Особливості формування світоглядних уявлень молодших школярів.

Формування наукового світогляду підростаючого покоління є одним із ключових завдань навчально-виховного процесу сучасної школи.

Обрана нами проблема була предметом наукового аналізу вивчення численними дослідниками С. І. Бех, Н. Бібік, Р. Арцишевський , Л. Корміна, О. Киричук, Н. Ничкало, С. Максименко та ін.

Питання формування світоглядних уявлень дослідження у взаємозв’язку з поняттями «світогляд», «свідомість», «самосвідомість».

Аналіз психолого-педагогічних напрацювань останніх десятиріч дає змогу переглянути існуючі уявлення про вікові можливості молодших школярів. Спостерігаються кардинальні зміни у мотиваційній структурі особистості учнів. Особливості внутрішньої динаміки особистісних якостей, структура і специфіка ставлення особистості до себе має регулюючий вплив на різні сторони життєдіяльності людини, що робить надзвичайно актуальними дослідження, спрямовані на вивчення педагогічних основ цілеспрямованого формування світоглядних уявлень молодших школярів.

Безумовно, кожен навчальний предмет початкової ланки освіти має достатні потенційні можливості для формування світоглядних уявлень учнів. Про це у свій час зазначав В. О. Сухомлинський. «Найдальші, здавалося б, від науково-матеріального світогляду істини й закономірності, наприклад математичні узагальнення, відіграють важливу роль у формуванні наукових переконань, то, пізнаючи ці істини й закономірності, перевіряючи їх правдивість практикою, людина самоутверджується, відчує себе активною силою» [1, с. 386].

Так, на уроках мови і читання, математики учні опановують ті основні операції, з яких пізніше формуються нормативні (науково обґрунтовані й загальноприйняті) способи пізнавальної діяльності, тобто ті, що згодом уможливлюють розкрити справжній зв'язок явищ.

У формуванні світогляду виняткову роль відіграє педагог, який проникає в духовний світ школяра.

На думку В. О. Сухомлинського, «формування світогляду починається з тієї сходинки, піднявшись на яку, людина немовби оглядає навколишній світ і відчуває себе як частина світу – активну творчу силу» [1, с. 387].

Виняткову роль надавав Василь Олександрович у формуванні світогляду природі. Ми підтримуємо думку вченого про те, що пізнання природи дає можливість людині утверджуватися у своїй величі [1, с. 387].

Курс природознавства в початкових класах, а тим більше запровадження таких інтегрованих курсів, як: «Я і Україна», «Громадянська освіта» сприяють формуванню цілісного бачення природних явищ та картин світу, усвідомлення гармонійного зв’язку «природа – людина – суспільство», цілісного бачення цього зв’язку.

Важливо, щоб формування світоглядних уявлень відбувалося не в системі розрізнених уроків, «де великі істини народжуються як чума маленьких істин», а як єдиний, безперервний, тривалий процес [1, с. 389].

Курс природознавства безпосередньо спрямований на ознайомлення дітей з найпростішими об’єктивними зв’язками явищ природи та народно-господарської діяльності людей, на формування цілісних світоглядних уявлень про всебічне використання людиною рослинних і тваринних природних ресурсів, корисних копалин, про перетворення природних речовин у потрібні штучні матеріали, про застосування у найрізноманітніших сферах людської діяльності тих конкретних знань і вмінь, яких набувають молодші школярі на уроках математики, мови та ін.

Однак слід зазначити, що така спрямованість навчальної програми сама по собі ще не забезпечує ефективного розвитку світогляду дитини. Цей розвиток здійснюється лише за такого творчого підходу вчителя до викладання, який ґрунтується на розумінні й правильному використанні рушійних сил та психологічних закономірностей формування світоглядних уявлень учнів.

Для формування повноцінних світоглядних уявлень школярів важливо зберегти контекст тих елементів стихійного досвіду дитини, що синтезуються з її навчальними здобутками.

Звичайно, підготовка та проведення уроків, на яких формуються світоглядні уявлення молодших школярів, потребує від учителя глибокого розуміння психологічних закономірностей усього процесу, творчої роботи і високої педагогічної майстерності. Однак поставлена мета повністю виправдовує затрати часу та праці. Адже, як зазначав у свій час В. О. Сухомлинський «життя – найкращий критерій не тільки істинності знань, а й стійкості переконань, єдності думки й почуття» [1, с. 396].

Список використаної літератури

1. Сухомлинський В. О. Розумове виховання й освіта підлітка. Народження громадянина/ В. О. Сухомлинський. Вибр. твори в 5-и т. Т. З.

С. 283 – 582.