Фармацевтичні науки / Фармацевтична хімія і фармакогнозія

Кандидат фарм. наук О.В. Гречана

Запорізький державний медичний університет, Україна

Аналіз лікарських засобів похідних кумарину

До складу значної групи лікарських засобів, які виявляють різноманітні фармакологічні властивості входить молекула кумарину. Вони знаходять широке застосування в клінічній практиці при лікуванні різних захворювань [ 3, 4, 5 ] і тому цілком зрозуміло зацікавленість, що проявляють науковці до вивчення фізико – хімічних властивостей зазначеної групи речовин, а також – до встановлення метрологічного та нормативно – технічного забезпечення методик їх якісного та кількісного визначення [ 1 ].

Вивчення та розробка відповідності досліджуваних лікарських засобів вимогам фармакопейного та хіміко – токсикологічного аналізу [ 4, 9 ] і проведення метрологічного та нормативно – техничного обгрунтування розроблених нами методик з ідентифікації, контролю домішок та кількісного визначення, застосованих нами при дослідженнях похідних кумарину, дикумарину, неодикумарину, фепромарону, синкумару, карбакромену та варфарину натрію клатрату.

Основні групи показників якості досліджуваних речовин та аналітичні методики, що застосовуються в декількох випадках відрізняються для субстанцій та готових лікарських засобів, однак комлексне їх застосування дозволяє одeржати повну інформацію щодо якості вивчаємих лікарських засобів [ 6, 7 ].

Дослідження з розробки методик аналізу конкретних субстанцій лікарських засобів мають свою специфіку, оскільки субстанції являють собою полікомпонентні суміші речовин (діюча речовина та домішки). Тому, результати аналізу, які одержуються різними методами (оптичні, хроматографічні, об’ємні), безумовно відрізняються за припустимими межами. Беручи до уваги доволі жорсткі вимоги до допуску вмісту діючої речовини та домішок у субстанціях лікарських засобів, для одержання відтворюваних результатів необхідна обов’язкова регламентація застосованих методів і методик аналізу, умов їх проведення, використаних реактивів та стандартних зразків, що є вкрай необхідним при проведенні фармацевтичного та хіміко – токсикологічного аналізів [8, 10].

Ціль дослідження – визначення взаємозв’язку між показниками одержуваних констант аналізованих лікарських засобів, їх будовою та пропонування методик ідентифікації зазначеного класу сполук.

Матеріали та методи дослідження

Стандартні зразки кумарину та 4 – оксикумарину були одержані від ДП «Науково – експертний фармакопейний центр». Всі використані розчинники та хроматографічні матеріали мали кваліфікацію «х. ч.».

Для нанесення проби досліджуваних речовин був використаний мікрошприц фірми “Merck” (Німеччина). У якості носія – пластинки для тонкошарової хроматографії “Alugram^®”.

Для виявлення температури топлення досліджуваних сполук нами був використаний прилад для автоматичного визначення зазначеної константи моделі FP 62 Mettler – Toledo (Швейцарія).

Результати та їх обговорення Розробка умов хроматографування (вибір систем розчинників, сорбенту, способу та чутливості детектування) проводилася як із врахуванням даних наукової літератури [ 2 ], так і з власних досліджень.

Оцінка фактичного вмісту домішок та визначення темпертури топлення проводилися тільки для дикумарину, неодикумарину, фепромарону, синкумару та варфарину натрію клатрату тому, що у даному випадку ми досліджували якість відповідних субстанцій, наданих нам заводами – виробниками з відповідністю вимогам методик контролю їх якості [ 2 ].

Концентрація досліджуваних похідних кумарину у всіх випадках складала 0,005 М. Детектування хроматограм проводилося в УФ – світлі (245 нм ). Чутливість детектування методики при цьому складала 0,007 мкг.

Системи розчинників з відносним складом компонентів:

С – 1 н – бутанол – кислота етанова – вода (4 : 1 : 5);

С – 2 хлороформ – кислота етанова – вода (10 : 4 : 5);

С – 3 етилацетат – кислота метанова – вода (3 : 1 : 1);

С – 4 етилацетат – кислота етанова – вода (3 : 3 : 1);

С – 5 н – бутанол – кислота метанова – вода (4 : 1 : 5);

С – 6 н – бутанол, насичений 10% кислотою етановою.

Відстань пробігу розчинника – 15 см.

Детектування хроматограми – в УФ – світлі.

Чутливість детектування – 0,007 мкг.

Слід зазначити, що питання відповідності розділяючої здатності готових ТШХ-пластинок вимогам загальної статті «Тонкошарова хроматографія» 2. 2. 27 [ 4 ] слід розглядати не тільки із врахуванням експерименту. Необхідно впровадити систематичне дослідження фактичної відтворюваності одержаних значень hR_f на підставі статистичної обробки, що дозволяє провести оцінку їх незначної відмінності. За результатами таких праць завжди можливо провести оцінку хроматографічних характеристик (hR_f) при контролі якості лікарських засобів та провести коригуючі дії. Статистичну обробку проводили за методикою ДФУ [ 4 ]. Як слід з результатів статистичної обробки за значеннями довірчого інтервалу (t_s) та відносного стандартного відхилення (RSD) інтервал відтворюваності величин hR_f у проведених дослідженнях відповідає вимогам ДФУ [ 1 ] за відтворюваністю одержаних характеристик у рамках обумовлюваної кількості паралельних дослідів (n=6).

При оцінюванні фактичного вмісту домішок у аналізованих сполуках нами були прийняті до уваги рекомендації Міжнародної Фармакопеї з виявлення вторинних алкалоїдів маткових ріжків методом ТШХ [ 10 ].

Методика виявлення домішок: 0,1 г досліджуваної речовини розчиняли у 50 мл 95% спирту етилового та наносили на хроматографічні пластинки у кількостях від 10 до 1 мкл за допомогою мікрошприця фірми “Merck” виробництва ФРН. Відстань пробігу розчинника складала 15 см. Після розділення речовин у зазначених системах розчинників та детектування їх хроматографічних зон був виявлений мінімальний об’єм робочого розчину, у якому визначалися домішки (плями на межі видимісті). Розрахунок відсоткового вмісту домішок проводили за рівнянням:

При аналізі досліджуваних сполук встановлено, що вміст домішок знаходився в межах від 0,06% до 0,15%.

Статистична обробка аналітичних констант, що вказують на кількість досліджуваних сполук у аналізованих лікарських препаратахза методиками МКЯ та відсоткового вмісту домішок проведено за методиками, рекомендованими ДФУ [ 4 ]. У всіх випадках кількість проведених досліджень (n) дорівнювало 6.

Усі досліджувані сполуки перед визначенням температури топлення та хроматографуванням очищували методом багаторазової перекристалізації та висушування до постійної маси та ультрафіолетового спектру. Додатково аналізовані сполуки кількісно визначалися офіцінальними методами.

Визначені нами величини hR_f, температура топлення ^оС, відсотковий вміст аналізованої речовини за діючими МКЯ та домішок у досліджуваних зразках лікарських засобів у всіх випадках були середніми з шести паралельних дослідів.

Висновки

1. Вивчена відповідність дикумарину, неодикумарину, фепромарону, синкумару, карбокромену та варфарину натрію клатрату вимогам фармакопейного та хіміко – токсикологічного аналізу.

2. Розроблені методики хроматографічного дослідження дикумарину, неодикумарину, фепромарону, синкумару, карбокромену та варфарину натрію клатрату у шести системах рухомої фази.

3. Визначено вміст домішок у досліджуваних лікарських засобах - похідних кумарину, кількісний вміст яких знаходився в межах від 0,06 до 0,15 ( у %).

4. Одержані нами фізико – хімічні константи можуть бути використаними для ідентифікації вивчаємих сполук – похідних кумарину.

Література

1. Аналитическая химия в создании, стандартизации и контроле качества лекарственных средств: Монография в 3 т. / под ред. В. П. Георгиевского ]. – Х., изд. НТМТ; 2011. – Т. 1. – 464 с.

2. Аналитическая химия в создании, стандартизации и контроле качества лекарственных средств: Монография в 3 т. / под ред. В. П. Георгиевского ]. – Х., изд. НТМТ; 2011. – Т. 2. – 474 с.

3. Гречана О. В. Фармакогностичне вивчення зв’язаних кумаринів у Medicago falcata L. subsp. romanica (Prodan.) O. Schwarz & Klink. / О. В. Гречана //Український медичний альманах, Т. 17, №3. – 2014. – С. 29-31.

4. Державна Фармакопея України / ДП «Наук. – експ. фармакопейний центр» – 1-е вид. – Х.: РІРЕГ, 2001. – 556 с.

5. Машковский М. Д. Лекарственные средства [ 16-е изд. ] / М. Д. Машковский. – М.: Новая волна, 2010. – 1216 с.

6. Метрологические аспекты официальных методик контроля качества лекарственных средств. 3. Выполнение теста «Количественное определение» при одновременном контроле качества нескольких образцов лекарственных средств хроматографическими методами / Гризодуб А. И., Леонтьев Д. А., Доценко Т. Н., Денисенко Н. В., // Фармаком. – 2004. – №2. – С. 9 – 19.

7. Тонкошарова хроматографія // Державна Фармакопея України / ДП «Наук. – експ. фармакопейний центр» - 1-е вид. – Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 41 – 44. – Доповнення 1 – 2004.

8. Фланаган Р. Дж. Основы аналитической токсикологии / Р. Дж. Фланаган. – Женева: Всемирная организация здравоохранения. 1997. – 364 с.

9. Moffat C. Anthony. Clarke’s Analysis of Drugs and Poisons / Anthony C. Moffat, M. David Osselton, Brian Widdop/ – Pharmaceutical Press; 4 th Rev. ed., 2011. – 2471 p.

10. The International Pharmacopea 5 th ed. [ Електронний ресурс ] – 80 Min / 700MB. - Genueva: WHO, 2008. – 1 електрон. опт. диск (CD – ROM); 12 см. – систем. вимоги: Pentium; 32 MB RAM.