Національний університет
біоресурсів і природокористування України
Аналіз стану гуманізації професійної підготовки
майбутніх біотехнологів
На
основі проведеного анкетування в статті зроблено спробу аналізу стану гуманізації професійної підготовки майбутніх
біотехнологів. Визначено ставлення студентів до
даної проблеми, обґрунтовано необхідність
удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців на принципах гуманізації
навчання.
Ключові слова: гуманізація
світи, гуманізм, формування особистості, гуманістичні якості
особистості, фахова підготовка.
Актуальність. Результатом гуманізації
професійної підготовки майбутніх біотехнологів має бути гуманістично спрямована
особистість біотехнолога, діяльность якої є гуманною по відношенню до себе, соціуму та природи.
Щоб ґрунтовно підійти до отримання такого результату, потрібно дослідити
гуманізаційні механізми навчання студентів, які оволодівають спеціальністю
біотехнолога у ВНЗ.
На сьогодні накопичений чималий досвід
вивчення гуманістичних якостей особистості у педагогічній теорії та практиці визначає, що основними методами дослідження сформованості гуманістичної
спрямованості особистості є анкетування, опитування, тестування, інтерв’ювання, метод спостереження, творчі завдання, діагностичні ситуації.
Постановка
завдання. Здійснення аналізу стану сформованості уявлень та знань
студентів щодо гуманізації професійної підготовки майбутніх
біотехнологів за сучасних умов, гуманістичні принципи, гуманну
поведінку у взаємодії з іншими передбачало організацію діагностики, яка була
реалізована у процесі проведення констатувального дослідження.
Констатувальний
етап експерименту проводився на базі Національного університета біоресурсів та природокористування України та Дніпропетровського
державного аграрного університету. Ним було охоплено 240 студентів першого і другого курсів
факультету біотехнології, які оволодівали напрямом підготовки: 6.051401
«Біотехнологія».
Аналіз останніх досліджень і
публікацій. Ставлення студентів до проблеми гуманізації навчання було
визначено за допомогою наукових розробок Т. Грабовської та О. Теплої [1], І.
Герасимової [2] та модифікованої анкети (І. Тимчук) [3], яка складалася із 19
запитань.
Метою даної статті є спроба проаналізувати ставлення майбутніх біотехнологів до процесу
гуманізації освіти, їхню особисту участь у підвищенні її рівня; ставлення щодо
доцільності поглиблення гуманізації навчання.
На перше
запитання анкети «Що таке гуманізм»? студенти відповіли: любов до людей, визнання людини за найвищу цінність,
іншими словами, – людяність (53%);
це гуманне ставлення до всього, що находиться
навколо тебе, люди, тварини, рослини (20%); втілення добра і гарних рис у поведінці та загальному розвитку індивіда (15%);
течія в західноєвропейській культури епохи
Відродження, яка визнає людину найвищою цінністю у світі (12%); світогляд. Отримані відповіді свідчать про те,
що більшість студентів правильно розуміють поняття "гуманізм" – це система ідей і поглядів на людину як найвищу цінність.
На друге
запитання анкети «На якому ґрунті, у який період історії людства сформувався
гуманізм?» було отримано наступні відповіді: гуманізм сформулювався в епоху
Відродження на основі зміни світогляду людей (1%); на ґрунті того, що люди були
жорстокими до себе, до природи (1%); на основі заперечення норм життя
середньовіччя з його жорстокістю людей один до одного та природи (3%); на
ґрунті поєднання релігії та науки (1%). 20% студентів дали відповідь: гуманізм
сформулювався в епоху Відродження, але
на якому підґрунті не пояснюють. 15% респондентів прагнули дати відповідь на запитання, але відповіді були не зовсім
вірними: (гуманізм сформувався тоді,
коли у всьому світі зрозуміли важливість людського життя та його цінність (1%); гуманізм зародився
давно, коли людина почала замислюватися про те, чим вона відрізняється від
тварин, які вона має особистісні якості (10%); гуманізм сформований не так
давно, тому що не у всі часи поважали, цінували людське життя (6%).
На запитання
анкети «Яких видатних представників гуманізму в мистецтві, літературі ви
знаєте?» отримали відповіді: 70% студентів назвали видатними гуманістами
відомих українських (Т.Шевченко, Л.Українка, І. Франко, Г.Сковорода, П.Мирний,
П.Тичина, М.Коцюбинський, М. Стельмах, Л.Костенко, І.Роздобудько) та російських
письменників (О. Пушкін, М.Некрасов, Л.Толстой, М.Гоголь). До переліку відомих
зарубіжних представників гуманізму
потрапили В. Шекспір, Ф. Петрарка, Д. Боккаччо, А. Данте, А.Камю
(25%). 10% студентів назвали таких видатних гуманістів, як Мікеланджело, Ф.
Рабле, Леонардо да Вінчі, Д. Бруно.
Лише 2%
опитаних не змогли дати відповідь.
Наголосимо,
що серед видатних представників
гуманізму в мистецтві, літературі студенти майже не називають сучасних діячів
культури. Зазначимо, що аналіз цього переліку є підставою зробити висновок про
неґрунтовність вибору опитуваними студентами критеріїв, за якими можна
класифікувати осіб гуманістичної спрямованості.
Проаналізувавши
відповіді респондентів на четверте та п’яте запитання анкети «Кого з видатних історичних діячів ви можете
назвати гуманістами? У чому полягала значимість їх діяльності?» та «На основі
яких критеріїв ви визначили гуманність цих осіб?», можна зробити висновок, що
для студентів
ці запитання виявилися складними,
особливо завдання – визначити значимість діяльності видатних історичних діячів.
20% студентів
назвали певних історичних постатей,
зробивших суттєвий внесок у гуманізацію суспільного життя, та намагалися
обґрунтувати свої відповіді: Нельсон Мандела
(видатний політичний діяч, сприяв економічно-культурному розвитку країни,
боровся проти рабства); Індіра Ганді (сприяла розвитку країни, допомагала
бідним; їй притаманні чуйність,
піклування про інших, співчуття та небайдужість); Мать Тереза
(допомагала всім бідним людям); Р. Ганді (його політична діяльність була направлена
на покращення життя людей та проведення реформ, які встановлювали гуманістичні
засади у суспільстві); Лінкольн (завдяки йому темношкірі люди стали
вважатися рівними зі світлошкірими, боровся проти рабства); Б.Хмельницький, М.Грушевський (піклувалися
про долю України і українського народу, їх незалежність і свободу). Остання відповідь
говорить про те, що деякі студенти ототожнюють
поняття «гуманізм» і «патріотизм». Окремі відповіді (55%)
стосувалися лише переліку певних історичних постатей: К. Маркс, княгиня Ольга, Іван Мазепа, Леонардо
Бруні. 25% опитаних не дали відповіді чи зазначили „не знаю”.
Результати
узагальнення відповідей опитаних на шосте запитання анкети «Які наслідки могла
мати гуманістична діяльність людей?» наступні: 98% студентів говорять про
позитивні наслідки гуманістичної діяльності, які виявляються в таких
твердженнях: удосконалення людства, краще життя; зменшилось би кровопролиття та
війни; люди ставилися краще один до одного; було б менше жорстокості, ворожби,
ненависті; правильний моральний
соціальний устрій; світ став би кращим, люди були б більше задоволені
власним життям. Лише 2% опитаних не змогли дати відповідь.
На сьоме
запитання анкети «Чи існує залежність між гуманістичними ідеями та
соціально-економічним устроєм держави?» була наступна відповідь: 95% опитаних
зазначили, що така залежність існує; тільки 5% вважають, що така залежність
відсутня.
«Проілюструйте
це за допомогою життя України. Чи є актуальною проблема гуманізації в Україні в
сучасних умовах?» – таким було восьме запитання нашої анкети. 94% студентів
висловили свою думку наступним чином: ця проблема є дуже актуальною для України
тому, що гуманізація –найвища цінність, а не
гроші і маєтки, як думає наша влада, яка
нічого не робить, щоб почути свій народ; актуально, бо в Україні не
вистачає гуманності, великі політики нехтують людським життям заради власної
вигоди; в Україні не вистачає гуманних діячів; в Україні все робиться за принципом
«моя хата з краю, нічого не знаю».
Отримані
відповіді свідчать про те, що студенти переймаються і цікавляться проблемами
гуманізації в Україні на сучасному етапі. Проблема гуманізації суспільства є
дуже актуальною для України тому, що в нашій державі гуманність не виявляється
протягом тривалого періоду, особливо
зараз – втрата оптимізму, гуманізму, довіри людей один до одного,
відсутність поваги і ціннісного ставлення один до одного, або байдужість у
ставленні до всього. Лише 6% опитаних не змогли пояснити актуальність проблеми
гуманізації в Україні в сучасних умовах.
Відповіді
респондентів на дев’яте «У яких сферах діяльності людей виявляється гуманізм?»
та десяте запитання «У яких галузях
гуманізм має бути засадовим компонентом?»
були аналогічні. Студенти зазначили, що гуманізм має виявлятися, перш за
все, у всіх сферах діяльності людини (життя,
робота, відносини з колегами, членами сім’ї), у всіх галузях, де присутня і
взаємодіє людина – 40%. Інші зазначили, що гуманізм притаманний, насамперед, таким
сферам діяльності: освіта (діяльність викладачів, учителів) – 25%;
медицина – 30%; наука, мистецтво,
соціальна сфера – 2%; політика,
економіка та юриспруденція – 3%.
У відповіді
на 11 запитання анкети студенти стверджують: проявляти гуманність – значить:
бути толерантним, проявляти доброту та милосердя; співчувати, підтримувати,
розуміти, допомагати всім, хто потребує допомоги; відноситись до інших людей
так, як би ти хотів, щоб до тебе відносились; бути людиною в усіх життєвих
ситуаціях; не тільки проявити милосердя
та терпимість до людей, а й бути гуманним і до тварин, навколишнього
середовища, і до самого себе.
Різноманітними
за змістом та кількісними характеристиками були відповіді студентів на 12
запитання анкети – «Гуманним може бути кожен, якщо...»: поважати і цінувати
інших людей; буде ставитися до інших з
розумінням; розуміти, що кожен – особистість; працювати над собою; він цього
захоче; буде думати про інших, а не тільки про себе. Відповіді різноманітні, та всі студенти переконані, що гуманним
може бути абсолютно кожен, якщо, перш за все, буде прагнути цього, працювати
над собою, навчиться любити і цінувати
інших людей.
Відповіді на 13
запитання анкети свідчать, що респонденти
добре розуміють, яка людина вважається гуманною,
які взаємини людей можна назвати гуманними і як розвинути в собі якості
гуманної людини. Відповіді на 18 запитання анкети також важко подати в
кількісному відношенні, тому що вони є різними за змістом: «Для того, щоб розвинути в собі якості
гуманної людини, треба...»: розвивати себе, удосконалюватися; творити добро;
прагнути до цього; більше читати, ходити в музеї, театри; частіше
прислуховуватись до інших, цінувати людей;
дотримуватися правила – стався до інших
так, як хочеш, щоб ставилися до тебе; розвиватися духовно, більше читати;
вивчати мистецтво та релігію.
Порівняно з попередніми
відповіді на 14 запитання анкети «Що
таке гуманізація освіти? Хто має її забезпечувати? » свідчили про недостатній
рівень знань студентів або взагалі про їх відсутність. На це запитання дали
відповіді лише 50% опитаних. Гуманізація освіти – це відображення в освітньому
процесі гуманістичних тенденцій у розвитку сучасного суспільства, коли людська
особистість визначається найвищою цінністю (2%); це впровадження тих предметів,
які б знайомили студентів з ідеями гуманізму та навчати гуманності (2%); це
соціально-педагогічні принципи, що відображають спрямованість розвитку освіти на гуманні стосунки в суспільстві
(2%); це принципи, які спрямовані на розвиток освіти в гуманістичному напрямі
(2%); це програма, при якій до кожного
студента знаходять підхід, який
підходить саме йому для навчання (2%);
це більше уваги приділяти студентам, навчати їх таких дисциплінам, як
етика, естетика, психологія, філософія (2%);
це здатність вищого керівництва забезпечити якісну, не перевантажену,
прозору освіту без хабарів і примхливих
викладачів (2%); це навчання студентів
принципам гуманізму в освітніх закладах (2%); це рівне ставлення до всіх
студентів (2%). Близько 20% респондентів не знали відповідей на це питання.
На думку
більшості опитаних (94%) гуманізацію освіти має забезпечувати: Міністерство освіти і
керівництво навчального закладу та викладачі. Лише 4% опитаних вважають, що
гуманізацію в освіті мають забезпечувати у рівній мірі як викладачі, так і
студенти. 2% респондентів переконані, що лише викладачі.
«Назвіть
напрям професійної підготовки, яким ви оволодіваєте. Який існує зв’язок між
вашою майбутньою професійною діяльністю і гуманізмом»? Яка, на вашу думку, мета
фахової підготовки в даному напрямі» – таким було наступне запитання анкети. 30% опитаних студентів не знали
відповіді. 30% респондентів не змогли пояснити, який зв’язок між професійною
діяльністю біотехнологів та гуманізмом.
40% опитаних переконані, що їх напрям
підготовки «Біотехнологія» є гуманістичним, намагалися обґрунтувати цей зв’язок,
але аргументи не завжди були правильними: (біотехнологія має приносити людям користь, а не шкоду,
наприклад, створення біологічної зброї,
або шкідливі мутації та ін.); (у використанні біотехнології гуманізм виявляється
в тому, щоб не впливати на оточуюче середовище новітніми технологіями, щоб у
гонитві за грошима не забувати про шкоду, яку вони можуть спричинити);
(біотехнологи працюють на благо людей,
усього живого); (біотехнолог, який працює в галузі харчування, має виготовити
не шкідливий для людей продукт, в галузі екології – покращити стан
навколишнього середовища на користь людям і всієї планети, в галузі медицини –
лікувати інших людей, зберігаючи їхнє життя); (біотехнологія має на меті
приносити користь людині, полегшувати їм життя); (проводячи досліди з
біотехнології, потрібно звертати увагу, чи будуть вони гуманними по відношенню
до людей та тварин).
Мету фахової
підготовки в даному напрямі студенти не визначили. Лише 1% опитаних дали
відповіді: саморозвиток,формування професійних навичок; гарні знання та навики
з даної дисципліни. Проаналізовані відповіді студентів підтверджують актуальність проблематики нашого
дисертаційного дослідження.
Відповідаючи
на 16 запитання «Які навчальні курси змістовно є найглибше орієнтовані на
гуманістичне навчання студентів?», респонденти
на перше місце поставили психологію – 42%; на друге – філософію, етику – 30%; культурологія,
Історія України, мови ( українська, англійська ) посіли третє місце – 28%.
Відповідаючи
на 17 запитання анкети «Наведіть приклади гуманної поведінки викладачів,
студентів», студенти наводять такі приклади гуманності викладачів: допомога з
навчанням; організація додаткових занять; терпимість та вихованість, прийняття
будь-якої думки студента; корисні поради та поважні відносини; допомога при
складанні сесії, підтримка в разі невдачі. Близько 5% опитаних не змогли навести приклади.
Отримані
відповіді на 18 запитання анкети «Наведіть приклади антигуманної поведінки викладачів»
свідчать про те, що 70% опитаних
зустрічалися з випадками
антигуманної поведінки викладачів. Студенти навели таки приклади антигуманної
поведінки науково-педагогічних працівників: отримання низьких оцінок у групі,
якщо хтось один з цієї групи чимось не догодив викладачу; наклеп, знущання при
всій групі; неповага до студента, упереджене ставлення; нетактовна поведінка,
відхилення думки студента, нав’язування
своєї;
використання ненормативної лексики, якщо студент не хоче щось робити, крик,
лайка, моральне приниження, силовий примус; висока думка про себе з боку
викладача; відмова викладача в допомозі студенту; хабарництво і свідоме
погіршення досягнень студента через власні погляди; не дозволяє заходити до
аудиторії, якщо запізнився. 25% опитаних не змогли навести приклади антигуманної поведінки викладачів
або написали, що не знають.
Наведені зразки
відповідей свідчать про те, що гуманізація освіти фахової підготовки має
починатись із викладача, його людяності, спеціальних знань про гуманізацію навчально-виховного
процесу у ВНЗ. Якщо викладач – негуманна особистість, яка дозволяє собі
антигуманну поведінку, то спроба втілити гуманізацію буде марною. Відповіді на
ці питання анкети спонукали нас до розроблення методичних рекомендацій для
викладачів.
У відповіді
на останнє 19 запитання анкети – «Назвіть шляхи підвищення рівня гуманізації у
ВНЗ» думки опитаних розділилися таким чином: 35% опитаних вважають, що потрібно
до навчального плану з напряму
підготовки «Біотехнологія» ввести
більше дисциплін, зміст яких має гуманістичний потенціал і сприяє формуванню моральних якостей
студентів або курси з етики та
культурології для студентів та викладачів; 50% студентів назвали такі шляхи
підвищення рівня гуманізації навчання у ВНЗ: проведення певних курсів, цікавих
соціальних проектів, тренінгів гуманістичного спрямування; творча співпраця між
викладачами та студентами; проведення заходів, в яких викладач бере участь разом зі студентом; бесіди зі студентами про
навколишні події та їх спільний аналіз; толерантне ставлення до студентів,
розуміння їх проблем. 15% опитаних
шляхів підвищення рівня гуманізації у ВНЗ не знають.
Висновок. Проаналізовані відповіді студентів на запитання анкети дозволили
стверджувати, що студенти напряму
підготовки «Біотехнологія» мають недостатній рівень знань про гуманізацію навчання; вони
вважають доцільним поглиблення гуманізації навчання за їх напрямом підготовки,
однак не можуть конкретизувати її шляхи. Такий стан ставлення майбутніх
біотехнологів до досліджуваної нами проблеми гуманізації професійної підготовки,
на нашу думку, склався через відсутність у ВНЗ систематичної і цілеспрямованої роботи з реалізації
гуманістичної парадигми в освіті.
Актуальні напрями подальшої
розробки окресленої проблеми. Актуальними напрямами подальшої розробки окресленої проблеми є пошук гуманізаційних механізмів
навчання студентів, які оволодівають спеціальністю біотехнолога у ВНЗ.
Myshak H.A. Humanization of professional training of future biotechnologists: stating section. Based on conducted survey the analysis of the humanization of
training future biotechnologist has made in the article. The author has
discovered the students’ attitude to this problem, and has justified the reason
of the professional training improvement on the base of education humanization.
Key words: humanism, humanity, education humanization, humanistic personality,
professional training, formation of personality.
Література
1. Грабовська Т.О., Тепла О.М.
Формування гуманістичних цінностей у студентів: теорія і методика: [монографія]
/ Т.О. Грабовська, О.М. Тепла. – Рівне: Волинські обереги, 2011. – 270с.
2. Герасимова І. Г. Гуманізація професійної
підготовки майбутніх менеджерів виробничої сфери
: Дис…канд. пед. наук: 13.00.04. – К., 2002. – 189 с.
3. Тимчук І. М. Педагогічні умови
гуманізації навчання майбутніх екологів у процесі фахової підготовки. :
Дис…канд. пед. наук: 13.00.04. - Біла Церква, 2009. – 271 с.