Константинов Олександр Олександрович,

Аспірант Академії муніципального управління

РЕАЛІЗАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Розвиток регіональної соціально-економічної системи здійснюється як кількісно, так і якісно. При кількісному розвитку відбувається просте відтворення існуючих елементів та об’єктів системи. Після певного накопичення кількісних змін в системі виникає потреба в переході на новий якісний рівень соціально-економічного розвитку, під яким розуміється сталий розвиток, здатний забезпечити збереження соціального, економічного, природного, науково-технічного, культурного потенціалу регіону на тривалий період для його збалансованого розвитку [1, с. 40].

Неприпустимо, щоб розвиток здійснювався без наукового обґрунтування за рахунок тривалої експлуатації будь-якого з основних ресурсів - природних, трудових (населення), виробничих фондів, оскільки вичерпання навіть одного з ресурсів призводить до стагнації і кризи розвитку регіону з непередбачуваними соціально-економічними наслідками.

Тому, наукове обгрунтування державного управління соціально-економічним розвитком регіону вимагає застосування комплексу методологічних і теоретичних принципів до вирішення проблем, що існують в регіоні. Таким чином, основними функціями, за допомогою яких здійснюється реалізація механізмів державного управління соціально-економічного розвитку регіонів, є, по-перше, облік у вигляді різних видів звітності; по-друге, контроль як засіб примусу до виконання сформованих планів у встановлені терміни, а, по-третє, регулювання як процес встановлення пропорцій між обсягами необхідних ресурсів, прогнозованими і планованими результатами, а також між витратами і отриманими результатами як соціально-економічними ефектами. Крім того, завданнями реалізації механізмів державного управління соціально-економічного розвитку регіонів є такі, що спрямовані на формування пропорцій між такими показниками як: темпи розвитку галузей і сфер діяльності, а також територій всередині регіону; ступінь соціального захисту, допомоги та підтримки різних груп та категорій населення, величини мінімального розміру оплати праці, прожиткового мінімуму; рівень розвитку освіти, охорони здоров’я, науково-технічного середовища, природоохоронної діяльності та ступінь забруднення природного середовища. Завданнями функції державного регулювання на національному рівні служать розробка пропорцій та їх підтримка між регіонами за рівнем якості життя населення, кількістю державних цільових програм, заснованих на різних концепціях і сценаріях довгострокового розвитку.

Отже, виконання функції державного управління здійснюється в сукупності з функціями державного обліку і контролю, в такій послідовності «облік - контроль - управління». Ці функції є частиною нормативно-правового та економічного механізмів реалізації державної соціально-економічної політики розвитку регіонів.

Завдання державної фінансової підтримки регіонів відносяться до числа найменш формалізованих і найбільш пріоритетних у загальному переліку завдань державної регіональної політики, оскільки в них простежуються різноманітні види інтересів таких як, явні і приховані, державної і ринкової систем управління, державного і регіонального рівнів управління, які проявляються через суб’єктивізм, політичну кон’юнктуру і регіональне лобіювання рішень, які приймаються.

Реальною державною фінансовою підтримкою регіонів служать всі види переданих на місцевий рівень бюджетних і позабюджетних коштів, а також все що відбуваються на національному рівні перерозподілу фінансових коштів і встановлення пільгових режимів господарювання на користь окремих територій.

Однією з основних стратегічних цілей державного управління соціально-економічним розвитком регіону є задоволення необхідних потреб життєдіяльності населення, які для громадян будь-якої держави практично не залежать від галузей спеціалізації територій та від того, що виробляють господарюючі суб’єкти, і, залишаючись практично незмінними, включають в себе такі основні види потреб як: забезпеченість житлом і продуктами харчування, наявність роботи, можливість здобувати освіту і розвиватися як духовно, так і фізично, виховувати і навчати дітей, мати гарантоване медичне обслуговування, користуватися засобами зв’язку, пересування, різними матеріальними благами і послугами.

Механізм управління соціально-економічним розвитком регіонів в ринкових умовах передбачає вирішення наступних завдань:

- розробка пріоритетних цілей такого розвитку на середньостроковий і довгостроковий періоди;

- створення прийнятних умов для розвитку з урахуванням пріоритетних цілей;

- формування регулюючих впливів влади на господарські та соціальні суб’єкти з метою раціонального використання природних, фінансових, трудових і виробничих ресурсів для забезпечення сталого розвитку регіону і як наслідок підвищення якості життя населення.

У ринкових умовах функції державного управління соціально-економічним розвитком регіону стають більш значимими, оскільки відсутність стратегічного регулювання з боку держави призводить до безсистемної діяльності господарюючих суб’єктів і стагнації соціально-економічних процесів, або до стихійного, незбалансованого, нестійкого розвитку, результати якого, ймовірно, сучасне суспільство не задовольняють. Тому відповідні органи державної системи управління на всіх рівнях повинні проводити системне регулювання регіонального розвитку та надавати за допомогою наявних державних механізмів вплив на умови, пріоритети і обмеження розвитку певних територій з метою відтворення і збільшення потенціалу територіальної соціально-економічної системи [2, с. 155].

Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів знаходяться в центрі уваги фахівців в сфері державного управління. Одне з головних місць серед цих проблем займають питання ефективної реалізації державної регіональної політики.

Система державного управління соціально-економічним розвитком регіону, з метою пошуку найбільш правильних управлінських рішень, що дозволяють найбільш м’яко подолати наявні негативні явища, базується, перш за все, на інформації про поточну економічну ситуацію в регіонах.

Рівню соціально-економічного розвитку національної економіки повинна відповідати належна економічна політика, якій притаманна раціональність і універсальність. Головним завданням наукового обґрунтування механізмів державного управління є визначення напрямків зміни розвитку економіки в умовах економічного зростання. Державне управління соціально-економічним розвитком регіону - це сукупність законодавчих, виконавчих і контролюючих функцій держави, що впливають на формування, розвиток і адаптацію економічних, соціальних основ всього суспільства до трансформується обставинам, а також процес реалізації колективного відтворення, що дозволяє ефективно використовувати обмежені виробничі ресурси з метою досягнення задоволення потреб населення певного регіону.

Література

1. Томарева-Патлахова В. В. Пріоритетні напрями регулювання соціально-економічного розвитку України та її регіонів / В. В. Томарева-Патлахова // Інвестиції: практика та досвід. - 2016. - № 6. - С. 38-43.

2. Розмислов О. М. Дослідження умов фінансування соціально-економічного розвитку регіонів / О. М. Розмислов // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2014. - № 8. - С. 154-158.

References

1. Tomareva-Patlahova, V. V. (2016) “Priority areas for regulation of social and economic development of Ukraine and its regions”, Investitsiyi: praktika ta dosvid, vol. 6, pp. 38-43.

2. Rozmyslov, O. M. (2014) “Investigation of the conditions of financing of socio-economic development of regions”, Visnyk Skhidnoukrains'koho natsional'noho universytetu imeni Volodymyra Dalia, vol. 8, pp. 154-58.