Карабін Оксана Йосифівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформатики  і методики її викладання Тернопільський національний педагогічний  університет імені Володимира Гнатюка м. Тернопіль, Україна

Роль особистісного та компетентнісного підходів до професійного саморозвитку у майбутніх фахівців комп’ютерного профілю

Сучасне інформаційне суспільство формулює для вищих навчальних закладів такі завдання для виховання фахівців: гнучко адаптуватися в життєвих ситуаціях, що змінюються, самостійно набувати необхідних знань і застосовувати їх на практиці; самостійно критично мислити, вміти побачити проблеми, що виникають в реальній діяльності, та шукати шляхи їх раціонального розв’язання, використовуючи інформаційні технології; грамотно працювати з інформацією; бути комунікабельними, контактними в різноманітних соціальних групах, уміти працювати в колективі; самостійно працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня [8].

Завданням вищої школи є формування професійного компетентного вчителя, який може поєднувати у собі професійне самовдосконалення, всебічну ініціативність, креативно-інноваційну творчість, що сприятиме гармонійному розвитку особистості, формуванню соціальної активності, високому інноваційному рівню культури та професійності [3, с. 57].

Науковий прогрес підвищує значущість завдання підготовки та вимоги до інтелектуального, наукового, культурного рівня майбутнього фахівця комп’ютерного профілю щодо професійної майстерності, творчих здібностей постійного професійного саморозвитку. У зв’язку з цим, проблема професійного саморозвитку у майбутніх фахівців комп’ютерного профілю є актуальною. Про появу тенденції до професійного саморозвитку можна говорити тоді, коли людина від мрій, фантазування переходить до складання реалістичних життєвих планів і спроб їх реалізації через багатокрокові стратегії і саморегуляцію. Далеко не у всіх цей етап наступає в підлітковому віці. Саме в цих перших спробах досягнення запланованого, відбувається стиковка і узгодження мотиваційної сфери, механізмів когнітивного аналізу і вольових аспектів, необхідних для виконання цих задумів. Успіхи в цих дієвих спробах дозволяють особистості формувати ієрархічну структуру мотивів, набувати нових особистісних смислів, цінностей тощо [1; 2, с. 11–32; 4].

Особистісний підхід розглядається у сучасній педагогіці як ключовий методологічний принцип вивчення, дослідження, організації педагогічного процесу (зі специфічними цілями, змістом, технологіями), який орієнтований на розвиток і саморозвиток власне особистісних властивостей індивіда [7, с. 19–20]. Особистісний підхід передбачає допомогу особистості в усвідомленні себе особистістю, у виявленні, розкритті його можливостей, становленні самосвідомості, у здійсненні особистісно значущих і суспільно прийнятих самовизначення, самореалізації та самоутвердження [5]. Особистісний підхід окрім орієнтації на формування індивідуальних якостей особистості майбутнього фахівця розкривається у підходах структурування особистості, формуванні новоутворень до фахового становлення, самовдосконалення, саморегуляції для досягнення мети професійного саморозвитку. Саме через набуття професійно важливих новоутворень та подальшого вдосконалення особистісних якостей відбувається набуття та присвоєння професійно-педагогічно важливих характеристик, якостей, рис, компетентностей майбутніх фахівців.

Питання професійної компетентності майбутніх фахівців комп’ютерного профілю відповідно до сучасних вимог інформаційного суспільства гармонійно розкривається на основі компетентнісного підходу. Компетентнісний підхід за баченням Д. Равена передбачає: тенденцію до чіткого розуміння цінностей і установок відносно певної мети; тенденцію до контролю власної діяльності; готовність та здатність до самонавчання; готовність та здатність встановлювати та використовувати зворотній зв’язок; розвиток адаптивності; зосередженість на перешкодах до досягнення цілей; розвиток самостійного мислення, потяг до оригінальності; розвиток критичного мислення; готовність до розв’язання складних питань; дослідження середовища та пошук його матеріальних і людських ресурсів; готовність до використання інновацій для досягнення цілей; здатність до прийняття рішень; особиста відповідальність за дії та слова; здатність працювати спільно заради досягнення мети; здатність спонукати інших до спільної роботи заради досягнення мети; здатність слухати та чути інших та враховувати їхню точку зору; прагнення оцінювати особистісний потенціал співробітників; готовність дозволяти іншим приймати рішення самостійно; здатність вирішувати конфлікти [9].

Компетентнісний підхід, згідно з баченням А. А. Бодалева, В. І. Жукова, Л. Г. Лаптева, В. А. Сластеніна, є складним системним утворенням, основними елементами якої є: підсистема професійних знань як логічна системна інформація про навколишній і внутрішній світ людини, зафіксована в її свідомості; підсистема професійних умінь як психічних утворень, що полягають у засвоєнні людиною способів і технік професійної діяльності; підсистема професійних навичок — дії, сформовані в процесі повторення певних операцій і доведені до автоматизму; підсистема професійних позицій як сукупності сформованих установок і орієнтацій, відношення та оцінок внутрішнього і навколишнього досвіду, реальності і перспектив, а також домагань, які визначають характер професійної діяльності і поведінки фахівця; підсистема індивідуально-психологічних особливостей фахівця — поєднання різних структурно-функціональних компонентів психіки, які визначають індивідуальність, стиль професійної діяльності, поведінки і виявляються у професійних якостях особистості; підсистема акмеологічних інваріант — внутрішніх збудників, які обумовлюють потребу фахівця в постійному саморозвитку, творчості та самовдосконаленні [6, 334–335].

Література:

1. Анциферова Л. И. Развитие личности и проблемы геронтопсихологии. — М.: Изд-во «Институт психологии РАН», издание 2-е, испр. и доп., 2006. — 512 с.

2. Егорычева И. Д. Самореализация как деятельность // Мир психологии. — 2005. — № 3 (43). — С. 11–32.

3. Карабін О. Й. Формування готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до роботи в інформаційному середовищі: дис. ... канд. пед. наук. — 13.00.04 / Карабін Оксана Йосифівна. Teрнопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. — Тернопіль, 2013. — 274 с.

4. Маслоу А. Т. Дальние пределы человеческой психики. — СПб.: Евразия, 1997. — 430 с.

5. Петриченко Л. О. Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до інноваційної діяльності в позаудиторній роботі : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / Лариса Олександрівна Петриченко. — Х., 2007. — 240 с.

6. Психология и педагогика. Учебное пособие / Под редакцией А. А. Бодалева, В. И. Жукова, Л. Г. Лаптева, В. А. Сластенина. — М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. — 585 с.

7. Сенько Ю.В. Гуманитарные основы педагогического образования : курс лекций / Ю. В. Сенько. — М. : Издательский центр «Академия», 2000. — 240 с.

8. Словопедия. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://slovopedia.org.ua/53/53382-0.html.

9. Чичикин И. В. Формирование коммуникативной компетентности в профессиональном образовании менеджеров (на примере специальности «менеджмент организации») : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Чичикин Игорь Владимирович. — Курск, 2010. — 252 с.