НЕМЕДИКАМЕНТОЗНІ
ЗАСОБИ КОРЕКЦІЇ ВЕГЕТАТИВНОГО ГОМЕОСТАЗУ В УЧАСНИКІВ АТО
Тещук
В.Й., Стоянов О.М.,Тещук Н.В.,Стоянов А.О., Лебідь О.П.
Військово-медичний
клінічний центр Південного регіону,
Одеський національний медичний університет)
Участь в антитерористичній операції
(АТО) нерідко призводить до порушення функціонування церебральних регуляційних
систем діенцефально-гіпоталамічного рівня у військовослужбовців, який здійснює
вегетативно-судинну регуляцію і контролює базисні функції центральної нервової системи (ЦНС): сон, безсоння,
емоційну сферу, а це як відомо призводить до церебрально-васкулярних
захворювань, в т.ч. і до гострих порушень
мозкового кровообігу (ГПМК), зокрема.
Регулювання адаптивних реакцій
здійснюється з участю лімбіко-ретикулярного комплексу (ЛРК), структурами якого
є ретикулярна формація (РФ),гіпоталамус, гіпокамп, перетинка,
асоціативні зони кори великих півкуль
мозку. Ці супрасегментарні утвори вегетативного відділу нервової системи (ВНС) забезпечують інтеграцію
психічних, вегетативних, ендокринних функцій [1].
Відомі рефлекторні зв’язки певних
ділянок скальпу з визначеними
структурами, які співпадають з точками акупунктури (ТА). Це точки Т23 -
ЛРК, Т22 — оперізуючої звивини, Т21- мигдаликоподібного тіла, Т23 - другого
контрольного пункту ЛРК, Т4 - даху чотирьхгорбикового тіла, TR20
– гіпоталамусу, VB17 - ретикулярної
формації [2-5].
З існуючих в останні роки засобів впливу на ТА найбільш перспективних є
резонансна магніто-квантова терапія (РМКТ). Біологічні ефекти пов’язані з проведенням
трансцеребральної РМКТ, за даними експериментальних досліджень, є цілком
доцільними, оскільки 5-10 % лазерної енергії при використанні звичайних
лазерних приладів (5-100 мВт) доходить до мозкової тканини, а для магнітного
поля структури скальпа і мозкової тканини є прозорими, глибина його проникнення
залежала тільки від потужності цього чинника і складала 10-12 см при магнітній
індукції 20-100 мТл. РМКТ достовірно підвищує ефективність комплексного
лікування хворих на ішемічний інсульт в гострому періоді, що проявляється більш
швидким зменшенням наявної загальномозкової та вогнищевої симптоматики. РМКТ
позитивно впливає на стан ВНС, сприяє поліпшенню реологічних властивостей
крові, нормалізації церебральної гемодинаміки, зменшує виразність і тривалість
існування набряку мозку. Застосування
РМКТ найбільш ефективне в найгострішому періоді ішемічного інсульту,
оптимально в період “терапевтичного вікна”, тобто в перші 3-6 годин з моменту
виникнення ГПМК. Разом з тим, доцільність використання РМКТ зберігається і в
більш пізні строки (до 12-15 діб з часу виникнення ГПМК) [6-9]. РМКТ добре
переноситься хворими, не викликає ускладнень і з успіхом проводиться в спеціалізованому ангіоневрологічному
відділенні (АНВ) клініки нейрохірургії і неврології Військово-медичного
клінічного центру Південного регіону України (ВМЦ ПРУ) при лікуванні ГПМК
[10-12].
Нами в умовах АНВ ВМЦ ПРУ проведено РМКТ за багаторівневою методикою 76 учасникам АТО з вірогідним
діагнозом «вегетативно-судинна дистонія». Ефективність впливу РМКТ оцінювалася
моніторингом показників вегетативного гомеостазу за даними ЕКГ, ЕЕГ та РЕГ. Зони для РМК-скальптерапії вибиралися з
урахуванням основного клінічного синдрому і конституційного морфотипу
пацієнтів. Вплив проводили апаратом «МІТ-1-МЛТ» (НМЦ «Медінтех», Україна): потужність
світлового потоку (50±10) мВт, максимальне значення магнітної індукції 30 мТл,
15-20 хв., щодня на курс 10-15 процедур. Вплив здійснювали за локальною та
багаторівневою методиками. Магніто-червоний аплікатор розташовували в кожній із
зазначених точок по 1-2 хв. При проведенні процедур РМКТ інтенсивність впливу
поступово збільшували від 5-7 до 8-9, частоту модуляції збільшували від 7,5 до
9,6 Гц.
Клінічний ефект з’являвся на другому-третьому сеансах і завжди
супроводжувався феноменом «Де-Чі». Динаміка суб’єктивного і об’єктивного
статусів корелювала з вірогідною позитивною динамікою за даними моніторингу ЕКГ, ЕЕГ, РЕГ. Отримані
дані підтверджують існування морфологічних і рефлекторних зв’язків ТА зі структурами
ЛРК.
Таким чином, РМКТ дозволяє проводити ефективну немедикаментозну корекцію
порушень гомеостазу і сприяє відновленню адаптаційних можливостей організму
пацієнтів (особливо учасників АТО).
Використана
література:
1.
Вегетативные расстройства: Клиника, лечение, диагностика /
Под ред. А.М. Вейна. - М.: МИА, 1998.- 752 с.
2.
Самосюк И.З., Лысенюк В.П., Лиманский Ю.П. Нетрадиционные методы диагностики
и терапии. Киев: Здоровье, 1994. - 240 с.
3.
Песиков Я.С., Рыбалко С.Я. Атлас клинической аурикулотерапии. — М., 1990.- 256 с.
4.
Табеева Д.М. Руководство
по иглорефлексотерапии. М.: Медицина, 1982.-560 с.
5.
Современные принципы выбора зон воздействия
в физиотерапии и физиопунктуре /Самосюк И.З., Кожанова А.К., Самосюк Н.И.,
Сопильнык А.Н., Комар В.С. // Вестник физиотер. и курорт. – 2000. - №3. – С.
39-46.
6.
Головченко Ю.І., Самосюк І.З., Самосюк Н.І.
Можливості та перспективи застосування фізіотерапевтичних методів в гострому
періоді ішемічного інсульту /Український вісник психоневрології – Том 9, вип. 2
(27) – 2001. – С. 6-8.
7.
Самосюк Н.И., Экши Илькер. Нейропротекторное
действие магнитолазеротерапии в остром периоде ишемического инсульта / Материалы
Укр. науч.-практ. конфер. с междунар. уч. “Новые медицинские технологии в
клинической и курортной практике”. – Киев, 2001. – С. 85-88.
8.
Транскраніальна
магнітолазеротерапія в експерименті / Педаченко Є.Г., Самосюк І.З., Зубкова
Є.В., Васильова І.Г., Носова А.Т., Самосюк Н.І., Стукалін В.О. // Збірник
наукових праць КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Випуск 10. – Книга 3. – 2001. – С.
281-287.
9.
Тещук
В. Й., Тещук В. В. Застосування неотону в поєднанні з резонансною магніто-квантовою
терапією в комплексному лікуванні гострих порушень мозкового кровообігу:
механізм дії та ефективність //Вісник морської медицини. - №1(58). - 2013. - С.
56 - 59.
10.
Тещук
В.Й.,Тещук В.В. Комплексне лікування
ішемічних інсультів у поєднанні з серцево-судинною патологією //Вісник морської медицини. - 2013. - № 4. - С. 53-58.
11.
Шмакова
И.П., Тещук В.В., Тещук В.И. Эффективность
применения магнитолазеротерапии
в комплексном лечении больных в остром периоде
ишемического инсульта // Вестник физиотерапии и курортологии .- 2011.- №4 .- С.
87.