Підмогильний О.О.
Начальник відділу контролю за
ризиковими операціями та державними закупівлями Державної фінансової інспекції
в Запорізькій області
ОСОБЛИВОСТІ
НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ
ДЕРЖАВНИХ
ЗАКУПІВЕЛЬ
В УКРАЇНІ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ
Згідно статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки та захисту державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація та порядок діяльності яких визначаються законом [1].
Враховуючи ситуацію, що склалася на Сході країни, не дивовиною є той факт, що левова частка державних закупівель в Україні протягом 2014 – 2015 років – саме військові.
Частиною 1
статті 2 Закону України „Про здійснення державних закупівель” від 10.04.2014 №
1197-VII, у редакції від
15.09.2015 № 679-VIII,
(далі за текстом – Закон № 1197) визначено, що він застосовується до всіх
замовників та закупівель товарів, робіт і послуг за умови, що вартість
закупівлі, товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч
гривень, а робіт – 1 мільйон 500 тисяч гривень.
Згідно частини
1 статті 12 Закону № 1197 закупівля
може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги;
двоступеневі торги; запит цінових пропозицій; попередня кваліфікація учасників;
переговорна процедура закупівлі.
Частина 3
статі 2 Закону № 1197 визначає, що його дія не поширюється на випадки, якщо
предметом закупівлі, зокрема, є товари, роботи і послуги, закупівля яких
становить державну таємницю відповідно до Закону України „Про державну
таємницю”.
Поряд з цим,
пунктом 3 частини 2 статті 39 Закону № 1197 передбачається, що переговорна
процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема,
нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих
економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками
строків для проведення процедур конкурсних торгів, а саме пов’язаних з негайною
ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також у зв’язку з особливим
періодом, якщо замовником виступає Міністерство оборони України та його розвідувальний орган, Міністерство внутрішніх справ
України, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Державна
прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба
спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з
надзвичайних ситуацій та інші військові формування та/або частини, а також
надання у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.
Застосування переговорної процедури закупівлі у таких випадках здійснюється за
рішенням замовника щодо кожної процедури [2].
Отже,
проаналізувавши чинну нормативно-правову базу у сфері державних закупівель
автор дійшов висновку, що теоретично здійснення військових закупівель в Україні
можливо за трьома направленнями:
- без
застосування процедур закупівель, передбачених Законом № 1197, якщо вартісні
межі закупівлі є меншими за суми, визначені у статті 2 Закону № 1197;
- без
застосування процедур закупівель, передбачених Законом № 1197, якщо закупівля
становить державну таємницю відповідно до вимог Закону України „Про державну
таємницю”;
- із
застосування переговорної процедури закупівлі на підставі вимог частини 2
статті 39 Закону № 1197.
Слід зазначити, що у багатьох країнах світу безпосередньо військові закупівлі не підпадають під дію загального законодавства у сфері державних закупівель та регулюються окремим законодавством (Швейцарія, Індія, Кіпр, Бельгія, ОАЕ, Греція, Іспанія).У Латвії та Грузії відповідні Закони про держзакупівлі не застосовуються при проведення закупівель, пов’язаних з державною таємницею.
В Азербайджані при закупівлях в інтересах оборони проводиться закритий тендер (крім поставки продовольства, одягу та інших предметів господарського призначення).У Чілі військові закупівлі хоча й підпадають під дію Закону про державні закупівлі, проте з виключенням – придбання озброєння та військової техніки регулюється іншими нормативно-правовими актами.Загалом, в Європейському Союзі зазначене питання нормативно регулює Директива ЄС № 2009/81/ЄС від 13.07.2009 про координацію процедур укладання деяких договорів на виконання робіт, поставку товарів та надання послуг замовниками та суб’єктами, що діють у сфері оборони та безпеки (Директива про закупівлі у сфері оборони) [3].
Поряд з цим, частиною 2 статті 40 Закону № 1197 визначено, що у разі
здійснення закупівлі за рахунок коштів Державного бюджету України і місцевих
бюджетів замовник має право передбачати в договорах про закупівлю здійснення
попередньої оплати відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Постановою
Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 „Про здійснення попередньої оплати
товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти”, зі змінами,
встановлено, що розпорядники
бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю
товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати відповідно до
належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів
попередню оплату.
При цьому, постановою
Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 102 „Про внесення змін до пункту 1
постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 р. № 117” передбачено,
що у договорах про закупівлю бронежилетів (панцирний жилет), шоломів
кулезахисних, іншого речового майна, продуктів харчування, посуду та
технологічного обладнання, що використовується для забезпечення харчування
військовослужбовців, паливно-мастильних матеріалів для потреб Збройних Сил,
інших військових формувань, правоохоронних органів, органів цивільного захисту,
Державної служби зв’язку
та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту у 2015 році може
передбачатися попередня оплата на строк не більше трьох місяців, якщо її розмір
не перевищує 50 % вартості цих товарів [4].
Між тим,
диспозицією статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі
за текстом – КУпАП) встановлено санкції за порушення вимог чинного
законодавства при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, зокрема, за: здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без
застосування визначених законом процедур; застосування процедур закупівлі з
порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за
державні кошти, в тому числі оформлення документації конкурсних торгів
(кваліфікаційної документації) з порушенням законодавства про здійснення
закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, оцінка пропозицій
конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій) не за критеріями та методикою
оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної
пропозиції), що міститься у документації конкурсних торгів (кваліфікаційній
документації), укладення з учасником, що став переможцем торгів, договору про
закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за цінами і обсягами, які
не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної
документації); неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації
щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог
законодавства, неподання в установленому порядку звіту про результати
здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, відображення
недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної
процедури; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках,
передбачених законом.
Попри це,
статтею 15 КУпАП встановлено, що військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під
час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів
Державної кримінально-виконавчої служби України, органів внутрішніх справ,
служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв’язку та захисту
інформації України несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за
дисциплінарними статутами.
Водночас, інші, крім вищезазначених,
особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень
про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення
адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших
випадках – адміністративну відповідальність на загальних підставах [5].
Разом з тим, на
даний час питанню військових закупівель приділено лише один лист інформативного
характеру Уповноваженого органу Міністерства економічного розвитку і торгівлі
України.
Зокрема, листом від 13.08.2014 № 3302-05/28041-03 Уповноваженим
органом до зацікавлених осіб доведено, що відповідно до вимог частини 2 статті
7 Закону України „Про державне оборонне замовлення” визначено, що державні
замовники здійснюють відбір виконавців з постачання (закупівлі) продукції,
робіт і послуг:
- у разі,
якщо закупівля за оборонним замовленням становить державну таємницю, - у
порядку, передбаченому цим Законом;
- в інших
випадках - у порядку, визначеному Законом України „Про здійснення державних
закупівель”.
При
цьому, інформація про віднесення закупівлі тієї чи іншої продукції за державним
оборонним замовленням до такої, що становить державну таємницю, міститься у
основних показниках державного оборонного замовлення.
Закупівля
іншої продукції оборонного призначення, яка не становить державну таємницю, як
за державним оборонним замовленням, так і поза межами такого здійснення за
процедурами, визначеними Законом.
Згідно з
частиною 3 статті 2 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом
закупівлі є, зокрема товари, роботи і послуги, закупівля яких становить
державну таємницю відповідно до Закону України „Про державну таємницю”.
Отже, у разі
військових закупівель товарів, робіт і послуг, які становлять державну таємницю
відповідно до вимог Закону України „Про державну таємницю”, такий предмет під
дію Закону не підпадає [6].
Разом з тим, автор
зауважує, що не завжди проведення у короткий час навіть неконкурентної
переговорної процедури закупівлі надає змогу суб’єктам
закупівель, що визначені у пункті 3 частини 2 статті 39 Закону № 1197 оперативно
задовольнити потребу у закупівлі.
Отже,
враховуючи іноземний досвід та існуючу обстановку в Україні є необхідним внести
відповідні зміни до частини 3 статті 2 та пункту 3 частини 2 статті 39 Закону №
1197.
Зокрема, частину
3 статті 2 Закону № 1197 (щодо предметів закупівлі, які не підпадають під дію
Закону № 1197) доповнити абзацом:
„закупівлі у
зв’язку з особливим періодом, якщо замовниками виступають Міністерство оборони
України, його розвідувальний орган, Міністерство внутрішніх справ України,
Служба безпеки України, Національна
гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої
розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації
України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація
Держспецтрансслужби України, Управління державної охорони України, Державна
пенітенціарна служба України та інші військові формування та/або частини,
військовослужбовці (військовозобов’язані, резервісти) та працівники, яких
захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і
беруть участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення,
перебуваючи безпосередньо в районах
проведення антитерористичної операції*.
Примітка.
Зазначена норма дії до закінчення проведення антитерористичної операції та
особливого періоду”.
Таким чином,
військові закупівлі
Водночас, у
відповідному пункті 3 частини 2 статті 39 Закону № 1197 виключити слова: „а
також у зв’язку з особливим періодом, якщо замовником виступає Міністерство
оборони України та його розвідувальний орган,
Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Національна
гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої
розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації
України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та інші військові
формування та/або частини”.
Література:
1.
Конституція України. – Харків: Одіссей, 2013. – 48 с.
2.
Про здійснення державних закупівель [Електронний ресурс] : Закон України,
станом на 04.11.2015 р. / Верховна Рада України. – Офіц. видання. – Режим доступу
: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1197-18.
3. Бюллетень Оперативной Информации „Московские торги”. [Электронный ресурс]. Москва, 2011-2015. – Режим доступа: http://boi-mt.ru/category/journals/
(Дата
звернення: 04.11.2015).
4. Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що
закуповуються за бюджетні кошти [Електронний ресурс] : Постанова
Кабінету Міністрів України, станом на 04.11.2015 р. / Верховна Рада
України. – Офіц. видання. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/117-2014-%D0%BF.
5. Організація
та здіснення контролю органами державної фінансової інспекції України за сферою
державних закупівель: практичний посібник / Олександр Підмогильний. – Донецьк:
ЛАНДОН-ХХІ, 2013. – 255 с.
6. Практичний
інструментарій. Законодавчі засади здійснення державних закупівель для силових
структур / Ростислав Балабан, Гліб Канівський, Віктор Таран; за заг. ред. Г.О.
Канівського. – Київ: ЦПСА, 2014. – 60 с.