Психологія та социологія/9. Психологія развитку

К.психол.н. Тимофієва М.П.

Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»

Вплив внутрішьоособистісного конфлікту на психологічний розвиток особистості

Дослідження природи внутрішньоособистісних конфліктів обумовлюється необхідністю розуміння психологічних змін у процесі розвитку особистості та виникненням психологічних проблем у студентської молоді. Невідповідності внутрішніх очікувань людини і зовнішніх можливостей, конфліктність і несумісність складових «Я-концепції», проблеми самовираження та самореалізації в суспільстві, складності професійного становлення, формування ідентичності в юнацькому віці обумовили вибір нашого дослідження.

Мета дослідження полягає у виявленні психологічних особливостей прояву і впливу внутрішньоособистісного конфлікту на психологічне здоров’я та професійне становлення.

Поети й філософи всіх часів знали, що жертвою психічного розладу ніколи не стає спокійна, врівноважена особистість, а тільки особистість, яку «роздирають» внутрішні конфлікти, яка схильна до їх виникнення. На думку Карен Хорні, внутрішні конфлікти характеризують в більшій мірі невротичну особистість, ніж здорову, у всякому разі, у нормально розвиненої особистості більше ресурсів для подолання виникаючих внутрішніх конфліктів, ніж у невротичної, вона здатна усвідомлювати ці конфлікти і працювати з ними.

В основі внутрішнього конфлікту лежать компульсивні потяги, які є специфічно невротичними. Вони породжуються почуттями ізоляції, безпорадності, страху, ворожості і представляють способи протистояння світу всупереч змісту цих почуттів. Вони спрямовані в першу чергу не на задоволення, а на досягнення стану безпеки, їх компульсивний характер викликаний тривогою.

У рамках психоаналітичного напрямку акцент робиться на його біопсихологічному трактуванні. З. Фройд вважав, що людина конфліктна за своєю природою. В ній від народження борються два протилежних інстинкти, що визначають поведінку. Такими інстинктами є: ерос (сексуальний інстинкт, інстинкт життя і самозбереження) і танатос (інстинкт смерті, агресії, деструкції і руйнації). ВОК і є наслідком одвічної боротьби між еросом і танатосом. Ця боротьба, за З. Фройдом, виявляється в амбівалентності людських почуттів, їх суперечливості.

Амбівалентність почуттів посилюється суперечливістю соціального буття і доходить до стану конфлікту, який проявляється в неврозі. Почуття неповноцінності і бажання його подолати, прагнення до влади й могутності [1], для біхевіористів – це протистояння альтернативних поведінкових реакцій.

В гуманістичній і екзистенційній психології конфлікт виникає, насамперед, між значущими цінностями і потребами, на яких ґрунтується сенс життя людини, між Я- концепцією людини і її досвідом [5], між спрямуванням до самоактуалізації і реальним результатом. У теорії поля конфліктують «сили різної величини», які впливають на особистість, у когнітивній психології – особистісні конструкти, знання, образи [6].

Оскільки конфлікти часто стосуються переконань, віри чи моральних цінностей, їх визнання передбачає, що ми розвинули свою власну систему цінностей. Просто запозичені переконання не є частиною нашого «Я», чи володіють достатньою силою, щоб викликати конфлікти або служити провідним критерієм при прийнятті рішень. Такі переконання, якщо на них чиниться вплив, легко замінюються іншими. Якщо ми просто запозичили вирощені в нашому оточенні цінності, то конфлікти, дуже важливі для нас, не виникають.

У тому випадку, коли ми визнаємо існування конфлікту як такого, ми повинні бути здатні й готові відмовитися від одного із суперечних переконань. Проте здатність до ясної та усвідомленої відмови дуже рідкісна, тому що наші почуття і переконання пов’язані одне з одним, а також можливо тому, що в процесі їх аналізу більшість людей не відчувають себе захищеними і щасливими настільки, щоб взагалі від чого-небудь відмовитися.

Враховуючи знання про причини виникнення, механізми протікання та наслідки внутрішніх конфліктів можна їх уникати або ослаблювати при виникненні. Тому дуже важливо знати про наслідки ВОК, які можуть бути позитивними і негативними. Вони можуть проявлятися в конструктивному (продуктивному) та деструктивному (руйнівному для особистості) напрямках.

Література:

1. Адлер А. Понять природу человека / А. Адлер. – СПб.: Гуманитарное агентство «Академический проект», 1997. – 256 с.

2. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: учебник для ВУЗов / А.Я. Анцупов, А.И. Шипилов. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 551 с.

3. Демина Л. Д. Психологическое здоровье и защитные механизмы личности: учеб. пособие / Л. Д. Демина, И. А. Ральникова; АлтГУ, факультет психологии и философии. – Барнаул : Изд-во АлтГУ, 2005. – 132 с.

4. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я. Навч. посібник / М.С. Корольчук, В.М. Крайнюк, А.Ф. Косенко, Т.І. Кочергіна. Заг. редакція М.С. Корольчука. – К.: Фірма «ІНКОС», 2002. – 272 с.

5. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека / Карл Роджерс. – М.: Прогресс «Универс», 1994. – 480 с.

6. Фестингер Л. Теория когнитивного диссонанса / Л. Фестингер. – СПб.: Речь, 2000. – 318 с.

7. Чала О. А. Внутрішньоособистісний конфлікт як психологічний феномен [Електронний ресурс] / О. Чала. – Режим доступу : http://elibrary.kubg.edu.ua/1294/1/E_CHALA_APP_IS_IPSP.pdf (Дата відвідування: 10.06.2016