Криволап О. Ю.

Класичний приватний університет (м. Запоріжжя), Україна

Формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя початкової школи в процесі

професійної підготовки

Одним із пріоритетних векторів сучасної вищої освіти є всебічний розвиток особистості, формування її готовності до професійної діяльності, соціальної і творчої активності. Суспільству наразі потрібен учитель-творча індивідуальність.

Питання професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи розкрили дослідники С. Бабашин, Ю. Багно, М. Вашуленко, М. Гриценко, Л. Ізотова, Л. Коваль, О. Комар, С. Мартиненко, О. Мельничайко І. Осадченко, І. Підласий, Л. Пєтухова, О. Савченко, М. Фіцула, Л. Хомич та ін.

Проблема індивідуальності досліджувалася в різних аспектах: філософському (Л. Зеленов, М. Каган, І. Кон, Д. Лоуренс, Н. Михайловський, Ю. Орлов, І. Резвицький, В. Тугаринов, Ю. Хабермас), педагогічному (О. Абдуліна, Є. Бондаревська, В. Ільїн, О. Пєхота, В. Сластьонін), психологічному (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, B. Мерлін, С. Рубінштейн тощо). Різні підходи до дефініції поняття «індивідуальність» представлені у працях вітчизняних і зарубіжних вчених: М. Бердяєва, Л. Виготського, Ф. Ніцше, Ж. Сартра, П. Флоренського, М. Хайдеггера та ін.

Особливостям розвитку творчої індивідуальності присвятили свої наукові розвідки А. Асмолов, М. Бахтін, В. Бєлов, І. Кон, В. Міріманов, В. Шадриков; гуманістичні концепції розуміння розвитку особистості як необхідної умови для максимальної творчої самореалізації розробили А. Деркач, Л. Коханович, Н. Кузьміна, А. Маслоу, Л. Мітіна, Г. Олпорт, К. Роджерс, Л. Рябов, А. Сущенко та ін.).

Індивідуальність – це «своєрідність психіки й особистості індивіда, його неповторність. Поняття «індивідуальність» багато в чому перегукується з поняттям «особистість», що застосовується, коли індивід характеризується як суб’єкт соціальних відносин [1, с. 158]. Для індивідуального розвитку особистості «потрібні свобода й незалежність, а необхідність адаптації до соціального середовища і прагнення до незалежності породжують потребу в соціальній творчості» [3, с. 21].

Творча індивідуальність постійно прагне до духовного саморозвитку і самовдосконалення у власній (в тому числі професійній) діяльності, до перетворення інших у процесі творчої взаємодії, вона не лише відчуває потребу в новаторській діяльності, має здібності до новацій, але й певним чином впливає на хід подій суспільного життя.

Формування творчої індивідуальності, розвиток творчих здібностей – важлива складники процесу самовдосконалення особистості майбутнього вчителя початкової школи. Індивідуальність – це своєрідність психіки особистості індивіда, її неповторність. Поняття «індивідуальність» багато в чому перегукується з поняттям «особистість», яке застосовується, коли індивід характеризується як суб’єкт соціальних відносин [1, с. 158].

Нереалізованість своєї індивідуальності є однією з причин уповільнення соціалізації майбутніх учителів, їх саморозвитку та самореалізації в подальшій професійній діяльності. Розвиток творчих здібностей сприяє виходу особистості педагога на нові можливості самовдосконалення та професійного самовираження.

Формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя початкової школи залежить від педагогічного супроводу цього процесу, а саме: духовного взаємодії суб’єктів навчання (Є. Бондаревська, А. Петровський, Т. Сущенко, А. Тубельський); творчого співробітництва (А. Адамський, Ш. Амонашвілі, І. Іванов); педагогічної підтримки (Н. Крилова, Н. Михайлова, С. Поляков, І. Фрумін, І. Якиманська), творчо-діалогового спілкування викладачів і студентів (І. Кон, М. Кондратьєв, А. Мудрик).

У процесі формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя дуже важливими є особистісно-орієнтований підхід і так званий індивідуально-освітній маршрут, який на думку С. Воробйової [2, с. 53], має такі специфічні особливості: 1) він спеціально розробляється для конкретного студента як його індивідуальна творча програма; 2) на стадії розробки індивідуально-освітнього маршруту студент виступає: а) як суб’єкт вибору диференційованого освіти, пропонованого навчальним закладом; б) як «неформальний замовник» навчальний заклад, в якому проектується для нього освітня програма – індивідуально-освітній маршрут з урахуванням освітніх потреб, пізнавального профілю та інших індивідуальних особливостей; 3) на стадії реалізації студент виступає як суб’єкт здійснення освіти, а особистісно-орієнтований освітній процес реалізується як індивідуальний освітній маршрут за умови використання функціональних можливостей педагогічної підтримки [2].

Отже, реалії нового тисячоліття вимагають формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя початкової школи, а з метою оптимізації цього процесу необхідно: створювати педагогічно комфортні умови для творчого самовираження кожного студента в процесі професійної підготовки; спрямовувати майбутнього вчителя на педагогічну творчість – особистісно-орієнтовану розвивальну взаємодію вчителя та учня, що забезпечує подальший творчий розвиток особистості і рівня творчої діяльності вчителя.

Литература:

1. Большая психологическая энциклопедия. – М. : Эксмо, 2007. –544 с.

2. Воробьева С. В. Теоретические основы дифференциации образовательных программ: Автореф. дис. … д-ра пед. наук. / С. В. Воробьева – СПб., 1999. – 53 с.

3. Ржевська Н. Творчість як основна умова формування особистості майбутнього фахівця / Н. Ржевська // http://ipto.kiev.ua/files/pxo/pxo3.pdf.