К.е.н. Аветісян К.П., Щокотова Т.М., Алієв Ф.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах України

Важливою складовою формування інформаційного суспільства в Україні є використання можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для того, щоб створювати інформацію і знання, користуватися та обмінюватися ними, виробляти товари та надавати послуги, сприяючи сталому розвитку країни. Використання ІКТ за умов інтенсивного розвитку ринкових відносин є одним з найбільш важливих елементів ефективного управління. Загальна інформація про використання комп’ютерної техніки та телекомунікацій дозволяє оцінити рівень розвитку ІКТ (наявність персональних комп’ютерів та їхній доступ до глобальних інформаційних мереж у цілому, а також за видами економічної діяльності та типами підприємств). Органами державної статистики з метою отримання даних щодо використання комп’ютерів та комп’ютерних мереж, застосування сучасних систем та засобів телекомунікації й зв’язку, доступу та використання Інтернет було проведено одноразове державне статистичне спостереження "Використання інформаційно-комунікаційних технологій та електронної торгівлі на підприємствах" (станом на 09.02.2014р.). Обстеженням було охоплено 49004 підприємства за рекомендованими Євростатом видами економічної діяльності в усіх регіонах України, з яких 91,1% підприємств користувались комп’ютерами у роботі. Найвищий рівень комп’ютеризації показали підприємства, що здійснювали діяльність у галузі грошового посередництва, надання кредитів, страхування – 99,6% загальної кількості підприємств, які прийняли участь в обстеженні. Високим значення цього показника було в виробництві фільмів та діяльності у сфері радіомовлення та телебачення – 96,5%; найменший рівень комп’ютеризації спостерігався в сфері діяльності готелів та ресторанів – 82,1%.

Таблиця 1

Підприємства, які використовували комп`ютери упродовж року

	Кількість підприємств, які використовували комп`ютери упродовж року	Середня кількість працівників (уключаючи штатних та позаштатних)	Обсяг реалізованої продукції робіт, послуг без ПДВ та акцизу за рік	Кількість персональних комп'ютерів на підприємствах (у тому числі орендованих)
Усього у тому числі:	44648	125161	42667863716,5	1166483
Переробна промисловість	11831	351070	920758893,7	329270
Будівництво	5147	50463	5046384850964,1	44357
Торгівля; ремонт авто, побут. виробів та предметів особистого вжитку	11754	326802	1165704312,8	271119
Діяльність готелів та ресторанів	1532	18162	21527424,8	13220
Діяльність транспорту та зв'язку	3936	198511	212858723,1	179118
Інше грошове посередництво, надання кредитів, страхування	257	91535	3263048,8	107016
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	9779	204857	252345010,6	213421
Виробництво фільмів та діяльність у сфері радіомовлення та телебачення	412	10214	6555338,6	8962

Для більш ефективного використання можливостей комп’ютерів їх об’єднують у мережі. В залежності від розташування комп’ютерів мережі поділяють на глобальні та локальні. Локальна мережа з’єднується за допомогою швидкісних ліній зв’язку і спільно використовує програмні та апаратні ресурси.

Комп’ютерна мережа – це сукупність комп’ютерів, що зв’язані засобами передачі даних, використовуючи зв’язок, один комп’ютер отримує доступ до таких ресурсів як пам’ять, модем, факс, принтер.

Із загальної кількості підприємств, які використовували комп’ютери, 62,7% – користувались внутрішньою комп’ютерною мережею, а розширену внутрішню комп’ютерну мережу мало майже кожне шосте підприємство.

Кожне четверте підприємство, яке використовувало комп’ютери, мало функціонуючу домашню сторінку у внутрішній комп’ютерній мережі (Інтранет) та використовувало бездротовий доступ для своєї внутрішньої комп’ютерної мережі.

Частка підприємств, що мали доступ до глобальної мережі Інтернет становила 95,1% (42464 підприємства) загальної кількості підприємств, які використовували комп’ютери. Найбільше поширення мав такий стаціонарний зв’язок з Інтернет, як кабельний, виділена лінія, технологія Frame-Relay або технологія зв’язку лініями електропередачі PLC, його використовували для роботи 41,1% підприємств, які мали доступ до Інтернет. Кожне третє підприємство для зв’язку з Інтернет застосовувало аналоговий модем (Dial-Up (комутований доступ через телефонну лінію) або зв’язок ISDN (інший вузькосмуговий)) та використовувало широкосмуговий (DSL, xDSL, ADSL, SDSL тощо) Інтернет, майже кожне четверте підприємство зв’язувалось з Інтернет за допомогою мобільного зв’язку (GSM, GPRS, UNTS, EDGE, CDMA2000 1xEVDO).

Підприємства, які мали доступ до Інтернет, використовували його для отримання банківських та фінансових послуг (87,7% підприємств); отримання форм (81,6%); отримання інформації (80,5%); повернення заповнених форм (66,6%); виконання адміністративних процедур (декларування, реєстрації, запиту на отримання дозволу (40,5%).

Більше третини підприємств (39,8%), які мали доступ до Інтернет, вели домашню сторінку або мали веб-сайт. Дві третини підприємств, які на веб-сайті розміщували каталоги продукції або прейскуранти, здійснювали діяльність у переробній промисловості та торгівлі. Кожне четверте підприємство, використовуючи можливості веб-сайту, розміщувало об’яви відкритих вакансій або забезпечувало можливість подач заяв на заміщення вакантних посад у режимі он-лайн; надавало пропозиції щодо можливості виготовляти продукцію згідно з вимогами клієнта або можливість для клієнтів самостійно розробляти дизайн продукції; здійснювало платежі он-лайн. Кожне шосте підприємство забезпечувало персоніфіковане інформаційне наповнення в рамках веб- сайту для постійних/ повторних клієнтів; розміщувало замовлення або бронювало в режимі он-лайн (функція «Додати в кошик»). Підприємства, які використовували в своїй роботі комп’ютери, активно здійснювали автоматизований обмін даними (відправляли або отримували дані для/від державних установ й транспортну документацію, надавали платіжні доручення фінансовим установам, отримували (відправляли) електронні рахунки-фактури, відправляли (отримували) інформацію про продукцію, надсилали замовлення постачальникам, отримували замовлення від клієнтів).

На підприємствах, що обстежувались, працювало 4261,7 тис. осіб, з яких 1251,6 тис. осіб (29,4%) працювали на підприємствах, які використовували у своїй роботі комп’ютери. Усього на обстежених підприємствах налічувалось 1166,9 тис. персональних комп’ютерів, майже всі використовувались для роботи. З 4356 підприємств, які надали відповідь, що не використовували комп’ютер упродовж року, 126 підприємств, маючи у наявності персональні комп’ютери, не використовували їх, інші 4230 од – взагалі не надали інформацію про кількість комп’ютерів.

Слід зазначити, що на підприємствах таких видів економічної діяльності, як грошове посередництво, надання кредитів, страхування; операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям, забезпеченість працівників персональними комп’ютерами перевищувала 100%.

Разом з тим на підприємствах таких видів діяльності, як діяльність готелів та ресторанів; торгівля; переробна промисловість; будівництво; діяльність транспорту та зв’язку; виробництво фільмів та діяльність у сфері радіомовлення та телебачення, на одного працівника припадало менше одного комп’ютера. Доступ до Інтернет мали 93,9% малих підприємств, 98,0% − середніх та 99,4% − великих. Всі підприємства (малі, середні та великі) широко використовували можливості Інтернет для отримання банківських та фінансових послуг й інформації взагалі, а також для отримання та повернення заповнених форм.

У рамках проведення спостереження було виявлено, що майже у половини респондентів виникли труднощі в оцінці переваг від використання ІКТ для покращення роботи у таких напрямках, як виробництво товарів або послуг, управління рівнем технічно-матеріального забезпечення та організація ринків збуту. Це є одним з загальновизнаних стримуючих факторів використання ІКТ поряд з відсутністю ресурсів для використання ІКТ та мотивації у персоналу.

У напрямку системи обліку кожен третій респондент відзначив середні або значні поліпшення від використання ІКТ. Вітчизняний ринок ІКТ перебуває у стані активного становлення та за певних умов повинен стати фундаментом розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Основною стратегічною метою розвитку інформаційного суспільства в Україні є прискорення розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних ІКТ в усі сфери суспільного життя, зокрема в економіку України, що дозволить підвищити конкурентоспроможність України, ефективність державного управління, продуктивність праці у всіх сферах економіки, рівень інформаційної безпеки людини, суспільства, держави, ступінь розвитку інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, зокрема українського сегменту Інтернету; забезпечити перехід економіки до моделі науково-технічного та інноваційного розвитку, збільшити частку наукомісткої продукції, сприяти якості та доступності послуг освіти, науки, культури, охорони здоров'я за рахунок впровадження ІКТ; розширити можливості людини отримувати доступ до національних та світових інформаційних електронних ресурсів; створити нові робочі місця, поліпшити умови роботи і життя людини; поглибити запровадження нормативно-правових засад інформаційного суспільства.