Д.м.н. Т.К. Мавропуло, к.м.н. Т.М. Плеханова, к.м.н Н.М. Казицька, к.м.н Т.І. Степаненко

Державний заклад " Дніпропетровська медична академія МОЗ України"

спадкоємность- БАЗОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

Резюме: на основі анонімного анкетування 31 лікаря-інтерна отримані результати суб’єктивної оцінки лікарями-інтернами ступеня спадкоємності в навчальному процесі педіатричних кафедр від ІУ курсу до інтернатури

Resume: on the basis of anonymous questioning of the 31 doctors are got the results of subjective estimation degree of succession in the educational process of pediatric departments

Вступ. Підготовка медичних кадрів в Україні набуває важливого значення в умовах трансформації системи охорони здоров’я населення до соціально зорієнтованої ринкової економіки та набуттю відповідності стандартам вимог Європейського союзу. Вища медична освіта на теперішній час реалізується на принципах єдиної безперервної системи підготовки, перепідготовки, підвищенню кваліфікації та реформуванню системи атестації медичних фахівців. Ряд авторів звертає увагу на наявність певних проблем при набутті вищої медичної освіти від студента до фахівця, що готовий до самостійної лікарської діяльності: відсутність єдиного керівництва та відповідальності за підготовку майбутніх лікарів, різні джерела фінансування учбового процесу, недоліки у підготовці лікарів на базах стажування, невирішеність щодо майбутнього працевлаштування[1,2]. Отже, спадкоємність між кафедрами у підготовці фахівців має вирішальне значення у формуванні кваліфікованого, впевненого у собі та своїх знаннях лікаря

Основна частина. Метою роботи було вивчення ступеню спадкоємності у роботі кафедр педіатрії Дніпропетровської державної медичної академії по підготовці фахівців за спеціальністю «Педіатрія» та «Неонатологія» шляхом отримання результатів суб’єктивної оцінки лікарями-інтернами педіатрами та неонатологами отриманих теоретичних знань по різним розділам медицини, рівня оволодіння практичними навичками та ступню готовності до самостійної лікарняної практики.

Матеріали та методи. Враховуючи актуальність проблеми, нами було проведене анонімне анкетування 31 лікаря-інтерна першого року навчання за фахом «Педіатрія» (19 осіб, 61,3%) та «Неонатологія» (12 осіб, 38,7%).

Питання, які були запропоновані під час анкетування, включали в себе такі характеристики, що характеризують ступінь спадкоємності у роботі педіатричних кафедр:

1. Цільова підготовка - формування кваліфікованого спеціаліста,

2. Уніфікована підготовка - наявність єдиного підходу до трактовки основних питань сучасної педіатрії,

3. Уровнева підготовка – поглиблення та розширення теоретичних знань та практичних навичок від курсу до курсу,

4. Структурна підготовка – використання навчальних прийомів та освітніх технологій що ускладнюються від курсу до курсу.

Наявність даних характеристик спадкоємності у педагогічному процесі визначалась відносно наступних розділів педіатрії: оцінка розвитку дитини, вигодовування дитини, методи збереження здоров’я дитячого населення, хвороби новонароджених, хвороби бронхо-легеневої та серцево-судинної систем, хвороби шлунково-кишкового тракту та сечовивідної системи, фармакотерапії невідкладних станів, оформлення медичної документації, формулюванні діагнозу.

Результати та обговорення. Анкетовані лікарі-інтерни високо оцінили свої знання в цільовій підготовці фахівця до самостійної практики по нижченаведеним питанням. При оцінці розвитку дитини впевнено себе відчуває 77,4% лікарів-інтернів загалом, переважно за рахунок лікарів-педіатрів – 94,7%. У цьому розділі вони спираються виключно на сучасні клінічні протоколи МОЗ України. Готовими до кваліфікованої допомоги новонародженим визначили себе 24 (77,4%) респондента, 17 з яких інтерни-педіатри. Також лікарі-інтерни впевнено себе відчувають при діагностиці та лікуванні захворювань бронхолегеневої (74,5% осіб), сечовивідної систем (74,2%) та у питаннях фармакотерапії невідкладних станів в педіатрії (64,5%). В інших розділах педіатрії переважна більшість лікарів-інтернів ще не може взяти на себе відповідальність за благополуччя хворого.

Єдиний підхід у трактовці базисних питань педіатрії на різних кафедрах майбутні лікарі відмітили у наступних галузях: хвороби органів дихання (64,5% респондентів), хвороби серцево-судинної системи (67,7% лікарів-інтернів), хвороби шлунково-кишкового тракту (67,7% респондентів), захворювання нирок та сечовивідних шляхів (64,5% лікарів-інтернів), надання допомоги при невідкладних станах у педіатрії (87,1% анкетованих), трактовка результатів лабораторних, інструментальних та спеціальних методів обстеження (64,5% інтернів) та вимоги до оформлення історії хвороби та карти розвитку дитини (61,3%). Наявність тенденції до поглиблення та розширення теоретичних знань та отримання більш високого рівня у придбанні практичних навичок від стану ознайомлення до оволодіння лікарі-інтерни відмітили по таким питанням: оцінка розвитку дитини (54,8%), вигодовування (67,7%), хвороби новонароджених (71%), захворювання дихальної (67,7%) та серцево-судинної (54,8%) систем, хвороби шлунково-кишкового тракту (54,8%) та сечовивідної системи (58,1%).

Лікарі-інтерни відмітили наявність переходу від простого викладення матеріалу, переказу підручника та копіювання дій викладача до клінічних розборів, інтерактивних форм розбору матеріалу, створення реферативних оглядів, участі у діловій грі, відпрацювання практичних навичок на манекенах у таких питаннях, як хвороби новонароджених (64,5%), захворювання бронхолегеневої (54,8%) та серцево-судинної (54,8%) систем, хвороби шлунково-кишкового тракту (54,8%) та надання допомоги при невідкладних станах у дітей (54,8%).

Висновки:

1. Спадкоємність у формуванні майбутнього фахівця є однією з базисних характеристик педагогічного процесу у вищому навчальному медичному закладі та притаманна освітнім принципам кафедр педіатрії Дніпропетровської державної медичної академії.

2. Переважна більшість лікарів-інтернів впевнена, що готова прийняти на себе відповідальність за благополуччя хворого та може самостійно працювати.

3. Педіатричні кафедри академії переважно мають єдиний підхід до трактування базисних питань педіатрії.

4. У значній частині розділів педіатричної науки лікарі-інтерни відмічають поглиблення та розширення своїх знань та практичних вмінь від курсу до курсу.

5. Структурна складова спадкоємності формування кваліфікованого спеціаліста є невід’ємною частиною навчального процесу академії.

Література:

1. Сучасний стан та перспективи подальшого реформування післядипломної освіти в Україні. Проф. О.П. Волосовець // Актуальні питання післядипломної освіти в Україні: Матеріали учбово-метод. Конференції. – Харків, 2003. – с. 3-7.

2. Критерії якості навчального процесу у харківській медичній академії післядипломної освіти. Проф. М.І. Хвисюк, проф. В.Г. Марченко, доц. І.О. Крамний та інш. // Актуальні питання післядипломної освіти в Україні: Матеріали учбово-метод. Конференції. – Харків, 2003. – с. 10-13.

3. Процесс обучения в высшей школе: учебное пособие / Л.В. Кондрашова.- Кривой Рог: КГПУ, ИВИ., 2000. – 170 с.

1.

2.

3.