Фізична культура і спорт/2. Розвиток фізичної культури і спорту в сучасних умовах.

Козлова Т.Г., Гаврилова Н.Є.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Індивідуальний підхід на практичних заняттях з фізичного виховання навчального відділення «шейпінг»

Шейпінг – система оздоровчо-розвиваючих фізичних вправ які вибірково впливають на окремі частини тіла і функції організму. Мета занять шейпінгом – корекція складу тіла, і в результаті зміна фігури у бажаному напрямку. Таким чином заняття шейпінгом спрямовані на досягнення певної форми фігури з допомогою спеціальних комплексів вправ у поєднанні з правильним харчуванням, дотримання режиму дня і відпочинку.

Шейпінг-система передбачає технологію індивідуального вдосконалення яка базується на чіткій послідовності для отримання гарантованого результату. Індивідуальний підхід передбачає підвищення оздоровчої спрямованості занять шейпінгом і базується на знаннях всіх особливостей тіла – конституції, будові скелету, показниках зросту і ваги та ін. Для цього необхідно мати вихідну інформацію про тих, хто займається шейпінгом (рівень здоров’я і фізичної підготовленості), вміти аналізувати динаміку показників здоров'я і фізичної підготовленості та вибирати адекватні засоби і методи для корекції фізичного стану.

Відповідно до навчальної програми для вузів учбові заняття з фізичного виховання навчального відділення «шейпінг» проводяться чотири семестри по 4 години на тиждень для студентів I-II курсів. Кожен студент на всіх етапах навчання (семестр, рік) веде щоденник самоконтролю для діагностики стану організму на заняттях з фізичного виховання, що включає в себе різні види контролю: лікарський, педагогічний і самоконтроль.

На початку I семестру студенти проводять контроль антропометричних показників (за методикою Е.Д.Грязєвої та ін.) та визначають рівень функціонального стану серцево-судинної системи (за методикою Ю.М.Вихляєва).

Контроль антропометричних показників дає змогу визначити групу за соматотипом кожного студента:

I група студентів з хронічними соматичними патологіями, з медичних показників обмежено придатні до занять фізичного виховання, які формують спеціальну медичну групу, якщо розрахункові показники ≤1.

II група – студенти з низьким рівнем фізичного розвитку і слабкою функціональною тренованістю, але по медичним показникам придатні до занять фізичного виховання без будь-яких обмежень, якщо розрахункові показники ≤ 3;

III група – фізично здорові, але диспропорційно розвинені, тому функціонально ослаблені студенти якщо розрахункові показники, якщо розрахункові показники = 4;

IV група – фізично здорові та функціонально розвинені студенти, якщо розрахункові показники ≥5 (відповідає нормі).

Визначення рівня функціонального стану серцево-судинної системи дозволяє визначити тривалість відновлення ЧСС після навантаження та відповідний рівень: високий, вище за середній, середній, нижче за середній, низький. ЧСС у спокої – 40-60 уд./хв. (20-30 ударів за 30 с), як правило, є ознакою економізації діяльності серця та припускає високий рівень функціонального стану серцево-судинної системи, що повинно підтверджуватися швидким відновленням (біля двох хвилин). Якщо ж відновлення довге, то рідкий пульс у спокої може бути наслідком перевтоми або деяких патологічних змін серцевого м’язу. Студенти, які мають суму ЧСС понад 91 уд./хв., повинні звернутися за консультацією до лабораторії функціональної діагностики (поліклініки, диспансеру) для поглибленого обстеження.

Викладачеві з фізичного виховання така інформація дуже важлива, так як студенти I курсів на початок навчання ще не мають довідок про стан свого здоров’я. Розподіл студентів на групи дає можливість давати адекватні фізичні навантаження для кожного студента.

Важливою інформацією для планування занять також слугує оцінка реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження – проба на дозоване навантаження (ПДН) (20 присідань за 30 секунд – дозоване навантаження).

Для оцінки дихальної функції використовується Проба Штанге та Проба Генчі (для оцінки функції зовнішнього дихання).

Показники зросту і маси тіла, дозволяють оцінити ступінь відповідності маси і росту студента – індекс маси тіла(IMT). Завдяки показнику IMT масу тіла можна розрізняти як нормальну, надлишкову та збільшену, а також визначати ступінь енергетичного дефіциту, або ожиріння. На даний час нормативною (схвалена ВООЗ) є класифікація, яку розробив національний інститут здоров’я США.

Важливою інформацією для планування індивідуальних фізичних навантажень на заняттях шейпінгом є визначення артеріального тиску (АТ) у студентів, що вимірюється за допомогою апарата для виміру артеріального тиску (АТ) на лівій руці, сидячи, з інтервалом 5 хвилин. Враховується найменший показник тиску. АТ вимірюється в мм. рт. ст. (міліметрах ртутного стовпчика).

Таким чином, контроль функціонального та фізичного стану на початку та в кінці кожного семестру, здійснення самоконтролю під час практичних занять, графічний запис динаміки своїх показників здоров'я і фізичної підготовленості студентів дають змогу викладачеві з фізичного виховання стежити за самопочуттям кожного студента, планувати і відповідно корегувати індивідуальні фізичні навантаження.

Література:

1. Хоули Э. Т. Оздоровительный фитнес: пер. с англ. / Э. Т. Хоули, Б.Д. Френкс. – Киев: Олимп. л-ра, 2000. – 480 с

2. Шипилина И.А. Фитнес-спорт / И.А.Шипилина, И.В.Самохин. – Ростов н/Д: Феникс, 2004. – 224 с.