Мойсеєнко Н.В., доц. Озарко І.І.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу,

Україна

Дистанційне навчання англійскої мови у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів.

The article deals with basic concepts, models and features of distance learning in Ukraine. The educational process based on using distance learning technologies is considered. Basic advantages and disadvantages of distance learning are determined.

Keywords: distance learning, blended distance education technology, organizational forms of distance learning, advantages and disadvantages of distance learning.

Інтеграція України до європейських та світових структур, а також бурхливий розвиток інформаційних технологій відображаються у всіх аспектах життя, не є винятком і сфера освітньої діяльності. На сьогодні модернізацію системи освіти в державі все частіше пов’язують з розвитком дистанційного навчання, яке розглядається як один з істотних факторів підвищення конкурентної спроможності на ринку освітніх послуг. Ця форма навчання широко застосовується в країнах Західної Європи, США та інших розвинутих країнах . Залишаючись осторонь світових освітніх процесів, є ризик втратити частину студентів, які замість вітчизняних навчальних закладів обиратимуть зручніші та сучасніші закордонні аналоги в дистанційному форматі. Зважаючи на це, актуальними видаються дослідження, спрямовані на розробку теоретико-методичних засад системи дистанційної освіти, створення відповідних методик навчання та розробку навчальних курсів.

Метою статті є проаналізувати існуючі проблеми, що виникають у ВНЗ при впровадженні дистанційного навчання, визначити шляхи їх можливого подолання, в результаті чого сформувати систему заходів щодо впровадження системи дистанційного навчання у ВНЗ.

В Україні дистанційна форма освіти запроваджується з 2000 року і регулюється Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні і Положенням про дистанційну освіту МОН України, яке було затверджено Наказом № 40 Міністерства освіти і науки України від 21.01.2004 р. Саме в цьому документі наведено визначення поняття «дистанційне навчання» - це індивідуалізований процес передання і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно- комунікаційних технологій. Та, нажаль, сучасний стан розвитку дистанційного навчання у ВНЗ України ще не відповідає європейським стандартам. Станом на 2013 рік в Україні запроваджена дистанційна форма навчання лише у 32 закладах освіти. При запровадженні даної форми навчання ВНЗ України виникають труднощі розуміння суті дистанційного навчання, яке часто плутають із заочною формою, оскільки вони дуже схожі і використовують або можуть використовувати сучасні ІТ-технології. Дистанційне навчання майже виключає очне спілкування між викладачем й студентом, окрім необхідності приходити на іспити та заліки, і захисту кваліфікаційної роботи. Крім того, на відміну від заочного навчання, яке передбачає роботу з групою студентів, дистанційне забезпечує індивідуальний підхід і здійснюється з допомогою освітнього порталу ВНЗ, телефонного і відеозв’язку, електронної пошти тощо.Головною метою створення системи дистанційної освіти є забезпечення загальнонаціонального доступу до освітніх ресурсів шляхом використання сучасних інформаційних технологій та телекомунікаційних мереж і створення умов для реалізації громадянами своїх прав на освіту. Дистанційне навчання забезпечує можливість навчатися тоді, коли зручно студенту, у тому темпі, що він сам обирає (в рамках установлених строків проведення курсів), в тому місці де він перебуває (не має потреби витрачати час на дорогу до ВНЗ, для здачі поточних, а іноді і підсумкових контролів).

Дистанційне навчання в сучасному світі здійснюється за допомогою різноманітних технологій, які відрізняються за: формою подання учбових матеріалів; наявністю посередника в системі навчання або за централізованою формою навчання; за ступенем використання телекомунікацій і персональних комп'ютерів; за технологією організації контролю учбового процесу; за ступенем впровадження в технології навчання звичайних методів ведення освітнього процесу; за методами ідентифікації студентів при складанні іспитів [3] Хоча в процесі дистанційного навчання використовуються всі вищезгадані технології , проте, останнім часом, мережеві технології поступово витісняють інші. Це пояснюється багатьма факторами. Перш за все, оперативністю (не потрібно чекати листа від викладача тижнями), простотою (практично всі сьогодні добре уявляють собі, як працює скайп або електронна пошта), порівняною дешевизною тощо. Тож дистанційні технології навчання можна розглядати як природний етап еволюції традиційної системи освіти від дошки з крейдою до електронної дошки й комп'ютерних навчальних систем, від книжкової бібліотеки до електронної, від звичайної аудиторії до віртуальної аудиторії. Вивчення досвіду впровадження дистанційної форми навчання в системи освіти різних країн дозволило виділити основні мотиваційні причини, що спонукають навчальні заклади до організації системи дистанційного навчання: поліпшення якості навчання; переваги нових педагогічних технологій; зростаючий попит на нову форму навчання; отримання доходів; можливість постійної взаємодії викладачів і студентів; необхідність виживання в інформаційному суспільстві; можливість скорочення витрат на реорганізацію освіти [4].

Головною проблемою розвитку дистанційного навчання є створення нових методів і технологій навчання, що відповідають телекомунікаційному середовищу спілкування. На зміну колишньої моделі навчання повинна прийти нова модель, заснована на наступних положеннях: в центрі технології навчання – студент; суть технології – розвиток здатності до самонавчання; студенти відіграють активну роль в навчанні; в основі навчальної діяльності –співробітництво [3]. Успішне створення і використання дистанційних навчальних курсів має починатися з глибокого аналізу цілей навчання, дидактичних можливостей нових технологій передачі навчальної інформації, вимог до технологій дистанційного навчання з погляду навчання конкретним дисциплінам, коригування критеріїв навченості. Інтернет, як джерело інформації, давно вже став реальністю, а розвиток телекомунікацій, без яких ця форма навчання немислима, йде швидкими темпами. Таким чином, одна з умов реалізації дистанційного навчання, а саме підготовка технічної бази, фактично поступово виконується. Створення у навчальному закладі відповідної матеріально-технічної бази не є достатнім, головним є наявність і розробка учбово-методичного забезпечення для самостійної роботи студентів. Електронні носії інформації дозволяють впроваджувати так звані «електронні лекції». Лекційний матеріал може бути викладений у вигляді тексту, озвучений і доповнений відеоматеріалами .Головна перевага даних матеріалів полягає у тому, що студент зможе самостійно користуватись ними в зручний для себе час. Для дистанційного навчання особливого значення набуває наявність електронних підручників. Робота з таким підручником дозволяє зробити навчальний процес індивідуальним. На сьогодні в Україні дистанційне навчання іноземних мов перебуває на етапі становлення та потребує, перш за все, розробки ґрунтовної теоретичної бази. Основним засобом дистанційного навчання англійської мови майбутніх інженерів є електронний підручник, матеріал якого повинен бути укладеним з урахуванням принципів програмованого управління процесом засвоєння знань. Такий підручник має забезпечувати втілення провідних дидактичних принципів, а саме наочності, свідомості, активності, систематичності, послідовності, доступності, міцності засвоєння тощо, а також відповідати вимогам особистісно-орієнтованого підходу в методиці навчання іноземних мов [3]. Контроль при дистанційному вивченні іноземних мов може здійснюватися у вигляді тестів, контрольного перекладу та усного спілкування з викладачем. Причому у випадку тесту перевірка та оцінювання відповідей здійснюються автоматично системою дистанційного навчання. Дослідники рекомендують розпочати запровадження дистанційного навчання з комбінованих варіантів [2]. Така пропозиція видається виваженою та логічною, адже, по-перше, це забезпечить поступове звикання до нової форми навчання як викладачів, так і студентів, а по-друге, окремі елементи дистанційного навчання можуть з успіхом використовуватися у підготовці студентів денних та заочних відділень, особливо беручи до уваги тенденцію до скорочення годин на аудиторні заняття з подальшою їх компенсацією за рахунок самостійної та індивідуальної роботи студента [1]. Доцільною є організація самостійної роботи студентів із використанням елементів дистанційного навчання. Виконані завдання студенти можуть надсилати на електронну пошту, що дуже зручно та дозволяє уникнути додаткових витрат, пов’язаних з необхідністю придбання паперу та обслуговування принтеру. Викладач перевіряє завдання вдома, так само уникаючи необхідності носити купи паперів з роботи. Сьогодні в світі існує безліч форм дистанційного навчання :Adaptive learning (адаптивне навчання) - навчальний процес, який адаптує навчальні матеріали і методи до потреб споживача; Badges - гнучкий механізм для визнання досягнень як неофіційна альтернатива акредитації; Blended learning (змішане навчання) - навчальний підхід, який поєднує в собі он-лайн і очну форму навчання, що дозволяє більш високий рівень самостійності в процесі навчання; E-learning (електронне навчання) – ця форма навчання проводиться за допомогою електронних засобів масової інформації, як правило, в Інтернеті ;MOOC (Масивні Відкриті Інтернет Курси) – он-лайн курс, який вільно доступний для всіх і включає в себе відкриті навчальні матеріали та можливості для взаємодії і співпраці між студентами та інші. Зазначені форми пропонують різноманітні способи надання навчального матеріалу, перевірки знань та контролю успішності. Для студентів очного та заочного відділень ці програми стануть в пригоді при засвоєнні нової лексики та розвитку навичок читання, аудіювання та письма. Комп’ютерні тести сприймаються студентами позитивно, оскільки перевірка результатів відбувається автоматично, а отже, виключається вплив людського фактору. Зазначені елементи дистанційного навчання значно полегшують контроль навчальної діяльності студентів, оскільки дозволяють відстежити роботу кожного студента окремо та якість її виконання, а також стимулювати студентів працювати ефективніше. При цьому значною мірою економиться час викладача за рахунок автоматичної перевірки [1]. Дистанційне навчання будується відповідно до тих самих цілей і змісту, що і очне навчання, але форми подачі матеріалу і форми взаємодії суб’єктів навчального процесу між собою суттєво відрізняються. Дидактичні принципи організації дистанційного навчання (принципи науковості, системності і систематичності, активності, принципи розвивального навчання, наочності, диференціації та індивідуалізації навчання) аналогічні очному навчанню, але специфічною є їх реалізація.

Висновок. Таким чином, дистанційне навчання має низку переваг, а застосування окремих його елементів може сприяти ефективності навчання студентів денного та заочного відділень Необхідно відзначити, що саме дистанційна освіта відкриває студентам доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, дає абсолютно нові можливості для творчості, знаходження і закріплення різних професійних навичок, а викладачам дозволяє реалізовувати принципово нові форми і методи навчання із застосуванням концептуального і математичного моделювання явищ і процесів. Сучасні досягнення українських університетів у впровадженні дистанційного навчання полягають у розробці власних та освоєнні платформ дистанційного навчання загальновідомих світових розробників. Розвиток дистанційного навчання в системі української освіти буде продовжуватися і вдосконалюватися із розвитком інтернет-технологій і вдосконалення методів дистанційного навчання ,яке є більш ефективним з економічної точки зору не тільки тому, що воно є більш інформаційним потребує менших затрат фізичної енергії і часу, а й тому, що його доступність для всіх громадян вперше створює умови для реалізації принципу «навчання – впродовж усього життя», що є найважливішою складовою динамічних темпів розвитку сучасного суспільства.

Література:

1. Воронкін О. С. Web-тести як головний компонент інтелектуально-адаптивних систем дистанційного навчання / Олексій Сергійович Воронкін // Інтернет-освіта-наука – 2010 : зб. матер. 7-ої міжнар. конф., (Вінниця, 28 вересня – 3 жовтня 2010р.). – Вінниця : Вінницький нац. техн. ун-т, 2010. – С. 169–172.

2. Дишлева Ю.В. Роль та місце сучасних методик у вивченні англійської мови в курсі дистанційного навчання / Ю.В. Дишлева // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки. Наукові дослідження. Досвід. Пошуки. – 2008. – Вип. 13. – С. 35-41.

3. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/distance/pravo/00.html

4. Муліна Н.І. Методика розробки та використання дистанційного курсу англійської мови (старший ступінь у вищому технічному закладі освіти): автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання: германські мови» / Н.І. Муліна. – К.,2001. – 22 с.

5. Олійник О.В. Інноваційні технології дистанційного навчання іноземної мови для студентів немовних ВНЗ / О.В. Олійник // Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць ХНПУ імені Г.С. Сковороди. – 2014. – Вип. 38. – С. 238–246.

6. Simpson O. Supporting Students for Success in Online and Distance Education / O. Simpson. – New York and London: Routledge, 2012. – 296 p.