналії від залучення інвестицій у економіку країни. Проте для країн, що розвиваються вигод від надходжень ПІІ значно більше, ніж втрат. Українська економіка, перебуваючи у доволі депресивному стані, зараз потребує додаткового капіталу у вигляді притоку іноземних інвестицій аби стабілізувати і збалансувати вітчизняне виробництво.

Отже, реформування економічної системи та подальша інтеграція у Європейський економічний простір вимагає від України впровадження ефективної інвестиційної політики. Дефіцит капіталу в країні, потреба в науково-технічному прогресі та розвитку інституцій – все це з одного боку можливо вирішити, залучивши ПІІ, а з іншого боку – дані проблеми знижують інвестиційну привабливість країни. Тому слід вирішити дану дилему, розробивши загальнодержавну стратегію стимулювання ПІІ, яка б спрямувала надходження у ті сфери економіки, які потребують модернізації і мають значну віддачу від інвестицій.

Література:

1. Erdal Demirhan, Mahmut Masc. Determinants of FDI flows to developing countries: a cross-sectional analysis/ Erdal Demirhan, Mahmut Masc.// PragueEconomic Papers, 4, -2008. – P. 356-369.

2. World investment report 1998 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://unctad.org/en/Docs/wir1998overview_en.pdf

3. Лук’яненко І.Г., Краснікова Л. І. Економетрика: Підручник. –К.: Товариство «Знання», КОО, 1998. – 494 с.

4. Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України в умовах інтеграції у міжнародне співтовариство [Електронний ресурс]. – Режим доступу: :http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/4325/1/Chuckalo.pdf