Cт.викладач Панкратова О.Л., студ. Уманець М.М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Забуті народні традиції: конюшина в житті і побуті українського етносу

Як тільки цю траву не називають: біла кашка, біла конюшина, червона конюшина, красного ловка ,бджолиний хліб, червона конюшина, червоний горішок, івасик, в’язіль, троян, трой-зілля, дятельнік, медовий колір, трилисник луговий, трійця, чоторилисник, п’ятилисник, медяна трава, сосунчик, бабочкин хліб.

В XIX ст. з Європи. За даними Усова (1837), люцерну завіз граф Бобринський із Європи і вперше посіяв у Смілянському повіті Київської губернії (тепер Черкаська область). Не виключено, що в нашу країну вона потрапила також із Середньої Азії.

Конюшина часто використовувалася як художній образ в українському фольклорі.

Ти пахнеш, наче конюшина біла,

Я ж підійшов до тебе, ніби кінь,

Губами доторкнувся твого тіла,

Де повно ніжних, тайних тремкотінь.

Тебе не бачив я, а тільки запах

Вдихнув з твого гарячого плеча,

І в пахощів твоїх ласкавих залпах

Спізнав - ти жінка вже, а не дівча.

І я злякався - муж, а не хлопчина,

Дивився в тебе, не піднявши вій,

Спізнаючи - ти біла конюшина,

А я лошак, тепер навіки твій.

(Павличко Дмитро)

Спішить в покоси зранку конюшина,

А вона ж тільки-тільки розцвіла,

Чудовий запах, та сумна картина…

Лягла у полі мертва, край села…

Ридають роси, бо стебла не стало,

І квіти зранку не дадуть нектар,

А скільки в полі тут джмелів літало,

І квіти напивались сонця чар.

Лежить у смутку рання конюшина,

Квіти мовчать, сухі стають листки,

А були квіти ніжні, як перлина…

В нічному небі падають зірки.

(Віталій Назарук)

Конюшина згадуються у віршах Ірини Лівобережної і Яноша Бусела. У казках: «Конюшина і Лілія» і «Як джемілі конюшину врятували».

Також, конюшину використовували у весільно-обрядовій пісні: «Привели молоду до молодого:»

Букет нареченої за традицією робили з букетів різних квітів одним із яких була конюшина яка приносила щастя, злагоду і добробут в сім’ю.

Часто кашка згадувалається у прислів’ях та приказках:

Трава без конюшини, що каша без масла. Льон по конюшині посієш - урожай уже маєш.

Трава без конюшини, що каша без масла.

Льон по конюшині посієш - урожай уже маєш.

Іщи тота команиця (конюшина) не зійшла, а наша вірна любов уже ся розо йшла.

Гарна, як конюшина в полі.

Дружимо як чорнозем з конюшиною.

Велику роль трилистник відігравав і в побутовому житті, для визначення погоди. Так, перед дощем її листки опускаються і складаються, як зонтик, прикриваючи квіткові головки. Перед дощем листочки конюшини випрямляються .

Конюшина стоїть прямо або складає листочки – насувається буря.

Трилистник - це ще й віща рослина. Бачити у сні конюшину - передвіщає, що незабаром процвітання і багатство лавиною обрушаться на Вас. Прогулюватися по полях благоухающего конюшини - це сприятливий сон. Він дає тому, хто бачить його, все, що той бажає. Селянинові конюшина віщує багатий урожай, молоді - багатство.

Якщо конюшина на цих полях вражений хворобою, то прогулянки по них викличуть сумні й повні жалю зітхання в недалекому майбутньому.

Знайти конюшину з чотирма листочками - до удачі.

Але головну роль конюшина відігравала в народній медицині.

Різні лікарські препарати, приготовлені з конюшини лугової, застосовують усередину: при простудних захворюваннях у якості протибактеріального, протизапального потогінного засобу, відхаркуючи дію й; при бронхіальній астмі як протиалергійний, протибактеріальний, протизапальний і відхаркувальний засіб; при атеросклерозі як проти склеротичний засіб; при виснаженні й недокрів’ї як джерело вітамінів і мінеральних речовин; при поносах як в’язкий засіб; при захворюваннях печінки й жовчно вивідних шляхів як жовчогінний, протизапальний і протимікробний засіб; при частих кровотечах як кровоспинний засіб; при злоякісних пухлинах як протипухлинний засіб ( у складі комплексної терапії); при захворюваннях серцево-судинної системи як сечогінний засіб й засіб проти набряклості.

Зовнішньо конюшину лугову застосовують як рано заживляючи засіб, при гнійних захворюваннях шкіри, для полоскання при запальних захворюваннях порожнини рота, і горла, для промивання очей при кон’юнктивіті, у вигляді спринцювань – у гінекології.

Конюшина лугова має й протипоказання для застосування. Це захворювання, при яких є схильність до підвищеного згортання крові: варикозне розширення вен, тромбофлебіти, стан після перенесеного інсульту або інфаркту міокарда. Не варто застосовувати препарати конюшини й при вагітності.

Література

1. В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. «Дикорастущие полезные растения Украины». Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 281.

3. Дмитренко М. К. Символіка сновидінь: народний сонник / - К. : Ред. часопису "Народознавство", 1995. - 128 с. - (Бібліотека часопису "Народознавство").