Право/3. Охорона авторського права

Студентка Зоідзе К.І.

Дніпропетровський Національний Університет ім. О. Гончара, Україна

Правова охорона авторських і суміжних прав у Німеччині

Авторське право і суміжні права є видами прав інтелектуальної, творчої діяльності та регулюють відносини щодо створення і використання творів науки, літератури, мистецтва, а також виконань, фонограм і відеограм. Законодавство про авторське право і суміжні права зарубіжних країн в останні десятиліття істотно оновилося: розширено коло охоронюваних творів, збільшено обсяг прав авторів і інших правовласників, відображені наслідки появ нових технічних засобів відтворення і використання творів.

Питання правової охорони об'єктів авторського права і суміжних прав в зарубіжних країнах і міжнародному приватному праві досліджені в наукових роботах вітчизняних і зарубіжних вчених-юристів в сфері права інтелектуальної власності: Г. Андрощука, Е. Багатих, М. Богуславського, В. Веінке, Р. Дюма, В. Єременко, Л. Кравець, Е. Флейшиц та інші. Метою є аналіз механізму правової охорони об'єктів авторських і суміжних прав в Німеччині з урахуванням уніфікації міжнародного та європейського законодавства в сфері літературної і художньої творчості, а також розкриття особливостей захисту авторських та суміжних прав [1].

У Німеччині основними джерелами правового регулювання авторських і суміжних правовідносин є:

· Закон про авторське право і родинних правах від 09.09.1965 р, який захищає права авторів творів літератури, науки і мистецтва;

· Закон про управління авторськими і родинними правами (Закон про авторські суспільства) від 09.09.1965 р;

· Закон про авторське право на твори образотворчого мистецтва і фотографії від 09.01.1907 р.

Важливе значення для Німеччини також мають міжнародні договори і директиви ЄС у сфері авторського права і суміжних прав, основні положення яких включені в національне законодавство. У Німеччині до об'єктів авторського права відносяться твори літератури, науки і мистецтва, створені особистою творчою працею. Об'єктами родинних (суміжних) прав є виконання, фонограми, передачі організацій мовлення. Суб'єктом авторського права є автор, творчою працею якої створено твір. У разі, коли твір створено кількома авторами і неможливо використовувати право кожного учасника окремо, особи, які створили твір, визнаються співавторами. Право опублікування та право використання творів належать співавторам спільно, зміни творів допустимі тільки зі згодою співавторів [2]. Законодавством визначено такі права авторів, до особистих прав автора ставляться:

1. Право на оприлюднення твору, яке полягає в праві автора визначати, чи потрібно опубліковувати свій твір і яким чином;

2. Автор може публічно передавати або повідомляти зміст свого твору до тих пір, поки ні твір, ні значний зміст або опис твору з його згоди не опубліковано;

3. Автор має право на визнання його авторства на твір. Він може визначати, чи потрібно вказувати на творі автора і яке використовувати найменування;

4. Автор має право забороняти будь-яке спотворення або інше завдання шкоди його твору, яке загрожує його законним інтересам.

Авторське право втрачає силу через 70 років після смерті автора. Якщо твір було створено декількома співавторами, то авторське право втрачає силу через 70 років після смерті останнього, що залишився в живих співавтора. Законодавство Німеччини допускає вільне використання творів, що охороняються авторським правом без порушення прав правовласників. Припустимо виробляти окремі частини твору для використання в судовому і арбітражному процесі, під час розгляду спору органом публічної влади. Суди і органи влади можуть розмножувати зображення для цілей правосуддя і громадської безпеки. Крім того, допускається використання творів у збірниках для церковного, шкільного чи іншого використання в процесі навчання.

Автор або інша особа, права якої порушено, може вимагати від порушника усунення порушення права, а також відшкодування збитків. Замість відшкодування шкоди потерпілий може вимагати передачі йому прибутку, яку отримав правопорушник в результаті порушення права. Автори, а також суб'єкти

родинних прав (автори наукових видань, фотографи і виконавці) можуть, якщо порушник діяв навмисно або з необережності, також вимагати відшкодування немайнової шкоди, якщо це відповідає справедливості. Потерпілий може вимагати, щоб були знищені протиправно вироблені, поширені або призначені для протиправного розповсюдження копії твору, які належать порушнику [3].

Для захисту прав авторів і власників родинних прав в Німеччині можуть створюватися товариства охорони авторських прав, які керують на вимогу авторів їх правами на певних умовах, якщо суб'єкти цих прав є громадянами Німеччини, або іншої держави-члена ЄС, і якщо інше ефективне управління правами і вимогами неможливо. Нова редакція закону про захист авторських прав, яка вступила в силу Німеччини в 2008 році може запобігати копіюванню даних для некомерційних цілей і збільшує фінансове навантаження на виробників комп'ютерів і принтерів. Поправки до закону в першу чергу стосуються права на створення електронних і паперових копій в приватній сфері.

Під поняття «використання в приватній сфері» потрапляє створення копій для передачі членам сім'ї та вузькому колі друзів, конвертація в інші формати, а також виготовлення резервних копій дисків з програмним забезпеченням. Усі ці види копіювання як і раніше дозволені, проте з новими обмеженнями. За збереження права на приватне копіювання законодавець визначив ціну. Відтепер суспільства щодо реалізації авторських прав, які збирають гонорари за письменників і журналістів можуть вимагати від виробників комп'ютерів і принтерів виплати компенсацій [4].

Авторське право Німеччини минуло довгий шлях розвитку, починаючи з інституту монополії і закінчуючи закріпленням думки, що авторське право є єдиним правом, в якому нерозривно з'єднуються особисто-правові і майново-правові інтереси. Авторське право охоплює систему окремих повноважень, які частково служать охороні майнових повноважень автора (майнові права), а частково охороні і особистих відносин автора до свого твору (приватне право автора). Аналіз положень нормативних правових актів Німеччини в області авторського права і суміжних прав дозволяють ознайомиться з досвідом розвитку норм про авторське право в Німеччині, враховувати досвід Німеччини в області правового регулювання об'єктів авторського права і суміжних прав.

Література:

1. Сілке фон Левінські Твори, що охороняються авторським правом, об'єкти суміжних прав / фон Левінські Сілке // Авторське право і суміжні права. [Текст]: Європейський досвід. — К. : Iн Юре, 2011. – С. 360 – 381.

2. Германова О. Охорона авторських прав у контексті міжнародних договорів / О. Германова // [Текст]: Iнтелектуальна власність.– 2005. – № 6. – С. 17.

3. Гура М. Особливості поняття «об’єкт авторського права» та його ознак у законодавстві зарубіжних країн / М. Гура // [Текст]: Iнтелектуальна власність. – 2003. – № 3. – С. 7 – 10

4. Авторське право і суміжні права. Європейський досвід : у 2-х книгах / за ред. А. С. Довгерта. [Текст]: – К. : Iн Юре, 2001. – Книга 2: Виступи, статті європейських спеціалістів. – 460 с