Экономические науки / 3. Финансовые отношения.

студентка Потапова К.В.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна

Специфіка оподаткування туристичної галузі

В Указі Президента України, туризм є одним з джерел поповнення державного та місцевих бюджетів, тому я спробую визначити проблеми роботи туристичної галузі, виокремити на мою думку основну з поміж них та розглянути напрям її вирішення. У роботі туристичної галузі можна виділити наступні проблеми, що стримують її розвиток. Серед них: відсутність розгалуженої системи інформаційно-рекламного забезпечення діяльності галузі та туристичних представництв за кордоном; відсутність цивілізованих умов перетину кордону та несприятливий візовий режим для іноземних туристів; законодавство, що не сприяє вкладенню інвестицій в інфраструктуру туризму та санаторно-курортний комплекс; різновідомча підпорядкованість туризму та санаторно-курортного комплексу; недоліки в системі регіонального управління; проблема тіньової економіки; необхідність передання частини повноважень органам місцевого самоврядування.

На мою думку проблема оподаткування є найважливішою з поміж інших. Державна податкова система має суттєвий вплив на соціально-економічну ефективність рекреаційно-туристичної діяльності, тому головним завданням держави є усунення бар'єрів для розвитку туристичної сфери шляхом прийняття Податкового кодексу та проведення виваженої податкової політики з метою підтримки та захисту суб'єктів рекреаційно-туристичної діяльності. Проблеми, що пов'язані з податковим законодавством України, перш за все, стосуються сплати податку на додану вартість, земельного податку, готельного та курортного зборів.

Я вважаю за необхідність, передати на місцевий рівень деякі з загальнодержавних податків і зборів, наприклад плата за забруднення навколишнього природного середовища, плата за землю, плата за патент на окремі види торговельної діяльності. Оптимізація оподаткування рекреаційно-туристичної діяльності. Це сприятиме підвищенню дохідної частини бюджетів всіх рівнів: державного, регіональних, місцевих та підприємств-суб'єктів рекреаційно-туристичної діяльності. Для оподаткування туристичної діяльності принципове значення має склад туристичних послуг, до яких належать послуги щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо. Особливістю туризму є те, що здебільшого місце надання туристичних послуг територіально віддалене від місця здійснення розрахунків. І як наслідок - такі послуги надаються нерозрізнено, а в комплексі, утворюючи "туристичний продукт". Разом з тим реалізація туристичної путівки, для цілей оподаткування, класифікується все-таки як операція з продажу послуг, а не товарів.

Ще одним наслідком територіальної відокремленості місця придбання туристичних послуг від місця їх надання є те, що переважна більшість операцій здійснюється не прямо з суб'єктами туристичної діяльності, які забезпечують прийом туристів тобто готелі, туристичні комплекси, пансіонати, підприємства харчування, транспорту тощо, а через різних посередників. Ці посередники також є суб'єктами туристичної діяльності, надаючи послуги з інформаційно-рекламного обслуговування туристів, оформлення документів, замовлення транспортних квитків до місця надання туристичних послуг та інші пов'язані з обслуговуванням туристів операції. Саме операції через таких посередників і мають цілу низку істотних особливостей для цілей оподаткування Враховуючи загальні принципи та певні особливості в діяльності туристичних підприємств і побудована система обліку та оподаткування. Основними видами оподаткування туристичної діяльності є система оподаткування, обліку та звітності на загальних підставах, передбачена законодавством, та спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, встановлена Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727 та Указом Президента України № 746/99 від 28.06.99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва". Що до особливостей обліку податку на додану вартість . З точки зору оподаткування, найбільшу складність становить облік ПДВ й податку на прибуток за операціями з надання туристичних послуг. Особливості обліку ПДВ у туристичних агентств зумовлені двома принциповими моментами: характером послуги, що надається, та спеціальним порядком збільшення податкових зобов'язань і податкового кредиту щодо посередницьких операцій. Залежно від виду туристичних послуг (іноземний, зарубіжний або внутрішній туризм) суттєво відрізняється і їх податковий облік.

Існуюча система податків і зборів як бачимо має свої підводні камені та обхідні доріжки, на жаль спрощена система оподаткування не вирішує наявних проблем. Одні слід вирішувати на законодавчому рівні. Створення певного туристичного об’єднання, яке вироблятиме готовий туристичний продукт та безпосередньо представлятиме його туристу допоможе вирішити інші. Перспективи подальших розробок, математичне моделювання, формування туристичного кластеру та схеми його оподаткування дозволить знайти шляхи удосконалення системи оподаткування в туристичній сфері України.

Список використаних джерел:

1. Вітлінський В.В., Скрипник А.В. Аналіз діяльності податкової системи України /В.В. Вітлінський., А.В. Скрипник // Фінанси України. – 2013. - №12. – С. 19-31

2. Іванов Ю.Б. Альтернативні системи оподаткування: монографія /Ю.Б Іванов. - Харків: ХДЕУ-Торнадо, 2013. – 517с.

4. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг: навч посібник. / О.О. Любіцева. – К.: Альтерпрес, 2012. - 436 с.