Національний технічний університет України

«Київський політехнічний університет»

Київ, Україна

Проблематика аудіювання у ВНЗ та їх подолання

Термін "аудіювання" був введений у літературу американським психологом Брауном. Аудіювання - це розуміння сприйманої на слух мови. Воно являє собою перцептивну розумову мнемічну діяльність. Аудіювання повинно займати важливе місце.. Воно дозволяє вчити студентів уважно вслуховуватися в звукову мову, формувати уміння передбачати значеннєвий зміст висловлення і таким чином, виховувати культуру слухання. Виховне значення -формування уміння розуміти мову на слух полягає в тому, що воно позитивно позначається на розвитку пам'яті і насамперед слуховій пам'яті, яка є важлива не тільки при вивчені іноземної мови, але і будь-якого іншого предмета.
Аудіювання аж ніяк не є легким видом мовленевої діяльності. У статті Кочкиної відзначається, що "..., засвоєння іноземної мови і розвиток мовних навичок здійснюється головним чином через аудіювання." Тому аудіювання викликає найбільших труднощів. Аудіювання - єдиний вид мовленнєвої діяльності, при якій від імені її виконуючого, майже нічого не залежить.

У процесі опанування мови взагалі та формування навичок аудіювання зокрема, перед студентами вищих навчальних закладів, які вивчають іноземну мову, постає цілий ряд труднощів, як загальних для процесу сприйняття на слух, так і особливих, які пов'язані із намаганням зрозуміти мову, якою вони володіють ще не на достатньо високому рівні. Отже, виникають певні труднощі під час навчання аудіювання .Необхідно чітко уявити собі ці труднощі які можуть бути обумовлені:

1) характером мовного матеріалу, 2) труднощі можуть бути зв'язані з мовленнєвою формою спілкування, 3) зі значеннєвим змісту спілкування, композицією, 4) з умовами пред'явлення повідомлення, 5) із джерелами інформації, 6) труднощі стосовно самого слухача, його аудитивного досвіду. Розглянемо деякі з них.
Труднощі аудіювання:

1. Труднощі, пов'язані з механізмом рецепції.

З.О. Кочкіна зауважує, що «для розвитку навичок аудіювання весь мовний матеріал, який пропонується студентам , повинен будуватися на вже засвоєному мовному матеріалі, а метою прослуховування повинен бути розвиток навичок аудіювання» [8]. Згідно експериментальних досліджень, припустима кількість незнайомої лексики не повинна перевищувати 3% від усіх слів повідомлення [1]. У якісному відношенні ці слова не повинні бути ключовими та  розташовуватися рівномірно по всьому тексту.

Здатність обходитися частиною почутого і осягнути зміст висловлювання є обов'язковою для ефективного аудіювання. Коли той, хто вивчає мову переходить від інтенсивного до екстенсивного слухання іноземної мови, він здатний справитися із пробілами та виокремлювати важливу інформацію, тоді навички слухання рідної мови можуть стати в пригоді, але лише за умови їх свідомого відпрацювання.

2. Труднощі, пов'язані із механізмами сегментування мовленнєвого ланцюга та оперативної пам'яті.

Вже протягом довгого часу науковці цікавляться питанням про те, що ж саме спричиняє специфічні проблеми, які виникають у процесі сприйняття і розуміння інформації тими, хто вивчає іноземну мову на відміну від носіїв мови.

У зв'язку із цим необхідно розглянути деякі припущення. По-перше, вивчаючи іноземну мову, студенти оволодівають не лише лінгвістичною системою, а певним чином ознайомлюються із іншомовною культурною системою.   По-друге, як правило, людина, яка вивчає мову, надто стурбована власним нерозумінням іншомовного висловлювання. Для розуміння іншомовного повідомлення важливою є наявність фонових знань, оскільки знання суто лінгвістичного матеріалу не завжди може забезпечити належний рівень розуміння.

Крім цього, дуже важливим аспектом є здатність слухача передбачити вірогідне продовження розмови, саме тоді він зможе краще сприйняти та зрозуміти інформацію.

3. Труднощі, пов'язані з джерелами інформації.
Аудіовізуальні й аудитивні джерела інформації. До аудіовізуальних джерел відносяться: наочність (картини, слайди й ін.), супроводжувана розповіддю викладача, озвучування діа- і кінофільму, телебачення . До аудитивних джерел відносяться: фонозаписи і радіопередачі.
Сприймати мову від аудіовізуальних джерел легше, ніж від аудитивних. Особливо важкими є художні фільми, де зорова інформація не відповідає мовленню. Хотілося б підкреслити, що кінофільми, незважаючи на їхню складність, є надзвичайно важливими і необхідними джерелами інформації, тому що тільки кінофільм може відтворити живу ситуацію навчання, ту реальну дійсність, у якій іноземна мова використовується як засіб природної комунікації.
Найбільш важкими є аудитивні джерела інформації, тому що в них відсутня зорова опора. Однак роль аудитивних джерел у процесі навчання дуже велика. Вони компенсують відсутність мовного середовища, надаючи можливість слухати мову різних осіб. Цінність радіопередач полягає в тому, що з їхньою допомогою вже в процесі навчання студенти вільно володіють мовою, одержуючи з їх допомогою нову цікаву інформацію. Слухаючи радіопередачі, учні знайомляться з життям країни досліджуваної мови, довідуються про важливі події. Бажання зрозуміти зміст радіопередачі стимулює психічну діяльність і змушує слухача додавати максимум зусиль для осмислення цікавлячої його інформації.

Проблематикою аудіювання у студентів ВНЗ технічного напряму є те, що лексика значно відрізняється від загально-вживаної лексики, а саме розуміти її на слух, розрізняти та аналізувати. Тільки після оволодіння лексикою, закріплення її у різноманітних мовних та письмових завданнях , студенти без проблем сприймають тексти технічного характеру на слух.
Що стосується труднощів аналізу явищ, що ускладнюють сприйняття мови на слух, то він дозволяє правильно підібрати матеріал, що використовується для навчання, а саме розуміння на слух, і служить підставою для розробки системи вправ спрямованих на те, щоб навчити студентів долати розглянуту проблематику аудіювання.

Основні висновки можна зробити такі , що навчаючи студентів аудіюванню у ВНЗ технічного спрямування , необхідно ставити студента в такі умови, у яких він повинен буде стикнутися з цими труднощами у мовному спілкуванні. Спочатку викладач розділяє їх і обмежує їхню кількість, потім поступово збільшує це число і закінчує роботу процедурою сприйняття мови в природних умовах, коли всі ці труднощі виступають у комплексі.
Таким чином, оволодіння аудіюванням технічного напрямку як видом мовленнєвої діяльності, повинно забезпечувати успішний процес комунікації, розвивати уміння студентів говорити і розуміти іноземну мову, так як цей процес складний і важкий, то у ВНЗ необхідно приділяти більшу увагу даній процедурі. Дуже важливо підвищувати мотивацію в студентів до розуміння технічної базової лексики іноземної мови на слух. Для удосконалювання процесу навчання аудіюванню є всі передумови: техніка в сучасний час розвивається високими темпами, і у викладачів з'являється усе більше можливостей використовувати різні види технічних засобів навчання.

Список використаної літератури.
Сахарова Т.Е., Рабинович Ф.М., Рогова Г.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. – М.: Просвещение., 1991.
Старков А.П. Обучение английскому языку в средней школе. – М.: Просвещение, 1978
Гез. Н.И. «Роль условий общения при обучении слушанию и говорению»: Ж. «Иностранные языки в школе». – 1981 - №5 - с. 32.
Ткаченко Р.Г., Роговская Б.И. Карлайл М.С. «О речи учителей на уроке»: Ж. «Иностранные языки в школе». – 1984 - №2 - с. 57.
Елухина Н.В «Основные трудности аудирования и пути их преодоления»: Ж. «Иностранные языки в школе». – 1977 - №1 - с. 18.