Экономические науки/6. Маркетинг и менеджмент

д.е.н. Черевко О.В., Радзіховська Ю.М.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕРФЕЙСНОЇ БЕЗПЕКИ У СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ВНЗ

Забезпечення інтерфейсної безпеки має передбачати комплекс дій, спрямованих на мінімізацію загроз та ризиків економічній безпеці вищого навчального закладу з боку його контрагентів. Як відзначає Свідерська А., загалом під ризиком контрагента можна розуміти як групу ризиків, що стосуються вибору партнера та можуть призвести до затримки, невиконання чи неналежного виконання зобов’язань за угодою. Причинами виникнення таких ризиків є брак інформації про партнера [1, c.118], як наявного, так і потенційного. Таким чином, ще раз підкреслюється тісний зв’язок стану підсистем інтерфейсної та інформаційної безпеки у системі економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності.

До переліку контрагентів ВНЗ Ілляшенко С.М. пропонує відносити їх абітурієнтів, освітні заклади, що їх готують (школи, коледжі, технікуми тощо), посередників, у тому числі іноземних, у наданні освітніх послуг, підприємства, та установи, що забезпечують працевлаштування випускників [2, c.146]. Спираючись на інформацію, що міститься у Постанові від 28.08.2001р. №368 «Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» [3], можна припустити, що контрагентом ВНЗ може вважатись будь-яка особа (фізична чи юридична), яка має з ним відносини фінансового характеру (справедливо як для банків, для яких призначено цю постанову, так і для ВНЗ). При цьому контрагент може одночасно мати з суб’єктом (у даному випадку ВНЗ) відносини іншого характеру (зокрема трудові) та освітнього або наукового характеру (з огляду на специфіку функціонування вищих навчальних закладів).

Таким чином, перелік контрагентів ВНЗ може бути досить широким. Відповідно, чималою є і кількість ризиків, що супроводжують відносини ВНЗ з контрагентами, та протидіяти яким ефективна підсистема інтерфейсної безпеки вищого навчального закладу повинна мати змогу. Найбільш ризикованими є відносини з тими контрагентами, взаємовідносини з якими мають фінансову природу, та будуються на договірній основі.

Основне, що можна запропонувати для підвищення рівня інтерфейсної безпеки ВНЗ – це контроль за організацією та проведенням роботи з контрагентами з боку фахівців з економічної безпеки. Необхідним є запровадження системи звітності у ВНЗ, призначеної для упорядкування роботи з контрагентами навчального закладу, ведення реєстру укладених договорів на вступ, навчання, проходження практики, надання різного роду послуг тощо. Інформаційно-аналітична робота щодо забезпечення інтерфейсної безпеки повинна передбачати облік контрагентів навчального закладу, додавання, редагування та видалення контрагентів із інформаційних систем ВНЗ; створення груп системних контрагентів (студентів, абітурієнтів, співробітників, слухачів курсів підвищення кваліфікації / перепідготовки), ведення журналу реєстрації укладених з контрагентами договорів, зберігання копій (у тому числі цифрових) договорів в уніфікованій системі документообігу ВНЗ, ведення історії переговорів з контрагентами, заповнення переліку атрибутів контрагентів, обмеження права доступу до інформації щодо контрагентів і договорів.

Збір інформації про суб’єктів господарювання, з якими взаємодіє ВНЗ, має бути невід’ємним процесом у його діяльності. Щоправда, конфіденційні дані про контрагентів не можуть бути отримані законним шляхом, і є відомими лише обмеженому колу осіб. Але багато про що суб’єкти господарювання активно інформують оточення, бажаючи підвищити рівень власної інформаційної прозорості, надаючи відомості про себе, свої продукти і послуги, щоб залучити клієнтів і зміцнити відносини з партнерами. Таку інформацію необхідно збирати та систематизувати.

Інформаційне поле, сформоване завдяки зв’язку контрагентів ВНЗ з іншими їх клієнтами та партнерами, дозволяє фахівцям з інтерфейсної безпеки за короткий період часу дізнатися про особливості їх діяльності, характеристики фінансового стану, зрозуміти модель співпраці зі стейкхолдерами і визначити потенційні можливості та загрози взаємодії ВНЗ з даним суб’єктом як потенційним партнером.

Наслідки угод із недобросовісними контрагентами можуть негативно позначитися на діяльності ВНЗ. Для забезпечення інтерфейсної та економічної безпеки, слід виявляти обачність і проводити оцінку потенційного контрагента і осіб, що діють від його імені, до моменту підписання договору про співпрацю.

У сучасних умовах господарювання будь-яка угода, незалежно від своїх масштабів, вимагає твердої впевненості в гарантованому і якісному виконанні другою стороною раніше взятих на себе зобов’язань. Саме для отримання подібної гарантії і існує необхідність перевірити контрагента за переліком критеріїв незалежно від рівня довірчих відносин між ним і ВНЗ.

Досить часто виникають моменти, коли пропоновані другою стороною умови угоди настільки вигідні і привабливі, що мимоволі виникають сумніви у їх достовірності. У такій ситуації не варто покладатися на волю випадку, всі спірні питання зможе вирішити комплексна перевірка контрагентів. Фахівцям з економічної та інтерфейсної безпеки ВНЗ варто виконувати наступний перелік дій та звертати увагу на такі обставини при побудові нових бізнес-відносин з контрагентами:

– перевірку реєстрації адреси контрагента на «масовість»;

– факт неправильно сформованої податкової звітності або повної її відсутності;

– перевірку сум грошових коштів, заявлених в угоді;

– факт існування проблеми у контрагента з фіскальними органами;

– факт створення контрагента безпосередньо перед укладанням угоди;

– факт участі посередників або неуповноважених осіб при оформленні договору;

– факт відсутності даних у контрагента про державну реєстрацію.

Головна мета, яку мають переслідувати фахівці з інтерфейсної безпеки при перевірці контрагентів – попередження потенційно можливих ризиків, що мають відношення до невиконання взятих на себе зобов’язань контрагента ВНЗ, що дозволить уникнути фінансового, матеріального або репутаційного збитку. Крім цього, перевірка контрагентів використовується і для досягнення ряду інших цілей, а саме:

– перевірка репутації потенційного бізнес-партнера і його платоспроможності;

– виключення ризиків по оформленню контрактних зобов’язань із ненадійними постачальниками;

– перешкода співпраці з фіктивними фірмами чи підприємствами або ж компаніями-одноденками;

– захист юридичного характеру від зовнішніх і внутрішніх загроз;

– мінімізація ризиків, пов’язаних з дебіторською заборгованістю;

– гарантія податкової дисципліни контрагента.

Для багатьох керівників ВНЗ перевірка контрагентів є незрозумілою процедурою, а деякі взагалі вважають її марним витрачанням ресурсів закладу. Однак, перевірка контрагентів вимагатиме менше ресурсів, ніж судовий розгляд або примусове стягнення заборгованостей; дозволить зібрати про них всі необхідні дані, що в подальшому спростить і прискорить процес налагодження ділових відносин.

Отже, комплекс дій по забезпеченню інтерфейсної безпеки повинен включати діяльність щодо вивчення контрагентів, аналіз умов договорів, дотримання правил роботи з конфіденційною інформацією, захист комп’ютерних систем тощо. Ця діяльність має здійснюватися регулярно і безперервно. Однак, навіть найкраща система запобіжних заходів не може передбачити, а тим більше подолати нестандартні загрози інтерфейсній безпеці, що раптово виникають та можуть заподіяти значної шкоди ресурсам ВНЗ. Для протидії цим загрозам необхідно застосовувати специфічні механізми захисту ресурсів вищих навчальних закладів [4, с.46].

Таким чином, перелік заходів щодо забезпечення інтерфейсної безпеки ВНЗ не може бути універсальним, і повинен враховувати специфічні риси функціонування закладу. У той же час, фахівцям з економічної безпеки ВНЗ не можна повністю копіювати механізми забезпечення інтерфейсної безпеки промислових підприємств або банківських установ, оскільки кожен суб’єкт господарювання має власну специфіку діяльності, що має враховуватись при розробці заходів їх безпеки.

Література:

1. Свідерська А. Поняття та класифікація ризиків у зовнішньоекономічній діяльності підприємства / А. Свідерська // Галицький економічний вісник — Тернопіль : ТНТУ, 2014. — Том 46. — № 3. — С. 113-121.

2. Ілляшенко С. М. Інтелектуальний капітал ВНЗ як запорука його інноваційного розвитку: сутність, структура, підходи до оцінки / С. М. Ілляшенко // Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2011. - № 1. - С. 145-154.

3. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні : Постанова НБУ від 28.08.2001р. №368 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0841-01.

4. Захаров О.Ю. Менеджмент безопасности бизнеса / О.Ю. Захаров. - М.: Лит.рес., 2012. – 390 с.