Чернова Ю.С.

Запорізький національний університет, Україна

Науковий керівник: ст. викладач Германюк М.О.

ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СІНГАПУРІ

Сінгапур – унікальне місто-країна, побудоване за моделлю «країни-компьютера». Становлення сучасного Сінгапура і перетворення його з країни «третього світу» на одну з найбагатших азіатських держав відбулося надзвичайно швидко – не більше ніж за 30 років. Зрозуміло, що таке стрімке перетворення споконвічного життєвого устрою вимагало надзвичайно продуманих реформ, що стосувалися, зокрема, правової системи.

На сьогоднішній день питання адміністративної відповідальності в Сінгапурі залишається не розробленим вітчизняними науковцями-адміністративістами, тому потребує більш докладного вивчення з метою запозичення позитивного досвіду держави та впровадження окремих положень адміністративного права Сінгапура в українську правову систему.

Яскравий прояв контрольної і охоронної функції правової системи країни виявляється, зокрема, в адміністративному праві країни. Як не дивно, єдиним відомим сінгапурській правовій системі адміністративним стягненням є штраф. Інші стягнення, характерні для європейських країн і України зокрема, тут стосуються сфери кримінального права і накладаються за більш серйозні правопорушення. Ще одна особливість штрафів – їх пропорційність високому рівню доходів місцевого населення і фіксована сума за кожне окреме правопорушення [1].

Адміністративні правопорушення, за які в Сінгапурі накладаються стягнення, можна поділити на кілька груп:

1) У сфері безпеки довкілля. Ця група включає в себе надзвичайно широке коло правопорушень, починаючи з недотримання порядку і чистоти в публічних місцях, закінчуючи незаконним виловом риби (причому незаконним тут вважається будь-яке рибальство) і годуванням птахів у громадських місцях.

2) У сфері дорожнього руху і транспорту. У Сінгапурі можна отримати величезний штраф за керування транспортним засобом без паска безпеки, паркування авто чи навіть велосипеда та перехід вулиці у невстановленому місці.

3) У сфері користування мережею Інтернет. Сінгапур – одна з небагатьох країн, де такі правопорушення не тільки регламентовані на законодавчому рівні, а й дійсно караються. Зокрема, в країні заборонений будь-який піратський та порнографічний контент.

4) У сфері громадського порядку. Більша частина небезпечних діянь, що посягають на даний об’єкт, є кримінально караними. Адміністративне стягнення накладається тільки за паління, розпиття алкогольних напоїв та навіть жування гумки у громадських місцях [2].

Суб’єктами адміністративної відповідальності в Сінгапурі є не тільки громадяни країни, а й іноземці та особи без громадянства. Юридичні особи не визнаються суб’єктами адміністративної відповідальності та несуть інші види покарання. За загальним правилом, відповідальність може наступати для осіб з 16 років. Справи про адміністративні правопорушення, скоєні особами з 14 років, розглядає окрема категорія судів [3].

Адміністративному праву Сінгапура невідоме розмежування проступків за суб’єктивною стороною на умисні та необережні. Будь-який проступок тут визнається скоєним умисно.

Перелік суб’єктів накладення адміністративних стягнень в Сінгапурі є досить широким. Це зумовлено надзвичайно розгалуженою судовою системою країни. Зокрема, адміністративні стягнення уповноважені накладати наступні органи:

1) окружні суди;

2) магістратські суди;

3) трибунали по дрібним претензіям (Small Claims Tribunal);

4) суд по справам ДТП (Traffic Court);

5) суди по справам неповнолітніх (Juvenile Court), що уповноважені розглядати справи, які стосуються осіб віком до 16 років [4].

Підсудність справи тому чи іншому суду залежить від суми штрафу, передбаченого як покарання за адміністративне правопорушення. Виняток становлять тільки суди по справам неповнолітніх та так звані вечірні суди, що функціонують щоденно з 18.00 для забезпечення зниження навантаження на суди загальної юрисдикції [5].

Надзвичайно широкий перелік адміністративних проступків, розгляд справ виключно в судовому порядку, а також великі штрафи, що передбачаються як стягнення, повністю компенсують не кодифікований характер адміністративного права Сінгапура. Правова система цієї унікальної держави повністю справляється зі своїми головними функціями – превентивною, правоохоронною та правовідновлюючою.

Література:

1. Cane, Peter (2004), An Introduction to Administrative Law (4th ed.), Oxford: Clarendon Press , ISBN 978-0-19-926898-6.

2. Craig, Paul [P.] (2008), Administrative Law (6th ed.), London: Sweet & Maxwell , ISBN 978-1-84703-283-6.

3. Hawke, Neil; Parpworth, Neil (1998) [1996], Introduction to Administrative Law (PDF) (2nd ed.), London: Cavendish Publishing (reproduced on Scribd ), ISBN 978-1-85941-191-9 , archived from the original on 28 December 2011.

4. Wade, William ; Forsyth, Christopher (2009), Administrative Law (10th ed.), Oxford: Oxford University Press , ISBN 978-0-19-923161-4.

5. Wan Azlan Ahmad; Nik Ahmad Kamal Nik Mahmod (2006), Administrative Law in Malaysia , Petaling Jaya, Selangor, Malaysia: Sweet & Maxwell Asia, ISBN 978-983-2631-75-0.