Економічні науки/7. Облік та аудит

К.е.н. Булкот Г.В., магістр Плахотнікова М.Г.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

Методика здійснення контролю нематеріальних активів підприємства

Досвід міжнародних корпорацій та результати багатьох наукових досліджень свідчать, що найбільш прибутковими є ті організації, частка нематеріальних активів яких в загальному підсумку балансу є найбільшою. Втім, успішність підприємства визначається не досконалістю його фінансової звітності, а, перш за все, вмінням вдало керувати належними йому активами. Адекватність показників фінансової звітності забезпечується лише шляхом здійснення контролю за відповідними об’єктами обліку та правильністю відображення інформації в обліку.

Для ефективності здійснення контролю важливим є розуміння економічної сутності та особливостей об’єкта, що контролюється. Відповідно до п. 4 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований [1]. Отже, специфічними властивостями даного об’єкта обліку та контролю є: немонетарність; нематеріальність (відсутність матеріально-речової форми); можливість ідентифікації.

Така природа нематеріальних активів зумовлює виникнення труднощів при здійсненні їх обліку та контролю. Саме тому, на практиці багато управлінців не надають належної уваги контролю таких об’єктів.

Під внутрішнім контролем підприємства слід розуміти одну з основних функцій управління, що є системою постійного спостереження і перевірки роботи підприємства в цілях оцінки обґрунтованості і ефективності ухвалення управлінських рішень, виявлення відхилень і несприятливих ситуацій, своєчасного інформування керівництва для прийняття рішень по усуненню, зниженню ризиків його діяльності і управління ними [2, с. 392].

Метою здійснення контролю нематеріальних активів підприємства є забезпечення дотримання чинної нормативно-законодавчої бази, їх фактичного зберігання, правильності, достовірності та повноти відображення інформації про них в системі обліку та фінансовій звітності підприємства, а також забезпечення підвищення ефективності використання таких об’єктів.

Здійснення контролю за нематеріальними активами є важливим на всіх етапах: попередній контроль (визначення доцільності, законності та наслідків здійснення кожної окремої операції з об’єктами нематеріальних активів); поточний контроль (перевірка правильності здійснення всіх процедур та дотримання чинних нормативних вимог у процесі безпосереднього здійснення господарських операцій з об’єктами нематеріальних активів); наступний контроль (перевірка правильності та законності господарських операцій з об’єктами нематеріальних активів після їх здійснення). Контроль наявності та використання нематеріальних активів передбачає заходи як документального, так і фактичного контролю.

До заходів документального контролю нематеріальних активів можемо віднести наступні: нормативно-правова перевірка; формальна, арифметична та логічна перевірка документів; проведення зустрічних звірок за документами; зіставлення інформації, що наведена в документах з інформацією, що міститься у бухгалтерських регістрах.

Фактичний контроль здійснюється за допомогою: проведення інвентаризації (за умов збереження об’єктів нематеріальних активів на матеріальних носіях); спостереження (контроль дотримання умов збереження нематеріальних активів); експертна оцінка (здійснюється фахівцями, що володіють спеціальними знаннями в галузі захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності).

До найпоширеніших порушень, що виявляються в процесі контролю нематеріальних активів належать: оприбуткування на баланс підприємства об’єктів, що не відповідають критеріям визнання нематеріальних активів; недотримання умов відображення результатів власних розробок підприємства в складі нематеріальних активів; відображення витрат на дослідження, підготовку і перепідготовку кадрів, рекламу та PR в складі нематеріальних активів; неправильність формування первісної оцінки об’єктів нематеріальних активів при різних шляхах їх надходження на підприємство; порушення умов переоцінки об’єктів нематеріальних активів (переоцінка лише одного об’єкта групи або об’єкта щодо якого відсутній активний ринок); відсутність здійснення амортизаційних відрахувань за об’єктами нематеріальних активів; відсутність або неправильне оформлення первинних документів (використання неправильних форм документів, арифметичні помилки); невідповідність даних, що містяться у первинних документах даним облікових регістрів; недотримання положень діючої облікової політики; розповсюдження інформації, що становить комерційну таємницю підприємства тощо.

Для забезпечення ефективності контролю нематеріальних активів підприємства, важливим є дотримання принципів системності та всеохопленості, а також розподіл контрольних функцій між різними підрозділами підприємства. Зокрема, відділу маркетингу може відводитись функція моніторингу забезпеченості ринку об’єктами інтелектуальної власності та їх цінових пропозицій; на фінансово-економічний відділ може покладатись визначення вартісної оцінки придбання (створення) об'єктів нематеріальних активів; юридичний відділ може проводити аналіз документів що засвідчують право власності (чи користування) об’єктами нематеріальних активів; на бухгалтерію покладається відповідальність своєчасності та правильності документального та облікового відображення руху нематеріальних активів, вибору методу та розрахунку амортизації активів [3, с. 361].

Процес здійснення контролю нематеріальних активів потребує залучення кваліфікованих кадрів, фахівців різних спеціальностей та галузей знань, інформаційних та технологічних ресурсів, а отже, може призвести до виникнення додаткових витрат. Саме тому, при визначенні методів здійснення контролю за нематеріальним активами підприємства, важливо пам’ятати, що витрати на контрольні заходи не повинні перевищувати корисний ефект від використання цих об’єктів.

Таким чином, нематеріальні активи в сучасних умовах господарювання виступають стратегічно важливим ресурсом розвитку будь-якого підприємства. Отримання економічних вигід від об’єктів нематеріальних активів та їх ефективне використання забезпечується в процесі фактичного та документального контролю над ними на всіх етапах здійснення господарської діяльності. Його складність обумовлюється специфічною природою самих об’єктів нематеріальних активів. А отже, перспективними є подальші дослідження сутності нематеріальних активів та розробка методики їх контролю з врахуванням галузевих особливостей діяльності кожного конкретного підприємства.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»: затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. №242, зі змінами і доповненнями. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0750-99

2. Бутинець Т. А. Розвиток науки господарського контролю: проблеми теорії, методології, практики [Текст] : Монографія / Т. А. Бутинець. — Житомир: ЖДТУ, 2011. — 772 с.

3. Старко І. Є. Контроль нематеріальних активів: організація та методика проведення / І. Є. Старко // Вісник Львівської комерційної академії: збірник наукових праць. Серія: економічна. – 2011. – Вип. 36. – с. 358-362.