К. п. н. Герасименко Н. О.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Формування індивідуальних навчальних стратегій студентів немовних спеціальностей у системі вирішення навчальних завдань

Слово "стратегія" походить від грецького strategos - "мистецтво генерала". У теорії і практиці управління під стратегією мається на увазі «довгостроковий якісно певний напрям розвитку» [3, с. 62]. У вузькому змісті стратегією є набір правил, які визначають процес управління діяльністю в умовах стрімкості змін і неможливості вчасно передбачити виникнення проблем і завдань.

Індивідуальною стратегією називають усвідомлюваний вибір стильових і змістовних характеристик діяльності, обумовлений не тільки особливостями ситуації, у яких вона розгортається, але й особистісними перевагами суб'єкта.

З поняттям індивідуальної стратегії пов'язаний ряд важливих соціально-психологічних категорій, зокрема, – самоефективності, компетентності й локус контролю. За А. Адлером, людина, що творчо усвідомила свою індивідуальну стратегію, більш самостійна, менш залежна, відрізняється завзятістю, має ініціативу, прагне до успішності [1].

Дані якості, що зумовлюють можливість ефективно реалізовувати свої здібності, ставити реальні цілі й приймати рішення щодо способів, прийомів, строків й інтенсивності самостійної роботи, планувати її здійснення, свідомо й компетентно організовувати свою навчальну працю, піддавати її результати контролю й оцінки, приймати на себе відповідальність; і складають зміст індивідуальних навчальних стратегій – свідомо обраних, сформованих (стійких, типових) способів і форм організації діяльності студента, спрямованих на задоволення його навчальних потреб, досягнення цілей і змістів, реалізацію інтересів у процесі навчання іноземних мов.

У науковій літературі розрізняють три класи навчальних стратегій: когнітивні стратегії, що слугують визначенню найкращих шляхів у перебігу мисленнєвого процесу; метакогнітивні стратегії – ті, які можуть бути застосовані у процесі засвоєння знань з різних навчальних дисциплін; соціально-афективні стратегії, за допомогою яких студенти встановлюють способи взаємодії з іншими суб’єктами навчання під час вирішення навчальних завдань [5, с. 237].

За К. Абульхановою-Славською процес формування стратегій представляємо у вигляді трьох взаємозалежних етапів: 1) відбір стратегії на основі її особистісної ідентифікації, 2) її конструювання й 3) суто реалізацію / презентацію (самоподання), а керівництво самостійною роботою студентів на основі формування й реалізації їх індивідуальних навчальних стратегій відображуємо в системі форм навчання іноземної мови – консультацій, аудиторних занять, тьюторських занять, позааудиторної самостійної роботи.

Формування й удосконалення індивідуальних навчальних стратегій студентів у системі вирішення навчальних завдань носить етапний і диференційований характер та відбувається з опорою на розуміння трьох класів навчальних стратегій – метакогнітивних, когнітивних і соціально-ефективних через систему навчальних завдань. Система навчальних завдань, пред’явлена студентам, концентрується навколо стратегій опрацювання іншомовних фахових текстів і носить етапний характер, а саме:

╢ виділення сильних позицій тексту è загальне охоплення змісту всього тексту è декодування й осмислення змісту тексту è творче сприйняття інформації тексту ╟

При роботі в такому режимі в студентів формуються нові поняття, а фактор новизни є своєрідним подразником, що в результаті “неузгодженості” виключає механізми автоматичного реагування та включає механізми діяльності з орієнтування в ситуації на основі її психічного відображення.

У ході опрацювання системи вправ, виокремлено «інтеракційні цикли» (І. Шайдур [4]) як засоби керівництва самостійною роботою студентів:

ВХІД ╞ пред’явлення навчальних завдань è дозована допомога è контроль è корекція è оцінка è пред’явлення навчальних завдань ╢ ВИХІД

Такий цикл організації самостійної роботи повторюється доти, доки пред’явлене на певному рівні складності навчальне завдання не буде виконаним. Після цього пред’являється завдання на більш високому рівні складності й цикл повторюється в тій же послідовності.

Література:

1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / [пер. с нем.] / Альфред Адлер. – М. : Фонд «За экономическую грамотность», 1995. – 296 с.

2. Новиков А. Методология учебной деятельности / Александр Новиков. – М. : Эгвес, 2005. – 176 с.

3. Шайдур І. А. Організація самостійної роботи студентів педагогічних університетів на основі індивідуально орієнтованого підходу : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Ірина Анатоліївна Шайдур. – Полтава, 2003. – 242 с.

4. Bucknall Kevin B. Going to university. The secrets of successful / Kevin B. Bucknall. – UK : Exposure Publishing, 2007. – 196 p.