к. е. н., доц. Рижкова Г. А., Аксьонова Т. В.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

СУЧАСНИЙ АСОРТИМЕНТ ТА СПОЖИВЧІ ВЛАСТИВОСТІ ШТУЧНОГО ХУТРА

Швейна промисловість є однією з найбільших галузей легкої промисловості. Вона відрізняється від інших галузей легкої промисловості найбільш високими темпами зростання виробництва. Швейні вироби мають комплекс дуже цінних властивостей – красивий, привабливий зовнішній вигляд, зручність в експлуатації, що забезпечує швейному одягу стійкий попит. При виготовленні швейних виробів використовуються практично необмежені можливості для надання матеріалам і готовим виробам різноманітних зовнішніх ефектів. Це відбувається за рахунок зміни їх структури, виду і характеру оздоблень, художньо-колористичного оформлення, застосування штучної шкіри, замші, штучного хутра та ін. матеріалів. [1]

Штучне хутро було створене у 20-столітті, його властивості вдосконалювалися на протязі багатьох років. Сьогодні воно майже не поступається за своїми якостями натуральному хутру. Штучне хутро складається з двох основних частин – ворсового шару і ґрунту. Залежно від методів і способів створення штучного хутра, застосовуються різноманітні матеріали для ворса і ґрунту, а також різні технології кріплення до основи ворсового слоя. Штучне трикотажне хутро може мати абсолютно різнобарвні кольори, різну довжину ворсу, блиск, густоту та ін.

Раніше для виготовлення ґрунту використовували, як правило, натуральні волокна. Останнім часом, застосовується меланжева пряжа, що складається з суміші бавовни, віскози і лавсану. Для ґрунту деяких видів хутра використовуються синтетичні волокна, які при певній температурі дають значну усадку і таким чином закріплюють ворс. Для виготовлення термопластичної пряжі застосовують полівінілхлоридні, поліпропіленові та інші волокна.[1]

На сьогодні в різних країнах виготовляють штучне хутро, що добре імітує різні види натурального хутра (норку, зебру, котика, вівцю та ін.). Виробниками штучного хутра є Америка, Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, Великобританія, Японія, Росія. Є декілька способів виготовлення штучного хутра: тканний, тканепрошивний, нетканний і трикотажний.

Штучне хутро з ворсом, що містить віскозне волокно, застосовується тільки для підкладки, довговорсове хутро з синтетичного нестриженого волокна використовується тільки для головних уборів, чорне хутро придатне для взуттєвої підкладки, важке хутро не слід застосовувати для виготовлення довгих виробів (наприклад, пальто) і т. д.

Зі штучного трикотажного хутра виготовляють вироби: з ворсом назовні – пальто, півпальто, куртки, шапки, коміри; а з ворсом всередину – підкладки для пальто, взуття та ін.

Способами оздоблення трикотажного і тканного хутра є забарвлення, тиснення, різна висота і щільність ворсу, поєднання в ворсі волокон з різною здатністю до фарбування, усадки різного тону і звивистості.

Забарвлення ворсового покриву трикотажного хутра буває:

¾ однотонним;

¾ темним та світлим;

¾ смугастим (наносяться на ворсовий шар світлого кольору);

¾ меланжевим, (виходить в результаті змішування волокон різного забарвлення).

Асортимент хутра визначається в залежності від призначення, він представлений на рисунку 1.[2]

Для виробництва хутра в основному використовують сировину, яку імпортують з інших країн: Білорусі, Росії, Німеччини, Кореї і т. д., а в Україні безпосередньо вже роблять готові вироби.

Рис. 1. Асортимент трикотажного хутра за призначенням

Штучне хутро характеризується високою стійкістю до стирання, зносостійкістю, хорошими теплозахисними властивостями, легкістю. Також даний вид хутра володіє великою повітропроникністю, стійкістю до дії мікроорганізмів, а головне – доступний за ціною. Крім того, штучне хутро досить стійке до впливу світла і вологи.

Однак у цього хутра є і свої недоліки. Так, ворсовий шар хутра схильний до сильного зминання, може закочуватися в пучки або кульки. Основні властивості штучного хутра залежать від способу його отримання. Наприклад, хутро на трикотажному полотні володіє більш теплоізоляційними властивостями, ніж хутро, яке отримано клейовим способом. Дефектом є велике подовження при розриві, яке призводить до деформації окремих деталей виробу. Штучне хутро при тривалому зберіганні і транспортуванні піддається усадці, ця властивість пояснюється тим, що в полотні й латексному покритті відбуваються релаксаційні процеси.[2]

Штучне хутро легше натурального, досить зносостійке, але має підвищену повітропроникність і менші теплозахисні властивості. Повітропроникність і теплозахисні властивості штучного хутра залежать від складу волокон і способу його отримання. Хутро на трикотажній основі завдяки об'ємності має більш високий тепловий опір в порівнянні з тканим. Найнижчими теплозахисними властивостями володіє хутро, отримане клейовим способом. Штучне хутро при виготовленні з нього швейних виробів викликає труднощі, обумовлені поганим просуванням його по платформі швейної машини, ґрунт легко прорубується голкою, що викликає втрату міцності хутра по лінії з'єднання деталей виробу.

Отже, штучне хутро має як значні переваги перед натуральних хутром, так і значні недоліки. Основні властивості штучного хутра залежать від способу його отримання.

В умовах клімату нашої країни, захист людини від холоду – одна з життєво важливих проблем, і тому теплий одяг є предметом першої необхідності для населення.

Асортимент штучного хутра є різноманітним та дозволяє обирати вироби різного кольору, тону, звивистості, густоти, довжини ворсу. Таке хутро є гарним замінником натурального.

Ринок штучного хутра в Україні розвивається за рахунок: оздоблення, імітації виробів під цінні види натурального хутра.[2]

Вироби із натурального хутра є дуже дорогими та спосіб добування його дуже жорстокий, тому, доцільніше використовувати штучне хутро, тим паче, що технологія його виготовлення дозволяє зробити зовнішній вигляд виробу ідентичним до натурального хутра, термін придатності хутра досить довгий, а його споживні властивості не набагато поступаються натуральному.

Література:

1. Молодова А. Рынок хутряного одягу / Семинар „Покупательский маркетинг”, 2005 [Електронний ресурс]. − режим доступу: www. Marketing. spb. ru

2. Сицько В. Є. Товарознавство непродовольчих товарів: підручник / В.Є. Сицько [та ін.]; під заг. ред. В.Є. Сицько. Мн .: шк, 2005. – 669 с.