Економічні науки / 13. Регіональна економіка
Шевченко І.Ю., к.е.н., доцент
Доломан К.А., студентка
Харківський національний
автомобільно-дорожній університет, Україна
Регіональні особливості
інноваційної діяльності
в Україні
У сучасних динамічних умовах сьогодення як ніколи раніше зростає важливість інтенсивного та ефективного провадження інноваційної діяльності як важливого аспекту не лише науково-технічного, а й соціального-економічного розвитку держави.
Згідно Закону України «Про інноваційну діяльність», інноваційна діяльність - це діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг. При цьому кінцевим продуктом інноваційної діяльності є «інновації» - новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери [1].
Як і будь-який інший вид діяльності, інноваційна діяльність має особливості розвитку не лише у ретроспективі, а й у регіональному розрізі, що актуалізує необхідність здійснення комплексного аналізу провадження інноваційної діяльності у регіонах України.Таким чином, метою статті є виявлення основних регіональних особливостей інноваційної діяльності в Україні.Первісним показником, що характеризує інтенсивність здійснення інноваційної діяльності в регіонах України є кількість організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи.На рис. 1 наглядно наведено розподілення кількості організацій, якими виконуються наукові та науково-технічні роботи, за регіонами України (станом на 2014 рік).
Рисунок 1 - Кількість організацій, якими виконуються наукові та науково-технічні роботи за регіонами України*
* побудовано авторами за даними [2, с. 307],
де: 1 - Автономна Республіка Крим, 2 - Вінницька область, 3 - Волинська область, 4 - Дніпропетровська область, 5 - Донецька область, 6 - Житомирська область, 7 - Закарпатська область, 8 - Запорізька область, 9 - Івано-Франківська область, 10 - Київська область, 11 - Кіровоградська область, 12 - Луганська область, 13 - Львівська область, 14 - Миколаївська область, 15 - Одеська область, 16 - Полтавська область, 17 - Рівненська область, 18 - Сумська область, 19 - Тернопільська область, 20 - Харківська область, 21 - Херсонська область, 22 - Хмельницька область, 23 - Черкаська область, 24 - Чернівецька область, 25 - Чернігівська область, 26 - м. Київ, 27 - м. Севастополь.
Як бачимо з рис. 1, переважна більшість організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, зосереджена у м. Києві (312 організацій або 27,30%), Харківській області (183 організації або 16,01%), Львівській області (76 організацій або 6,65%), Донецькій області (63 організації або 5,51%), Дніпропетровській області (62 організації або 5,42%) та Одеській області (52 організації або 4,55%).
Практично аналогічним є розподілення за регіонами України науковців (в тому числі фахівців вищої кваліфікації), які виконують наукові та науково-технічні роботи (рис. 2). 
Рисунок 2 - Чисельність науковців, які виконують наукові та науково-технічні роботи за регіонами України*
* побудовано авторами за даними [2, с. 308].
Не менш важливим показником розвитку інноваційної діяльності в регіонах України є обсяг і структура поточних витрат організацій на наукові та науково-технічні роботи.При цьому, згідно методики, застосовуваної Державною службою статистики України, виділяють чотири основні напрямки здійснення видатків на наукові та науково-технічні роботи, в тому числі: · фундаментальні дослідження (експериментальні або теоретичні дослідження, що спрямовані на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їхнього взаємозв’язку, без будь-якої конкретної мети, пов’язаної з використанням цих знань);
· прикладні дослідження (оригінальні дослідження, які здійснюються для отримання нових знань, але призначені головним чином для здійснення конкретної практичної мети чи завдання);
· науково-технічні розробки (систематичні роботи, що базуються на існуючих знаннях, отриманих у результаті досліджень і/чи практичного досвіду, та направлені на створення нових матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, послуг, систем чи методів);
· науково-технічні послуги (діяльність у галузі науково-технічної інформації, патентів, ліцензій, стандартизації, метрології та контролю якості, науково-технічного консультування та супутня діяльність, що сприяє впровадженню науково-технічних розробок у виробництво, інші види діяльності, що сприяють одержанню, поширенню та використанню наукових знань) [2, с. 305].
Розподілення витрат організацій на наукові та науково-технічні роботи за напрямками їх здійснення та за регіонами України наглядно наведено на рис. 3.
Рисунок 3 - Розподілення витрат організацій на наукові та науково-технічні роботи за напрямками їх здійснення та за регіонами України*
* побудовано авторами за даними [2, с. 311-315].
Як бачимо з даних, представлених на рис. 3, значно різниться за регіонами України спрямованість видатків на наукові та науково-технічні роботи. Так, переважне фінансування фундаментальних досліджень має місце у Вінницькій області, Львівській області, Одеській області та м. Києві; прикладних досліджень - у Житомирській області, Закарпатській області, Київській області, Рівненській області, Тернопільській області, Херсонській області, Хмельницькій області, Черкаській області, Чернівецькій області; науково-технічних розробок - в АРК, Волинській області, Дніпропетровській області, Донецькій області, Запорізькій області, Кіровоградській області, Луганській області, Миколаївській області, Сумській області, Харківській області, Чернігівській області та м. Севастополі; науково-технічних послуг - лише у Івано-Франківській і Полтавській областях.
Якщо ж порівнювати регіони України за обсягом фінансування наукових і науково-технічних робіт, то можна прийти висновку, що найбільше видатків на провадження інноваційної діяльності здійснюють організації м. Києва (42,62%), Харківської області (17,82%), Дніпропетровської області (8,42%), Миколаївської області (5,63%), Донецької області (4,62%) і Запорізької області (4,36%). Обсяги видатків на фінансування наукових і науково-технічних робіт у інших регіонах України в досліджуваний період не перевищували 3,0%.Таким чином, у ході наукового дослідження було виявлено основні регіональні особливості інноваційної діяльності в Україні за критеріями наявності організацій і чисельності науковців, які виконують наукові та науково-технічні роботи, а також обсягів і структури їх фінансування.
Література:
1. Закон України «Про інноваційну діяльність» / Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/40-15. - Заголовок з екрану.
2. Регіони України: статистичний збірник (2014) / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Державна служба статистики України, 2015. - Ч. ІІ. - 733 с.