к.е.н., доц. Фединець Н.І., Кедрич О.А.

Львівська комерційна академія

Складові процесу розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень у підприємствах споживчої кооперації України

В умовах жорсткої конкуренції, посиленої кризовими умовами функціонування бізнесу, вкрай важливим є прийняття ефективних та фінансово обґрунтованих управлінських рішень. Зокрема це стосується підприємств споживчої кооперації.

Дослідженням питання розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень займалися низка авторів: А. Дробязко [1], В. Іванюта [2], Н. Мала [3], Ю. Ткачук [5], С. Цицюра [7] та ін. Однак, необхідно зазначити, що недостатньо вивченим, на нашу думку, є ряд питань, пов’язаних з прийняттям та реалізацією управлінських рішень саме у підприємствах споживчої кооперації.

Метою нашого дослідження є визначення специфіки процесу розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень у підприємствах споживчої кооперації України.

Специфіка процесу прийняття та реалізації управлінських рішень у підприємствах споживчої кооперації України визначається особливістю організації упраління їх діяльністю та персоналом.

Вищим органом управління споживчого товариства як одиниці споживчої кооперації України є загальні збори його членів. Загальні збори членів скликаються правлінням споживчого товариства в міру необхідності, але не рідше одного разу на рік. Голова правління споживчого товариства зобов’язаний скликати загальні збори членів споживчого товариства на вимогу 1/3 членів споживчого товариства. Питання, що підлягають розгляду на загальних зборах членів споживчого товариства, вносяться головою правління товариства. Про дату, місце, час проведення та рекомендований порядок денний зборів члени споживчого товариства повинні бути сповіщені не пізніше ніж за 10 днів до призначеного строку їх проведення.
Загальні збори можуть вирішувати будь-які інші питання, пов’язані з діяльністю споживчого товариства: переважно визначення розмірів внесків, приймання у члени товариства, затвердження річних звітів правління. Кожний член споживчого товариства користується на загальних зборах членів споживчого товариства правом одного голосу незалежно від розміру внесеного ним пайового внеску, і це право не може бути передане іншим особам. 
Постійно діючим виконавчо-розпорядчим органом товариства, відповідальним перед загальними зборами є правління. Правління здійснює керівництво і контроль за поточною організаційною, господарською та соціальною діяльністю споживчого товариства. Засідання правління споживчого товариства проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Голова правління та його заступники можуть одноосібно приймати рішення (розпорядження) з поточних питань діяльності споживчого товариства. 
Специфіка управління споживчим товариством вказує, що рішення, що стосуються загальних питань управління ним приймаються колегіально, а щодо поточних справ – одноосібно головою правління або його заступниками. 

Управлінська діяльність у частині формування та реалізації рішень у споживчому товаристві зазвичай складається з таких етапів:

1. Підготовка управлінського рішення.

2. Забезпечення процедур ухвалення, й прийняття управлінського рішення.

3. Планування реалізації управлінського рішення.

4. Виконання управлінського рішення.

5. Контроль за виконанням управлінського рішення.

На етапі підготовки управлінського рішення здійснюється виявлення та аналіз проблемних ситуацій, формулювання цілей і альтернатив та вибір найкращої альтернативи. Виявлення проблем найчастіше здійснюється шляхом аналізу результатів господарської діяльності споживчого товариства. Початковими даними при цьому є відомості про стан функціонування товариства і відповідність цього стану цілям, які визначають напрям і результати його розвитку. Для цього аналізують нормативні, директивні, звітні та статистичні дані. Зрідка виявлення проблем у товаристві реалізується шляхом експертного опитування його фахівців. Для виявлення проблем у товаристві не використовуються ефективні сучасні методи, такі як генерації (виготовлення) ідей (зокрема “мозковий штурм”), спостереження за виконанням управлінських функцій або особиста участь в управлінні фахівців-консультантів ззовні.

Кінцевим результатом роботи на цьому етапі є виявлення базових, кардинальних, проблем, вирішити які необхідно у першу чергу, ранжування цих проблем і вибір методу їх вирішення, але без попередньої ресурсної оцінки. Для вирішення виявлених проблем формулюються цілі. На практиці використовуються різні способи постановки цілей: від простого переліку до побудови графа (дерева) цілей з характеристиками їх пріоритетів. Однак вони у споживчому товаристві не використовуються. Цілі формуються як одноосібно головою правління або на загальних зборах з врахуванням думки фахівців, що працюють у товаристві. Вибір кращої альтернативи здійснюється з огляду досягнення поставлених цілей, витрат ресурсів, відповідності конкретним умовам реалізації альтернатив керівника.

Роблячи висновок щодо ухвалення рішення, особа, що приймає рішення, а як нами з’ясовано, що найчастіше – це голова правління, може взяти до уваги додаткові дані, не враховані фахівцями товариства або дані, виявлені при аналізі господарської діяльності.

Якщо розглядати процес ухвалення рішення у товаристві, то особливістю його є те, що рішення ухвалюються:

- загальними зборами споживчого товариства;

- правлінням споживчого товариства;

- головою правління (заступниками).

Загальні збори у товаристві зазвичай скликаються 1-2 рази на рік. У них беруть участь практично усі члени споживчого товариства, а це понад 80%. Загальні збори у товаристві є проявом демократизму і сприяють якіснішому ухваленні рішень та зростанні відчуття відповідальності правників в процесі виконання рішення. Однак значним недоліком на засіданнях загальних зборів є те, що вони характеризується низькою ініціативністю працівників у виробленні альтернатив та формуванні певних пропозицій. Це зумовлено недосконалою політикою стимулювання персоналу товариства.

Рішення у товаристві може ухвалюватися його правлінням. Зазвичай правління засідає 1-2 рази у місяць. Рішення, що приймаються правлінням мають колегіальний характер, частково враховується думка кожного із членів правління. Зокрема, серед членів правління найчастіше – голова правління, заступники голови правління, головний бухгалтер, інструктор з кадрів. Незалежно від обраного варіанту рішення думка голови правління є остаточною.

Реалізація (виконання) управлінського рішення у товаристві передбачає визначення етапів, термінів і виконавців реалізації прийнятого рішення, створення умов для виконання рішення (планування рішення), практичну реалізація рішення, оцінку результатів і узагальнення накопиченого досвіду.

Планування реалізації управлінського рішення передбачає створення умов для виконання рішення. При цьому у товаристві зазвичай здійснюються такі заходи: доведення завдань до виконавця, забезпечення виконавців усім необхідним, вибір раціональних методів роботи, підбір і навчання кадрів, роз’яснення виконавцям цілей рішення та їх конкретної ролі в його реалізації, визначення методів стимулювання ефективного виконання завдань.

Серед основних рішень у споживчому товаристві найчастіше – приймання або виведення його членів, затверження річних звітів та визначення напрямів економічного та соціального розвитку. Загалом “дерево рішень” споживчого товариства переважно має наступний вигляд (рис. 1).

Рис. 1. “Дерево рішень” споживчого товариства

Для загальної оцінки рівня ефективності процесу прийняття управлінських рішень у підприємствах споживчої кооперації нами запропоновано методику, що ґрунтується на проведенні опитування працівників товариства та формування відповідного питальника. Питальник містить питання чотирьох блоків. Перший блок охоплює питання для визначення ефективності підготовки управлінських рішень. Другий блок питань орієнтований на визначення особливостей ухвалення та прийняття рішень у споживчому товаристві. Ефективність процесу планування реалізації управлінського рішення у товаристві можна визначити шляхом відповідей на третій блок питань. Четвертий блок передбачає набір питань щодо з’ясування особливостей виконання управлінських рішень у товаристві. В опитуванні взяло участь 30 працівників трьох споживчих товариств. Серед них – керівники, спеціалісти, основний персонал (торговий).

За результатами проведених досліджень загальна оцінка ефективності прийняття управлінських рішень – 3,44, що свідчить про низьку ефективність процесу прийняття управлінських рішень у підприємствах споживчої кооперації. Основними проблемами, на думку, опитаних працівників є:

- низька ступінь охоплення напрямів аналізу проблемних ситуацій;

- одноманіття методів виявлення проблемних ситуацій;

- недостатня залученість суб’єктів до ухвалення управлінських рішень;

- низький рівень стимулювання виконання управлінських рішень.

Таким чином, процес прийняття управлінський рішень у підприємствах споживчої кооперації має ряд недоліків попри певні демократичні прояви. Частково проявляються спроби творчого підходу, але переважно весь процес реалізований на виконанні конкретного рішення поставленого головою правління. Ухвалення управлінського рішення у товаристві здійснюється загальними зборами, правлінням товариства, головою правління, думка якого при прийнятті рішення є остаточною.

Література:

1. Дробязко А.М. Теоретичні засади формування управлінських рішень / А.М. Дробязко. – Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2011-1/doc/1/05.pdf.

2. Іванюта В.Д., Тарануха Д. Особливості управління споживчої кооперації України у ринкових умовах господарювання – Електронний ресурс. Режим доступу: http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/2518.

3. Мала Н. Т. Управлінські рішення: класифікація та процес прийняття / Н. Т. Мала // Менеджмент та підприймництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку №605. -Л. : Вид-во Нац. ун-ту "Львів. політехніка", 2007. – С. 20-24.

4. Соколова А. Організаційно-економічний механізм функціонування кооперативів в Україні / А. Соколова // Вісник КНТЕУ. – №2. – 2009, С. 88-95.

5. Ткачук Ю. Роль керівника у процесі прийняття управлінських рішень / Ю. Ткачук // Сучасний стан, ретроспективи та перспективи розвитку економічної системи України.: ЧТЕІ КНТЕУ, 2011. – С. 272-274.

6. Ульянченко О. В. Механізми управління ресурсним потенціалом / О.В. Ульянченко // Вісник ХНТУСГ. – Вип. 65. – 2007. – С. 49 - 56.

7. Цюцюра С.В. Теоретичні основи та сутність управлінських рішень. Моделі прийняття управлінських рішень / С.В. Цюцюра, О.В. Криворучко, М.І. Цюцюра. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.knuba.edu.ua/doc/zbirnyk1/urss9_pdf/50-58.pdf.