Современные информационные технологи/2.

Вычислительная техника и программирование

 

Кулаков Ю.О.,  Короненко А.М.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Чисельне дослідження ймовірності блокування викликів в стільнику мобільної мережі

 

При проектуванні БС робиться розрахунок очікуваної зони радіо покриття, щоб визначити не тільки поширення радіохвиль, а й зону хендовера. Розрахунок зроблений в програмі Radio Mobile версії 11.4.2. Задавши конфігурацію двом БС та визначивши їхнє географічне положення, було налаштовано властивості станцій відповідно до табл.1. 

Таблиця1

Властивості мережі

Властивість

Висота (м)

Затухання в лінії (dB)

Потужність передавача (Вт)

Чутливість приймача (мКв)

Коефіцієнт посилення антени (dBi)

Висота підвішування антени (м)

БС

17

0,21

40

0,631

16,7

15

Абонентська станція

-

1

1

1,7783

2

1,5

Мобільна станція

-

1

2

1,7783

3

1,5

 

Зазначимо, що БС – трисекторні (три різно направлені приймально-передавальні антени), кути електронної вісі антен 6°/4°/4° вниз в секторах з азимутами 60°150°330°. В кожному секторі по два передавачі по 20 Вт. Окрім БС задано параметри і для абонентської станції, і для мобільної. Їхні властивості також наведені в табл.1. Параметри для мережі: поляризація - вертикальна,  режим – мобільний, клімат – континентальний помірний. Для БС призначення – майстер, направлення антени – стаціонарне. Для абонентської станції призначення – учень, система – мобільна. Результати розрахунку комбінованої декартової зони радіоохоплення зображені на рис.3, де присутні дві БС в м. Києві по вул. Берковецька та Синьоозерна, а в якості мобільної станції обрано абонентську станцію. Параметри відображення сигналу в dBm від (>=): -100 до (<): -30.

Рис. 3. Зони радіопокриття для двох БС (м. Києві по вул. Берковецька та вул. Синьоозерна)

 

На відміну від моделі двопотокової повнодоступної системи масового обслуговування (СМО)[1] з втратами, де непередбачена зона хендовера та резервування каналів для обслуговування хендовер-викликів, то неповнодоступна модель з кінцевою чергою та нетерплячими заявками дозволяє передбачити зону хендовера. Перейдемо від фізичної моделі до математичної, отже, припустимо, що потоки нових і хендовер-викликів є пуассонівскими потоками (ПП) інтенсивності  (original calls) і   (handover calls) відповідно. Таким чином, сумарний потік викликів, що створюють навантаження на БС стільника, є пуассонівським потоком інтенсивності . Будь-який виклик, що  обслуговується БС з інтенсивністю , завершує обслуговування всередині стільника і з інтенсивністю   переходить у сусідній стільник. Отже, тривалість обслуговування БС виклика, який завершить обслуговування всередині розглянутого стільника, має експоненціальний розподіл з параметром , а тривалість обслуговування виклика, якому належить хендовер, - експоненціальний розподіл з параметром . Таким чином, тривалість заняття каналу є експоненціальною розподіленою випадковою величиною (ВВ) з параметром . Число каналів у стільнику дорівнює . Застосовується стратегія доступу з резервуванням: на БС стільника  каналів, призначені для обслуговування нових та хендовер-викликів, а решта  каналів зарезервовані тільки для обслуговування хендовер-викликів. Передбачено наявність зони хендовера, в якій МП може перебувати не більше випадкового часу, що має експоненціальний розподіл з параметром . Якщо в момент, коли надходить виклик на обслуговування, число каналів більше  і , тоді канал займається, інакше виклик губиться. Наступний виклик, якщо немає вільного каналу, очікує на звільнення каналу. Обслуговування відбувається по типу FIFO. Виклик, який очікує в черзі, може покинути СМО з інтенсивністю , що відповідає закінченню розмови в зоні хендовера, а також з інтенсивністю , що відповідає блокуванню хендовер виклика при спробі передачі обслуговування з сусіднього стільника у розглянутий стільник. Тривалість обслуговування викликів  є незалежними випадковими величинами, що мають експоненціальний розподіл з параметром . Ймовірність   блокування нового виклику відповідає ймовірності  втрати 1-виклику.  З [1] можна визначити ймовірність втрат, довжину черг, ймовірність блокування  в  двопотоковій неповнодоступній СМО з кінцевою чергою та нетерплячими заявками (рис.4).

Рис. 4 Двопотокова неповнодоступна СМО з кінцевою чергою та нетерплячими заявками

 

Проведемо чисельний аналіз двухпотокової моделі неповнодоступної СМО з очікуванням для хендовер викликів за умови , .  Список позначень:  – довжина черги,  - ймовірність втрати першої заявки,  - ймовірність втрати другої заявки,  – число радіоканалів в одному стільнику, – інтенсивність надходження викликів в стільник, – інтенсивність надходження хендовер викликів в стільник, – інтенсивність надходження нових викликів в стільник,  – інтенсивність звільнення радіоканалу в стільнику,  ймовірність блокування нового виклику в стільнику, ймовірність блокування хендовер виклику в стільнику,  ймовірність блокування багатократного хендовер-виклику. Необхідно визначити ,  та .  Вихідні дані для розрахунку вказані в табл.2. o

Таблиця 2

Вихідні дані

100

70

30

1/110

1/150

1/100

 

Для цього розрахуємо:

,                                       (1)

,                                        (2)

,           (3)

Для  розрахунку визначення ,  було використано принцип локального балансу [2]:

           (4)

З (4) виходить, що

                 (5)

Де  визначається з умов нормування:

                                                  (6)

                    (7)

Діапазон зміни навантаження  Ерл, рис. 5. Зі зростанням навантаження ймовірність блокування нових викликів спадає, що означає, що в цьому діапазоні навантаження для викликів достатньо ресурсів, також при збільшенні числа повнодоступних каналів ймовірність блокування знижується.

Рис. 5. Залежність ймовірностей  , ,  від навантаження

 

Література:

1.     Гайдамака Ю. В. Модели обслуживания вызовов в сети сотовой подвижной связи / Ю.В. Гайдамака, Э.Р. Зарипова, К.Е. Самуйлов. – М.: Издательство Российского университета дружбы народов, 2008. – 72 c.

2.     Бородакий В. Ю. Учебно-методический комплекс «Научно-образовательный курс для студентов бакалавриата «Модели обслуживания вызовов в сети сотовой подвижной связи» [Електронний ресурс]. – Москва, 2013. – 112 с. – Режим доступу: http://systemprom.ru/sites/default/files/univ-lte.pdf