К.е.н., доцент Скорба О.А.

ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ»

 

НАПРЯМКИ АУДИТУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

 

З метою зниження інформаційного ризику під час прийняття управлінських рішень користувачам необхідна впевненість у реальності вірогідності й об’єктивності інформації, наявної у фінансовій звітності суб’єктів господарювання. Впевненість істотно збільшується, якщо вірогідність інформації про стан, структуру та ефективність використання нематеріальних активів  підприємства підтверджена в ході незалежного аудиту. Все це підтверджує значущість проведення  аудиту нематеріальних активів під час аудиторської перевірки суб’єкта господарювання.

Під аудитом інтелектуальної власності (нематеріальних активів) розуміється перевірка прав підприємств на користування землею, водою, об'єктами промислової та інтелектуальної власності (авторське право у сфері науки, літератури, мистецтва тощо).

При проведенні аудиту нематеріальних активів, аудитором надаються відповіді про: склад НМА, достовірність і повноту їх оцінки; правильність відображення в обліку надходжень, накопиченої амортизації нематеріальних активів, реалізації та іншого вибуття; правильність відображення в обліку сум ПДВ, сплачених за прид­бані та введені в експлуатацію нематеріальних активів.

Аудитором перевіряється також відповідність бухгалтерського обліку нематеріальних активів до МСБО «Нематеріальні активи»: визнання необоротних активів активом; пооб'єктний облік активів; правильність встановлення термінів корисного використання та методів нарахування амортизації; правильність вилучення зі складу активів; встановлення та дотримання порядку визначення оцінки предметів, що належать до МШП; визначення первісної вартості залежно від способу отримання активів; щодо нематеріальних активів, то П(С)БО передбачає де­кілька шляхів отримання НМА; відокремлення досліджень та розробок для визнання НМА; збільшення первинної вартості на суму витрат на поліпшення об'єкта; варіанти зміни вартості основних засобів за рахунок амортизації, переоцінки, зменшення корисності; проведення переоцінки (уцінки); порядок вибуття  НМА; коректність надання інформації про активи у «Примітках до фі­нансової звітності», тощо.

Проводячи аудит, насамперед слід перевірити факт наявності нематеріальних активів за документами, де надано опис самого об'єкта (комп’ютерна про­грама, конструкторська документація), або в документах в яких підтвер­джується створення об'єкта (договір, ліцензійна угода). Крім того, акт приймання-передання може підтвердити факт одержання даного об'єкта інтелектуальної власності.

Аудитор разом із залученими спеціалістами визначає правильність вартості інтелектуальної власності. Якщо ж об'єкт власності вкладе­ний у статутний капітал, то його оцінка визначається за домовлені­стю засновників, якщо його придбано за кошти, то він оцінюється за фактичними витратами на придбання, якщо одержано безкоштовно, то його оцінка визначається експертним методом.

Аудитору слід перевірити правильність оприбуткування об'єктів на рахунку 12 "Нематеріальні активи" у кореспонденції з рахунками 31 "Рахунки в банках", 46 "Неоплачений капітал", а також обґрунто­ваність їх вибуття (продаж, списання чи безкоштовна передача).

Аудитор перевіряє також дотримання правил приймання, відображення в бухгалтерському обліку нематеріальних активів, правильність їх оцінювання, списання та нарахування зносу. Для обліку амортизації нематеріальних активів використовують рахунок 13 "Знос необорот­них активів", субрахунок 133 "Знос нематеріальних активів", а в дебеті – списання у разі вибуття або продажу.

В процесі проведення аудиту слід пам'ятати, що підставою для оприбуткування не­матеріальних активів є документи, як ідентифікують ці активи.

         Для гарантованого отримання прибутку та ефективного ведення виробництва суб’єктом підприємницької діяльності за допомогою нематеріальних активів необхідним стає якісне проведення їх незалежного аудиту. За результатами проведеного аудиту складається та надається відповідний аудиторський звіт, що буде у нагоді при прийнятті управлінцями суб’єкта господарювання відповідних рішень і як результат економічності використання витрачених на  утримання відповідних нематеріальних активів коштів.

 

         Література:

1.   Бутинець, Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік [Текст] підручник /Ф.Ф. Бутинець. – 3-те вид., доп. і перероб. – Житомир:ЖІТІ, 2001. – 672с.

2.   Дікань, Л.В. Контроль і ревізія [Текст]навч. посіб./ Л.В. Дікань. –     2-ге вид. – К.: Знання, 2007. – 327с.

3.   Нематеріальні активи: правові та облікові аспекти [Текст] збірник систематизованого законодавства. – К: Бліц-Інформ, 2009. – Вип. 6. – 192с.

4.   Кулаковська, Л.П., Організація і методика аудиту [Текст] : навчальний посібник / Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. – 3-є вид.- К.:Каравела, 2006. – 560 с.

5.   Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»: наказ МФУ від 18.10.1999 р. (зі змінами і доповненнями) [Текст] // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0750-99

6.   Пилипенко, І.І., Аудит. Методика документування [Текст]/ Кол. авторів. За заг. ред. академіка АЕНУ, д.е.н., проф. І.І. Пилипенка. – К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України. – 2003. – 457с.