Психологія і соціологія/12. Соціальна психологія

Аспірантка Сосніхіна С.Є.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Україна

Особистісні властивості студентів з перевагою до офіційного шлюбу та незареєстрованої форми співжиття

Середовищем первинної соціалізації особистості, джерелом емоційної та матеріальної підтримки, засобом передавання і збереження культурних цінностей від покоління до покоління – є сім’я. Під виховним впливом сім’ї формується характер, розвивається самооцінка, реалізується творчий потенціал, відбувається самореалізація особистості.

Міжособистісні взаємини, серед яких шлюбно-сімейні стосунки відіграють значну роль, складають психологічний простір життєвого світу особистості, що визначає якість життя людини, обумовлює її суб’єктивне самовідчуття. Шлюбно-сімейні стосунки завжди привертали до себе увагу дослідників та займали одне з провідних місць у галузі вивчення психології особистості, соціальної психології та сімейної психотерапії.

Вчені досліджували особливості сім'ї в різних аспектах:

- психологічну сумісність подружжя та емоційну адаптацію у перші роки після укладення шлюбу (М.М. Обозов, Т.М. Трапезнікова, П.М. Якобсон та ін.);

- фактори, що впливають на задоволеність шлюбом чоловіків та жінок, розподіл ролей у сім'ї (Ю.Е. Альошина, Л.Я. Гозман);

- вивчався вплив ціннісних орієнтацій та шлюбно-сімейних настанов партнерів на майбутню подружню взаємодію (Л.І. Мороз, Ю.Е. Альошина, Г.М. Дубчак, Т.В. Говорун);

- типологія сім’ї, психологічне здоров’я сім’ї (В.С. Торохтій);

- теорії вибору шлюбного партнера (Б. Мурстейн, К. Девіс, Р. Сентерс, А. Рейс, Р. Уїнч);

- міжособистісне спілкування в сім’ї (Л.А. Петровська, Г.М. Андрєєва, В. Сатір);

- життєві цикли сім’ї (В.В. Столін, С. Кратохвіл).

Вивчалася психологія емоційних стосунків: А.А. Богословського цікавила симпатія та механізми її виникнення, Л.Я. Гозман розглядав динаміку емоційних стосунків від аттракції до кохання.

Більшість розглянутих нами досліджень стосується традиційного шлюбу, інша ж форма шлюбно-сімейних стосунків – незареєстроване співжиття, розглянута, на наш погляд, недостатньо.

У суспільстві, наряду з офіційним шлюбом, існує визнання серед молоді незареєстрованого шлюбу як такого, що задовольняє партнерів своєю «полегшеною» неофіційною формою взаємозобов’язань. Проте майже відсутнє психологічне обґрунтування доцільності та переваг неофіційного шлюбу над традиційним.

У зв’язку з тим, що сьогодні все більше молодих людей, зокрема студентів, не оформлюють свої стосунки юридично на їх початку або не оформлюють взагалі, постає проблема визначення особистісних передумов вибору офіційної та незареєстрованої форми шлюбно-сімейних стосунків молоді. Нашу увагу привернув аспект проблеми особистісних властивостей особистості з перевагою у виборі традиційної і нетрадиційної моделі шлюбно-сімейних стосунків, що зумовило науковий інтерес до даної теми.

Дослідження проводилося на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди серед студентів 4-5 курсів віком від 20 до 27 років. У дослідженні взяли участь 50 подружніх пар, з яких 25 пар перебувають в офіційному шлюбі та 25 пар, що перебувають у незареєстрованій формі співжиття. Стаж відносин досліджуваних – від 1 року до 4 років, при цьому стаж сумісного проживання – від 6 місяців до 3 років.

З метою визначення особистісних властивостей досліджуваних студентів було застосовано опитувальник «FPI – Фрайбурзький особистісний опитувальник» – форма В (адаптовано і модифіковано А.А. Криловим, Т.І. Ронгинським). Результати даного опитувальника дозволяють виявити властивості особистості, які мають першочергове значення для процесу соціальної адаптації і регуляції поведінки респондента [1].

На основі отриманих середньостатистичних результатів були побудовані середні профілі особистості, що перебуває в офіційному шлюбу та незареєстрованій формі співжиття (рис. 1).

Рис. 1. Середній профіль особистості, що перебуває в офіційному шлюбі та незареєстрованій формі співжиття

На представленому рисунку видно, що середній профіль особистості з вибором незареєстрованого співжиття знаходиться над профілем респондентів з пріоритетом офіційного шлюбу. Показники середнього профілю особистості, що надають перевагу незареєстрованій формі співжиття є вищими за всіма шкалами (виключення складає шкала «сором’язливість»).

Результати статистичного аналізу показали значимі відмінності показників досліджуваних (р≤0,05). У студенів, що перебувають у незареєстрованій формі співжиття було виявлено вищі показники за шкалою «невротичність» (5,06±1,78), «дратівливість» (6,18±1,78), «реактивна агресивність» (6,00±1,71), «відкритість» (7,40±1,56) та «емоційна лабільність» (5,12±1,96). У студенів, що перебувають в офіційному шлюбі відповідні показники становили – «невротичність» (4,04±2,47), «дратівливість» (4,94±1,88), «реактивна агресивність» (5,04±2,04), «відкритість» (5,88±1,79) та «емоційна лабільність» (4,12±1,90).

Отже проведений аналіз особистісних властивостей студентів із різними моделями шлюбу показав, що для молоді, яка перебуває в незареєстрованій формі співжиття у порівнянні з юнаками і дівчатами у стані офіційного шлюбу, характерні такі особистісні особливості: підвищений рівень невротизації, нестійкий емоційний стан, прагнення домінування, дратівливість та недостатня саморегуляція. Дане дослідження демонструє, що офіційні стосунки сприяють емоційній стабілізації особистості, або навпаки – дратівливі, емоційно нестійкі молоді люди обирають незареєстровану форму співжиття. Ми ще маємо з’ясувати дане питання. Дослідження триває.

Література:

1. Батаршев А.В. Диагностика темперамента и характера. 2 изд. / Батаршев А.В. – СПб.: Питер, 2007. – С. 188-199.