Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Дучінська Я.О.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Підприємницький успіх як передумова ефективного розвитку підприємництва

Питання розвитку підприємництва були завжди в центрі уваги досліджень науковців. Підприємництво є стратегічним фактором та внутрішнім джерелом стійкого економічного розвитку і матеріального забезпечення добробуту населення країни в ринкових умовах господарювання. Проте, сучасне цивілізоване підприємництво є визначальною і необхідною умовою досягнення не лише економічного успіху, а й суспільного визнання соціальної значущості будь-якої господарської розумової та фізичної діяльності.

На сьогоднішній день поняття "підприємницький успіх" в науковій літературі не має точного та єдиного визначення, бо є порівняно новим у колі гуманітарно-економічних наук, воно не має цілісного підходу та повної характеристики як явища і категорії. Підприємницький успіх часто ототожнюється з ефективністю підприємницької діяльності або з успішним менеджментом, що обумовлено схожістю основних ознак і функціональної спрямованості. Проте підприємницький успіх має свою специфіку, він відрізняється від економічного та управлінського метою, характером та змістом.

Як правило, вважається, що єдиною метою підприємця є отримання прибутку. Безперечно, кінцевою метою підприємницької діяльності є забезпечення її прибутковості завдяки раціональній організації праці та засобів виробництва, але це не може виступати, як єдина мета. Підприємець спрямовує свою діяльність на створення умов задля успішного функціонування власного бізнесу, виходячи з того, що прибуток не є причиною здійснення підприємницької діяльності, а лише результатом її успішного провадження. Підприємець є самостійним агентом ринкової економіки, здатним генерувати ділові ідеї, вишукувати можливості для створення інновацій, використовувати нетрадиційні шляхи, брати на себе ризик і відповідальність не тільки економічну, що передбачає передусім ефективне ведення бізнесу, а і соціальну – перед найманими працівниками, партнерами по бізнесу, споживачами і, в кінцевому підсумку, перед суспільством в цілому. Особиста мета підприємця може охоплювати різні аспекти: отримання якомога більше грошей; організація цікавої і творчої праці; створення відчуття комфорту і захищеності; приведення в рівновагу складових елементів життя — власну кар’єру, сім’ю тощо; здобуття визнання свого професіоналізму та обізнаності серед колег в обраній сфері підприємницької діяльності; реалізація власних інноваційних ідей; запобігання банкрутству своєї фірми; створення нових робочих місць тощо.

На думку авторів, підприємницький успіх для правильного розуміння його суті має бути оцінений перш за все з позицій реалізації власної підприємницької ідеї, досягнення встановлених цілей і виконання місії. При цьому успіх завжди відбиває результат ділової активності підприємця.

Проте, сучасна підприємницька діяльність може ефективно здійснюватися і розвиватися за умов належного дотримання вимог не тільки економічного, а й соціокультурного, морально-етичного та політичного характеру.

В сукупній системі соціальної регуляції підприємницької діяльності і формування передумов підприємницького успіху провідне місце належить культурі бізнесу. Культура підприємництва являє собою систему знань, цінностей, символів та традицій, що забезпечують мотивацію та регуляцію підприємницької діяльності, визначаючих форму її здійснення, а також сприйняття суспільством. Культура підприємництва охоплює: культуру технології виробництва, культуру управління та організації, культуру умов праці, культуру обміну та розподілу, культуру проведення переговорів та ін. Саме культура підприємництва виконує функції мотивації господарської активності; духовної і етичної легітимізації економічного успіху за допомогою засвоєння на особовому рівні цінностей і норм господарської етики та формування на інституційному рівні системи відносин між суспільством в цілому і підприємництвом як його підсистемою, елементами якої є меценатство, добродійність, концепції соціального служіння бізнесу; регуляції відносин усередині системи господарства за допомогою формування систем менеджменту, ділової культури і етики. Підприємницька культура охоплює широкий спектр питань ділової етики та етикету. Широко відомі певні усталені етичні норми бізнесу, які є невід’ємною частиною культури бізнесу: найвища продуктивність і найбільший прибуток не повинні досягатися за рахунок завдавання шкоди довкіллю; конкуренція має здійснюватися чесно, за встановленими правилами; необхідно, щоб техніка слугувала людині, а не навпаки; морально-етичні норми завжди мають перевагу перед економічними інтересами. Відповідно, професійна культура бізнесової діяльності може вважатися не тільки визначальною складовою підприємницького успіху, але і неодмінною умовою досягнення великого господарсько-комерційного успіху підприємства.

В умовах оновлення соціально-економічної системи найважливішим компонентом політико-ідеологічної регуляції є забезпечення легітимності підприємницької діяльності в очах традиційної більшості. Розглядаючи інституційний рівень легітимізації, найважливішим проявом легітимізації господарського і підприємницького успіху є легітимізація бізнесу як соціального інституту, тобто формування відносин «бізнес-суспільство». Перехід по нових соціальних норм, що ґрунтуються на здоровому економічному глузді і моральності, дотримані культури підприємництва нерозривно пов'язаний з соціальною відповідальністю, що полягає у сприянні розвитку підприємницького сектору в цілому, участі у вирішенні загальноекономічних програм, у підтримці на зміцненні соціального партнерства між державою і підприємством.