К.п.н. Балик Н.Р., к.б.н. Шмигер Г.П.

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Соціальна інноватика з використанням ІКТ-технологій

В усі часи запорукою успіху людини були такі якості, як здатність швидко адаптуватися до зміни умов, критичне мислення, можливість генерувати ідеї та приймати нестандартні рішення.

Проте сьогодні, в епоху інформаційного суспільства, коли важливу роль відіграють інформаційні процеси, життя вимагає від нас нових навичок. Найважливішими з них є вміння шукати й осмислювати інформацію, застосовувати її для розвитку своєї особистості та самовдосконалення. Окрім цього, сучасна людина повинна добре орієнтуватися в інформаційних технологіях і вміти обирати для виконання різних завдань ті з них, що дають змогу робити все швидко та ефективно.

Ми працюємо у напрямі інтеграції наукової, освітньої та інноваційної діяльності [2]. Розроблений курс «Проектні методики в науці та освіті» орієнтований на потреби організацій та установ у продукції, що забезпечує модернізацію освіти, економіки та соціальної сфери. Пріоритетом є активне просування соціально-орієнтованих та науково-освітніх проектів на ринок товарів та послуг [5].

У рамках цього курсу, починаючи з 2006 року ми проводимо у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка інноваційні тренінги зі створення соціальних проектів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Підсумком вивчення цього курсу є створення власного проекту. У нас виникла ідея проводити конкурс для визначення кращих студентських робіт. Три роки поспіль ми співпрацюємо з громадською організацією «Громада і місто», міською радою, освітянами шкіл міста Тернополя. Завдяки такій співпраці кращі проекти наших студентів можуть втілюватися в життя з практичною корисністю для громади міста [1].

Метою конкурсу є розвиток творчої, громадянської активності студентів та їх ініціативи у вирішенні соціально-значимих проблем. Завдання конкурсу полягає в активізації навчальної діяльності студентів у просторі університету, міста, країни шляхом створення соціально-важливих інноваційних проектів. Організований конкурс спрямований на підвищення мотивації і готовності студентів до створення новаторських ідей, що сприяють важливим позитивним соціальним перетворенням у регіоні [4]. Наші освітні ініціативи полягають у поєднанні як інформаційно-комунікаційних технологій, так і технології розвитку студентської ініціативи у процесі проектної діяльності. Це стимулює формування в молодіжному середовищі переконань, властивих лідерам соціальних змін і розвиток широкого діапазону компетенцій [3], необхідних новому поколінню освічених, ініціативних, соціально-відповідальних громадян.

Формування компетенцій здійснюється у процесі вирішення практичних і дослідницьких завдань, спрямованих на інтеграцію одержаного раніше досвіду та оволодіння новим у процесі спільної діяльності з викладачем або під його керівництвом. Розвиток компетенцій студентів відбувається успішніше при створенні спеціальних організаційно-педагогічних умов:

1. Застосування розвиваючих технологій і методів навчання, які орієнтовані на професійний розвиток особистості; набуття досвіду; активізацію та інтеграцію знань, умінь, навичок, отриманих у процесі навчання.

На формування і розвиток персональної і комунікативної компетенцій великий вплив має активно-розвиваючий характер викладання дисциплін, що знаходить своє відображення як у змісті, так і у формах навчання: рольові, ситуативні і ділові ігри, соціальні, комунікативні тренінги, розв’язування виробничих ситуацій, дискусійні методи, метод кейсів, навчання в парах тощо.

Використання зазначених форм у навчальному процесі узгоджується з вимогами компетентнісного підходу до підготовки кадрів і спрямоване на набуття досвіду розв’язування різноманітних завдань, виконання соціально-професійних функцій на основі сформованих знань, універсальних здібностей, що відносяться до різних сфер життєдіяльності людини, видів професійної діяльності.

Для формування і розвитку інформаційної компетенції використовуємо метод проектів, який дає можливість інтегрувати знання, отримані при вивченні різних дисциплін. Інформаційно-пошукові, проблемні і професійно орієнтовані завдання дозволяють підвищити інтерес студентів до обраної професії, активізувати і закріпити теоретичні знання і практичні навички, підвищити професійну підготовку студентів, навчити роботі з інформацією.

2. Організація самостійної роботи студентів здійснюється в навчальний час: на семінарах, практичних і лабораторних заняттях під керівництвом викладача і у поза навчальний час. Форми організації самостійної роботи можуть бути індивідуальні та колективні. Її метою є засвоєння, активізація та узагальнення знань, набуття досвіду вирішення професійних завдань, творчої та наукової діяльності. Залучення студентів до самостійної практичної роботи сприяє підвищенню якості навчання, формування адекватної самооцінки, посилення ділової спрямованості, підвищення відповідальності за результати своєї праці.

3. Використання колективних форм навчання дає можливість збільшити кількість соціальних і міжособистісних зв’язків між студентами, підвищити згуртованість, взаєморозуміння і взаємодопомогу, розвинути навички роботи в групі, навчити пояснювати, слухати і розуміти співрозмовника, враховувати думку інших. Стимуляція професійного і ділового спілкування студентів при виконанні завдання розвиває комунікативну компетенцію студентів і підвищує їх відповідальність за формування міжособистісних зв’язків у колективі.

4. Забезпечення міждисциплінарних зв’язків при виконанні інформаційно-пошукових і творчих завдань навчає студентів інтегрувати знання та вміння, отримані при вивченні різних дисциплін, збирати, аналізувати та класифікувати інформацію, дозволяє долати розрив між різними дисциплінами. Розв’язування професійно орієнтованих завдань, складання звітів про виконану роботу на персональному комп’ютері дозволяє підвищити професійну спрямованість освітнього процесу та розвивати інформаційну компетенцію студентів.

Створення студентами соціально-орієнтованих проектів дає можливість: отримати досвід застосування сучасних інформаційних технологій для виконання практичних завдань; опанувати принципами роботи з документами різних типів; отримати досвід командної роботи над проектами; набути навичок публічних виступів і захисту результатів власноруч виконаної роботи; навчитися пропонувати свої послуги серед стейкхолдерів; підвищити загальну ерудицію, навчитися комплексного використання інформаційних технологій та системного використання знань із різних галузей.

У ході дослідження ми пересвідчилися у ефективності: включення в систему освіти, крім формальних, неформальних форм освіти; горизонтальній інтеграції: вища освіта — суспільство — ринок праці — громадські організації; вертикальній інтеграції: різні аспекти розвитку людини — інтердисциплінарність знань — соціальні ролі, реалізовані людиною на певних етапах життєвого шляху; гнучкості і різноманітності змісту, засобів навчання; стимулювання мотивації до навчання; реалізації творчого та інноваційного підходів; підтримки і поліпшення якості індивідуального і колективного життя шляхом особистого, професійного і соціального розвитку.

Література:

1. Caldwell, G., Bilandzic, M., Foth, M.: Towards visualising people's ecology of hybrid personal learning environments. In Proceedings of the 4th Media Architecture Biennale Conference: Participation, pp. 13—22. ACM (2012).

2. Biggs, J. B., Tang, C. S.-k., Society for Research into Higher, E.: Teaching for quality learning at university: what the student does /John Biggs and Catherine Tang, Maidenhead: McGraw-Hill/Society for Research into Higher Education & Open University Press, (2007).

3. Bridges, D.: Back to the future: the higher education curriculum in the 21st Century. Cambridge Journal of Education, 30 (1), pp. 31—55 (2000).

4. Foth, M., Parra Agudelo, L., Palleis, R.: Digital soapboxes: Towards an interaction design agenda for situated civic innovation. In Ubicomp 2013 Adjunct Proceedings, ACM, Zurich, Switzerland, (In Press) (2013).

5. Ramsden, P.: Learning to teach in higher education (2nd ed. ed.), London; New York :: Routledge Falmer (2003).