К.е.н., доц. Смачило В.В.

Харківський національний університет будівництва та архітектури, Україна

Аналіз рівня народжуваності в Харківській області

Демографічна модель України схильна до трансформації, внаслідок імпорту нових моделей поведінки, формування сімейних та кар’єрних відносин, соціально-економічних криз, які охоплюють Україну. Причинами, що впливають на чисельність населення Харківського регіону є природний та міграційний рух, дані щодо якого наведено в табл. 1.

Таблиця 1 – Природний та міграційний рух населення Харківської області [2]

Роки	Кількість народжених, осіб	Кількість померлих, осіб	Природне скорочення населення, тис. осіб	Смертність дітей у віці до 1 року, на тис. осіб	Міграційний приріст (скорочення)  населення, тис. осіб
1995	24840	51231	–26,391	16,1	–9,1
1996	23396	48700	–25,304	14,1	–8,6
1997	22192	47817	–25,625	15,4	–5,6
1998	21384	44823	–23,439	12,8	–4,8
1999	19845	46579	–26,734	14	–1,9
2000	19939	48468	–28,529	11,3	–0,1
2001	19514	45829	–26,315	10,8	0,00
2002	20679	46454	–25,775	8,5	2,70
2003	21510	46765	–25,255	9,7	4,10
2004	22782	46778	–23,996	9,6	5,70
2005	22451	46941	–24,490	10,2	5,10
2006	24025	45496	–21,471	7,7	4,60
2007	25269	45512	–20,243	10,2	4,00
2008	27207	45109	–17,902	9,4	4,40
2009	27226	42544	–15,318	9,3	2,00
2010	26286	42106	–15,820	9,2	1,80
2011	26317	40079	–13,762	8,9	0,80
2012	27244	40130	–12,886	7,5	15,10
2013	26700	39465	–12,765	7,3	5,60

Аналізуючи табл. 1 слід відмітити, що відбулося зменшення показника природного скорочення населення, яке досягається зростанням народжених за умови більш високого значення померлих, яке має тенденцію до скорочення. Так, максимум падіння відмічається в 2000р. -28,529 тис. осіб, а за 2013р. в два рази менше – 12,765 тис. осіб. Починаючи з 2001р. природне скорочення чисельності населення компенсується міграційним приростом, який досягає свого максимуму в 2012р. і складає 15,1 тис. осіб. Загалом, причиною зростання народжуваності, починаючи з 2002р. вважають демографічну ситуацію 80-х років. Тобто, в дітородний період ввійшло населення, народжене в 70-х-80-х роках, коли спостерігалося зростання чисельності за рахунок народжуваності. Даний чинник можна віднести до категорії природно-демографічних. Окрім нього, на підвищення народжуваності впливають, насамперед, економічні фактори, такі як рівень допомоги по народженню дитини. Суттєвий вплив економічних факторів характерний для країн з низьким рівнем життя та доходів та високим рівнем економічної активності населення. Тому досить доречним виявилося рішення уряду щодо збільшення допомоги при народженні, яке було затверджене в 2005р., адже тривалий час вона мала незначний обсяг (табл. 2).

Таблиця 2 – Дані щодо рівня народжуваності та розмірів допомоги по народжуваності

Роки	Рівень народжуваності, осіб(у)	Допомога по народженню, грн (х)
2001	19514	180
2002	20679	320
2003	21510	320
2004	22782	684
2005	22451	8497
2006	24025	8500
2007	25269	8500
2008	27207	12240
2009	27226	12240
2010	26286	12240
2011	26317	25590
2012	27244	28830
2013	26700	30960

На даний момент, у зв’язку з кризовою соціально-економічною ситуацією в Україні, диференціація усунена, а допомога по народженню на дитину з 1.07.2014р. складає 41280 грн. Виходячи з того, що взаємозв'язки економічних та демографічних процесів є динамічними, вони мають не функціональний, а кореляційний характер, тобто зміна одного процесу не зумовлює зміну іншого в тому ж напрямку і в тих же масштабах [3], а також між причиною та наслідком завжди присутні часовий лаг, то оцінку впливу виплат по народженню на рівень народжуваності можна здійснити як динамічно, так і кореляційно, визначивши силу впливу та рівень взаємозв’язку між фактором (рівень виплат) та наслідком (рівень народжуваності). Використовуючи пакет «Аналіз даних» MS Office було побудоване рівняння регресії: . За розрахунками R²=0,61, що показує залежність від рівня допомоги по народженню лише на 61%. На 39% вплив здійснюється іншими факторами: кількісними та якісними. Тобто побудована модель не в повній мірі враховує фактори, що здійснюють вплив на рівень народжуваності в Харківському регіоні. Аналізуючи отримане рівняння, зауважимо, що, в той же час, розмір допомоги по народженню відіграє позитивний вплив на рівень народжуваності. Це ще раз доводить необхідність активізації та стимулювання народжуваності на всіх рівнях, в тому числі і на регіональному, створення прийнятної соціально-економічної ситуації в регіоні, яка б мотивувала до народжуваності. В той же час мають значення релігійні канони, культура, етика, мораль та духовність, стиль життя, тощо. Тому в основу розробки регіональних програм стимулювання народжуваності Харківського регіону необхідно, насамперед, закласти не економічні важелі, а соціальні, культурні, законодавчі та інші. Можна використовувати регіональні програми медичного, освітнього та житлового забезпечення; підтримки матерів під час відпустки по догляду за дитиною, шляхом введення додаткових регіональних гарантій та підтримки роботодавців, які повинні утримувати, так звані «декретні місця»; створення умов для праці матерям з малими дітьми, тощо. Наголосимо, що регіональна програма стимулювання народжуваності повинна ґрунтуватися на стимулюванні до народження другої, третьої, тощо дитини, виправляючи, тим самим, недолік щодо зрівняння виплат на дітей незалежно від їх кількості.

Література

1. Людський розвиток в Україні: соціальні та демографічні чинники модернізації національної економіки (колективна монографія) / [Лібанова Е.М., Макарова О.В., Курило І.О. та ін.]; за ред. Е.М.Лібанової. – К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, 2012. – 320 с.

2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України в Харківській області //[Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://kh.ukrstat.gov.ua/.

3 Демографічний блог //[Електронний ресурс]. - Режим доступу http://referatu.net.ua/newreferats/933/190940/?page=1