Медицина

Шарапова О.М.

ДЗ «Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України»

Розподіл у структурах яєчка щурів рецепторів до лектину зародків пшениці пiсля дії електромагнітного поля та вживання ехінацеї пурпурової

На сучасному рівні розвитку медичної науки всіма дослідниками найбільш інформативним методом морфологічних досліджень визнаний гістохімічний метод з використанням препаратів природного походження – лектинів. Використання лектинів в сучасних дослідженнях дозволяє поглибити розуміння молекулярних особливостей морфогенезу органів і тканин [1]. Лектини і їх рецептори забезпечують міжклітинні взаємодії, приймають участь в регуляції процесів диференціювання клітин [2;3].

Мета дослідження. Визначення розподілу в структурах яєчка щурів рецепторів до лектину зародків пшениці пiсля дії на тварин електромагнітного поля та вживання імуномодулятора – 7% спиртової настоянки ехінацеї пурпурової.

Матеріали та методи. Проводили гістохімічне визначення рецепторів до лектину зародків пшениці (WGА). Вивчали динаміку розподілу рецепторів до лектинів зародків пшениці (WGА) в структурах яєчка. Обробку зрізів проводили кон'югатом лектину зародків пшениці - пероксидазою хріну (WGA-HRP) з використанням стандартизованих наборів «Лектинтест» (м.Львів) протягом 45 хвилин при температурі +37°С в темряві після попередньої інактивації ендогенної пероксидази. Контрольні зрізи обробляли розчинами відповідних вуглеводів. Реакції з кон'югатами лектинів проводили напівкількісно при імерсійному збільшенні мікроскопу (об.10, ок.7) за ступенем забарвлення від світло- до темно-коричньового.

Результати дослідження. В контрольній групi тварин найбільш інтенсивно рецептори до лектину зародків пшениці розподіляються в капсулі яєчка, яка забарвлюється в темно-коричневий колір. Волокна та міжклітинна речовина інтерстицію, стінка кровоносних судин, мембрана та внутрішньоцитоплазматичні включення тучних клітин, лімфоцитів, фібробластів та фіброцитів в контрольнiй групi тварин забарвлюються з приблизно однаковою інтенсивністю у коричневий колір. В базальній мембрані звивистих сім'яних канальцiв усіх груп тварин рецептори до лектину зародків пшениці визначаються у незначній кількості.

На 14-ту добу у тварин, які опромiнювались ЕМП, пiсля чого отримували настоянку ехiнацеї пурпурової, капсула яєчка забарвлюється у проміжний відтінок між темно-коричневим та коричневим кольором. Інші структури, що досліджувались у цій групі тварин, на відміну від контролю також виявляють зменшення інтенсивності розподілу рецепторів до лектину зародків пшениці. Забарвлення тучних клітин, лімфоцитів, інтерстицію, фіброцитів, фібробластів та стінки кровоносних судин дослiджуваних тварин спостерігаються аналогічні контролю. Щільність розподілу WGА+-рецепторів у капсулі яєчок щурів в цiй дослiднiй групi нижчий, ніж у контрольній групi.

На 30-ту добу після опромінення ЕМП капсула яєчка темно-коричневого кольору. Щільність розподілу рецепторів до лектину зародків пшениці в базальній мембрані сім'яних канальців зростає в порівнянні з тваринами попередньої групи. Вона забарвлюється в проміжний відтінок між темно-коричневим та коричневим кольором. Дещо знижується в порівнянні з попередньою добою інтенсивність забарвлення мембрани та внутрішньоцитоплазматичних включень фібробластів, фіброцитів, волокон та міжклітинної речовини інтерстицію. В інших досліджуваних структурах виявляється аналогічна попередньому терміну спостереження щільність розподілу рецепторів до лектину зародків пшениці. У тварин експериментальної групи після опромінення ЕМП і введення настоянки ехінацеї пурпурової визначається зменшення щільності розподілу WGА+-рецепторів у всіх досліджуваних структурах, особливо виражене в складі волокон та міжклітинної речовини інтерстицію та на базальній мембрані сім'яних канальців даної групи.

На 45-ту добу після опромінення ЕМП в стінці кровоносних судин, волокнах та екстрацелюлярному матриксі інтерстицію яєчок цієї групи тварин визначається більша щільність розподілу рецепторів до лектину WGА, ніж у попередній строк спостереження. Інші досліджувані структури забарвлюються з такою інтенсивністю, як і на 30-у добу опромінення.

Висновки. З 45-ї по 90-у добу спостереження вміст вуглеводних залишків до рецепторів лектину зародків пшениці у складі капсули яєчка дещо знижується, що проявляється зменшенням інтенсивності відкладення бензидинової мітки у цій структурі. Цитоплазматична мембрана та внутрішьоцитоплазматичні включення тучних клітин та лімфоцитів у тварин з 14-ї по 120-у добу опромінення виявляють помірну щільність розподілу WGА+-рецепторів. У досліджуваних тварин протягом від 14-ї по 90-у доби експерименту щільність розподілу рецепторів до лектину зародків пшениці на цих структурах є досить високим.

Таким чином, з збільшенням строків опромінення тварин ЕМП і вживання ними настоянки ехінацеї пурпурової визначена тенденція до збільшення кількості рецепторів в структурах яєчка до лектинів зародків пшениці, що свідчить про збільшення кількості лімфоцитів і активацію імунних процесів в яєчку.

Список літератури.

1. Волошин Н.А. Лектины животного и растительного происхождения: роль в процесах морфогенеза / Н.А. Волошин, Е.А. Григорьева // Журн. АМН. Украины. – 2005. – Т.11, №2. – С.233-237.

2.Луцик А.Д. Рецепторы лектинов в морфогистохимической характеристике органов и тканей: автореф. дис. на соискание ученой степени докт. мед. наук.: спец. 14.00.22 «Гистология и эмбриология человека»/ А.Д. Луцик. – М.,1989. – 34 с.

3. Readler A. The use of lectins to study normal differentiation and malidnsnt transformation / A. Readler, E. Readler// J. Cancer Res. Clin. Oncol. – 2007.- Vol. 109, №3. – P. 245 – 251.