Економічні
науки /10.Економіка
підприємства.
К.е.н.,доцент Жилінська Л.О.
Класичний приватний університет, Україна
Крос-функціональне ціле покладання як
основа ефективного управління розвитком промислових підприємств
Управління
розвитком підприємства не можливо без грамотно сформованої системи цілей. Адже,
цілі є основою будь-якого управлінського процесу починає з планування,
організації, мотиваційних процесів, контролю за діяльністю та закінчуючи
прийняттям господарських рішень. Неправильно поставлені цілі можуть негативно
вплинути на функціонування підприємства та навіть призвести до його
банкрутства. Саме тому процесу цілепокладання
важливо приділяти увагу задля забезпечення ефективного розвитку підприємства.
Крос-функціональні
цілі направлені на узгодженість всіх рівнів управління на підприємстві, які
мають вплив на реалізацію заданої цілі. Такий підхід дасть змогу забезпечити
зростання рівня інноваційної діяльності, виключити дублювання цілей, покращити
обмін знаннями між професійними групами, покращення якості підвищення
кваліфікації, більш швидке вдосконалення бізнес-процесів, забезпечить
співробітництво робітників різних підрозділів.
В процесі
ціле полягання нами пропонується використовувати крос-функціональні цілі – це
комплекс цілей підприємства, які мають принциповий характер направленості на
його розвиток і формуються відповідно виявлених проблем у процесі синергитичної
організаційної діагностики функціонування підприємства, стосуються всього
підприємства та направлені на найбільш проблемні аспекти його діяльності та
миттєве реагування на них.
Крос-функціональні
цілі розвитку промислових підприємств на стратегічну перспективу націлені на
розв’язання таких завдань:
1.
Задачі, які мають складну структуру та націлені на широкий спектр проблем
та виходить за рамки однієї функції.
2.
Задачі, що мають ряд обмежень стосовно ресурсів, повноважень, компетенцій
різних підрозділів підприємства.
3.
Задачі, які виникають в умовах управління змінами на підприємстві.
4.
Задачі, що направлені на реалізацію запуску нового проекту усередині
підприємства.
5.
Задачі, які виникають в процесі вирішення креативних та інноваційних цілей.
6.
Задачі, що виникають у процесі
прийняття нестандартних рішень.
7.
Задачі, що виникають при виникненні конфлікту між цілями та завданнями.
Крос-функціональні
цілі мають багатошаровий характер та мають власну ієрархічну структуру, яка
створює собою загальний контур плану розвитку для досягнення балансу між
цілями як підприємства, так і його
підрозділів, цілей системи та цілей учасників. Так, під блоком «крос-функціональні
цілі» ми розуміємо персональні цілі
власників (положення на ринку, прибуток, дивіденди), вищого керівництва (кар’єрне зростання,
професійні нагороди, статус підприємства на ринку), керівництва підрозділів
(позиціонування підрозділу у складі підприємства, внутрішньфірмовий статус,
мотиваційні важелі), а також цілі розвитку підприємства (безперервне
зростання), підрозділів (положення на підприємстві). Під блоком «функціональні
цілі» розуміються цілі аспектів діяльності (положення, ефективність,
рентабельність), персональні цілі керівництва середньої ланки підрозділів,
тактичні, оперативні та короткострокові цілі. До блоку «нижчого рівня» системи
цілей відносяться персональні цілі робітників та поточні задачі.
Поетапне
введення системи цілей розвитку підприємства з урахуванням їх
крос-функціональності забезпечить підприємствам:
-
мінімізація фінансових та організаційних ризиків
-
раціоналізація витрат на перебудову системи ціле покладання
-
отримати найбільший економічний ефект від пропонованих заходів.
Таким чином,
першим етапом формування та реалізації крос-функціонального цілепокладання є
проведення синергитичної організаційної діагностики підприємства, побудову
дерева цілей підприємства, з урахуванням особливостей ієрархії, складання
необхідного переліку показників для оцінки цілей та розробку системи мотивації
праці.
На наступному
етапі відбувається формування крос-функціональних команд відповідно поставленим
цілям на першому етапі. Тобто склад команди залежить від необхідних
кваліфікації та компетенції виконавців. Також, на цьому етапі відбувається
розробка крос-функціонального плану впровадження системи цілей. Етап може
проходити одночасно з першим або після нього та його орієнтована тривалість –
біля одного тижня.
Наступним
кроком формування та реалізації крос-функціонального цілепокладання є
впровадження запланованих заходів з урахуванням взаємозв’язків між цілями
підприємства та персональними цілями персоналу, вертикальної залежності цілей, а
також ресурсного забезпечення запланованих проектів. Етап проходить з використанням проміжної (через півтора-два
місяці після впроваджень) обов’язкової
синергитичної організаційної діагностики підприємства для виявлення
«слабких місць» у процесі реалізації цілей для їх подальшої корекції.
Заключним
етапом є внесення корегуючих дій у процес реалізації заходів, сформованих на
першому та другому етапах. Завданням цього етапу є виявлення остаточних
неточностей, проблем та причини їх виникнення, визначити рівень досягнення поставлених
цілей, проведення контролю за виконанням крос-функціональних цілей, визначення
винагороди та інших мотиваційних заходів для персоналу. Якщо в результаті
повторної діагностики виявлено, що цілі не було досягнуто, то розробляються
корегуючи заходи у відповідності до факторів, якими було причинено ці
збої. Якщо цілі було досягнуто, то
відбувається перехід на новий рівень розвитку підприємства та перехід на перший
етап для формування нових цілей.
Таким чином,
впровадження крос-функціонального цілепокладання на промислових підприємствах
дозволяє сформувати чітку систему цілей його розвитку на стратегічну
перспективу. Синергітична організаційна діагностика допомагає виділити
пріоритетність та послідовність виконання
кожної поставленої крос-функціональної цілі та виділити необхідні
ресурси для досягнення постійного самовдосконалення та розвитку підприємства.
Це дозволить сформувати систему управління розвитком підприємства на бачення
саме стратегічної перспективи та дозволить вибрати оптимальну стратегію
управління розвитком саме у тому аспекті діяльності, який потребує
вдосконалення саме на цьому етапі.
Література:
1.
Лубков А.Р. Синергетический подход к исследованию экономических систем: монография / под
ред. проф., дэн Карагода В.С. [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://samlib.ru/l/lubkow_a_r/sinergetice.shtml
2.
Управління підприємствами: сучасні тенденції розвитку: монографія / Н.П.
Гончарова, О.С. Федонін, Г.О. Швиданенко та ін.; заг. ред. О.С. Федоніна. – К.: КНЕУ, 2006. – 288 с.