Экология / 6. Экологический мониторинг.

К.б.н. Вельчева Л.Г., Данилів Н.І.

Мелитопольский государственный педагогический университет имени Богдана Хмельницкого, Украина

Ліхеноіндикація стану навколишнього середовища

Як біологічний вид людство для свого існування потребує певних умов середовища, зокрема чистого повітря. Саме тому актуальною сьогодні є організація спостережень та контролю за змінами стану атмосферного повітря під впливом антропогенного фактора. Одним із специфічних методів моніторингу є біоіндикація. Зараз методи біондикації неможливо уявити без використання лишайників, існування яких безпосередньо залежить від стану повітря. Метод ліхеноіндикації є перспективним, оскільки він доступний, не трудомісткий, точний та надійний.

Об’єкт дослідження: лишайникова рослинність с. В’ячеславка Приморського району Запорізької області.

Предмет дослідження: якісний та кількісний аналіз лишайникового покриття дерев у Дубовому гаю с. В’ячеславка та вздовж автомагістралі Коларівка-Приморськ.

Мета дослідження: встановити ступінь забрудненості атмосферного повітря шляхом визначення видового складу та дослідження кількісних характеристик лишайникового покриття дерев у цих місцевостях.

Вибір різних районів дослідження в межах району ми пояснюємо тим, що незважаючи на значне різноманіття ліхеноіндикаційних праць у світі, в них як правило представлені результати досліджень екологічної ситуації в одному певному місті, чи районах, розташованих неподалік від промислових об’єктів. Праці, присвячені порівняльній оцінці стану атмосферного повітря в різних за екологічною ситуацією ділянках, розміщених відокремлено одна від одної майже відсутні [4].

Об’єктом дослідження були епіфітні лишайники, що зростають на деревах досліджуваної місцевості та використовуються в ліхеноіндикації.

Видовий склад лишайників визначали за допомогою визначників Флора лишайників України [3].

Ліхеноіндикацію для дослідження стану атмосферного повітря проводили за методикою Ю. Л. Мартина [2].

В лісонасадженні вивчались і описувались епіфітні лишайники, знайдені по обидві сторони на пробних ділянках, на кожному третьому дереві. Пробна ділянка обмежувалася на стовбурі дерев’яною рамкою, розміром 10 × 10 см, яка була розділена всередині тоненьким дротом на квадратики по 1 см².

Відзначали, які види лишайників зустрічалися на площадці, який процент загальної площі рамки займав кожний вид, Крім того, вказували життєздатність кожного зразка: чи є у нього плодові тіла, здорова чи ослаблена слань.

На кожному дереві описували мінімум чотири пробні ділянки: дві біля основи стовбура (з різних його сторін) і дві на висоті 1-1,5 м.

Слід зазначити, що опис і обстеження епіфітного лишайникового покриву відбувались у ході маршрутних досліджень по всій території району дослідження.

Результати ліхеноіндикаційного обстеження узагальнювали окремо по таких показниках: видове різноманіття епіфітів, частота трапляння та проективне покриття лишайників, а також груп видів з близькою чутливістю до атмосферних забруднень [2].

Встановлено, що на деревах дуба та робінії псевдоакації досліджуваної місцевості зустрічаються 6 видів епіфітних лишайників, що використовуються в ліхеноіндикації: 3 листуватих (Ксанторія настінна, Пармелія рискувата, Пармелія блюдцевидна), 2 накипних (Каліціум зелений, Леканора оголена) та 1 кущистий (Рамаліна ясенева).

Наявність у Дубовому гаю с. В’ячеславка значної кількості видів лишайників, що можуть зростати лише в слабкозабруднених та незабруднених ізотоксичних зонах Пармелія рискувата (Parmelia sulcata), Пармелія блюдцевидна (Parmelia acetabulum) або лише винятково на незабруднених територіях Рамаліна ясенева (Ramalina fraxinea) свідчить, що повітря тут порівняно чисте.

Переважання у лишайниковому покритті дерев гаю накипних лишайників (79,7 % від загального покриття дерев лишайниками) та поява (поблизу житлових масивів) листуватого лишайника Ксанторія настінна (Xanthoria parietina), пристосованого до існування в умовах помірно та дуже забрудненого повітря, вказує на негативні тенденції в екологічному стані повітря у Дубовому гаю.

Відсутність листуватих та наявність незначної кількості (коефіцієнт покриття лишайниками дерев складає всього 0,11) винятково накипних лишайників на стовбурах робінії псевдоакації понад автомагістраллю Коларівка-Приморськ є показником високої забрудненості повітря у цьому районі.

Розрахунки коефіцієнтів покриття лишайниками дерев у районі дослідження підтверджують висновок про те, що у Дубовому гаю повітря порівняно чисте (k - 0,62), а понад автомагістраллю дуже забруднене (k - 0,11).

Література:

1. Кондратюк С. Я., Кучерявий В. О., Крамарець В. О. Порівняльне ліхеноіндикаційне картування міст України / С. Я. Кондратюк, В. О. Кучерявий, В. О. Крамарець // Укр. бот. журнал. – 1993. – № 4. – С. 74-82.

2. Мартин Ю. Л. Лихеноиндикационное картирование загрязнения атмосферного воздуха/ Ю. Л. Мартин // Междунар. школа по лихеноиндикации. – Таллин, 1984. – С. 15-34.

_{3. Окснер А.М., Макаревич М.Ф., Кондратюк С.Я. и др. Флора лишайників України / А. М. Окснер. - В 2-х томах. – К.: Наукова думка, 2010. – 663 с.}

4. Хоменко О. В. Стан вивченості та головні напрямки дослідження ліхенофлори степової зони України / О. В. Хоменко // Укр. бот. журнал. – 1993. – № 2. – С. 98-105.