Розумчук О.О.,

аспірант Класичного приватного університету,

м.Запоріжжя

Діалектика понять «нововведення» та «інновація», як економічної категорії

В умовах глобалізаційних світових процесів українська економіка вимушена шукати нові шляхи виходу на якісно новий рівень ефективності функціонування. Адже, визначальним фактором світового розвитку є інноваційно-технологічний. Саме тому, поняття «інновація» останнім часом набирає широкого змісту в контексті економічного розвитку країни. Перші кроки до розвитку вітчизняної економіки було зроблено упровадженням Посланням Президента України до Верховної Ради України „Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки”, та Законами України „Про інноваційну діяльність” та „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”.

Перш за все, треба визначитися з поняттями «нововведення» та «інновація» і окреслити межі цих термінів. Адже, існують розбіжності в трактуванні цих понять різними вченими. Частина дослідників не вважають за потрібне розділяти ці поняття з чим, на нашу думку варто не погодитись. У таблиці 1 наведено деякі визначення понять «нововведення» та «інновація», що дасть змогу зробити уявлення щодо трактування цих понять вченими.

Таблиця 1

Деякі трактування термінів «інновація» та «нововедення» [1],[2]

Трактування терміну «інновація»	Трактування терміну «нововедення»
Інновація – це такий суспільно-техніко-економічний процес, який через практичне використання ідей та винаходів приводить до створення кращих за своїми якостями виробів, технологій та дає прибуток (у разі, коли інновація орієнтована на економічний зиск), її поява на ринку може принести додатковий дохід	«Нововведення — це впровадження будь-чого нового відносно організації чи її безпосереднього оточення» і розглядає нововведення «як особливий випадок процесу змін в організації»

Продовження табл.1

Й. Шумпетер трактує інновацію як нову науково-організаційну комбінацію виробничих чинників, створену підприємницьким духом.	Нововведення — процес, у якому винахід або ідея набуває економічного змісту
Перлакі розуміє інновацію як «процес виникнення, розробки і реалізації нововведень».	Нововведення – це інновація, яка впроваджена у господарську практику і якісно відмінна від попереднього аналогу
Словники «Collins Cobuild English Language dictionary» та «Oxford University Press» визначають інновацію як нову ідею чи метод, що впроваджено для виготовлення будь-чого, який ґрунтується на нових ідеях та технологіях.	На думку Хаберланда Ф. «нововведення охоплює науково-технічні, технологічні, економічні й організаційні зміни, які виникають у процесі відтворення. Його основними характеристиками є: якісна новизна виробів, способів виробництва і технологій у порівнянні з попередніми, темпи реалізації, динаміка циклу нововведень, економічна ефективність, соціальні наслідки

Всі визначення понять, які наведено у таблиці 1 відображають бачення зарубіжних та вітчизняних авторів. Так, деякі вчені вважають, що інновація – це результат творчого процесу у вигляді нової або вдосконаленої продукції (технології). З іншого боку, прибічники процесного підходу стверджують, що інновація – це процес впровадження, освоєння і використання нових рішень; процес зміни та удосконалення того або іншого продукту в тій або іншій господарській області. Що стосується поняття «нововведення», в цьому випадку просліджується тенденція як ототожнення з поняттям «інновація», так і включення його, як частину більш широкого «інновація».

Розглянемо, визначення «Інновації» та «інноваційної діяльності» українським законодавством. Так, Законом України «Про інноваційну діяльність» визначено, що «інноваціями» є – новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного,
комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру
та якість виробництва і (або) соціальної сфери. А «інноваційну діяльність» - як діяльність,яка спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг[3].

На нашу думку «нововведення» можна характеризувати, як окремий випадок інновації, що являє собою впровадження на підприємстві діяльність, відмінну від попередньої, яка дозволить підприємству підвищити свою ефективність. Такими можуть бути, як зазначено у законодавстві «новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру дії». Але нововведення можуть буди інноваційними лише відносно даного підприємства на відміну від «інновацій», які суттєво змінюють існуючі процеси у конкретній сфері або галузі.

Література

1. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: навч. посібник [Текст]/ Н. В. Краснокутська - К.: КНЕУ, 2003. - 504 с.

2. Пеньков Е.М. Социальные нормы – регуляторы поведения личности. М.: Мысль, 1972. – 210 с., с. 13

3. Про інноваційну діяльність [Електронний ресурс]: Закон України № 40-IV від 04.07.2002 . – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/40-15