Філологічні науки / 3. Теоретичні й методологічні проблеми дослідження мови

О. М. Гуль

Національний університет «Львівська політехніка»

Українські прізвища з компонентом «назва їжі»: постановка проблеми

Українські прізвища є цікавим і благодатним матеріалом у вивченні історії й культури народу, його мови, а отже, їх дослідження є одним із актуальних завдань ономастики.

Першою опублікованою працею про українські прізвища була невелика стаття А. І. Степовича «Заметка о происхождении малорусcких фамилий» (Вороніж, 1882 р.).

До історичного матеріалу з ономастики першим звернувся І. Я. Франко. У праці «Причинки до української ономастики» він підкреслює, що особові назви є важливим матеріалом для філолога, який досліджує структуру мови, та і для історика та етнографа [цит. за: 2, с.4].

Проблемі походження, структури, словотворення прізвищ присвячені роботи С.П. Бевзенка, Б.Б. Близнюк, Н.Ю. Булави, Г.Є. Бучко, В.О. Горпинича, Л.Л. Гумецької, Л.О. Кравченко, Л.В. Кракалії, Л.Т. Масенко, Ю.М. Новикової, Р.М. Падалки, С.Є. Панцьо, Г.Д. Панчук, В.Д. Познанської, А.М. Поповського, Ю.К. Редька, І.Д. Сухомлина, Л.О. Тарновецької, І.Д. Фаріон, М.Л. Худаша, П.П. Чучки та ін.

Результатом теоретичних студій стала велика лексикографічна праця — укладені такі словники українських прізвищ: «Довідник українських прізвищ» Ю.К. Редька, історико-етимологічний словник «Прізвища закарпатських українців» П.П. Чучки, словники «Прізвища Дніпровського Припоріжжя» та «Прізвища степової України» В.О. Горпинича, «Словник прізвищ жителів Луганщини» К.Д. Глуховцевої.

Віднедавна з’явилися також спроби укладення електронних словників прізвищ, серед них «Тлумачний словник українських прізвищ» В. Лученка, а також база поулярних прізвищ та імен України. Словник В. Лученка перебуває на стадії розробки й постійно оновлюється. Він відбиває кількість носіїв прізвища, що їх зафіксовано в органах державної реєстрації; а також тлумачення. База популярних прізвищ та імен України вміщує 6710000 мешканців України. Сторінка прізвищ містить 100000 найчастотніших в Україні прізвищ, що розміщені в порядку вживаності; поряд із прізвищем подано кількість їх у базі та приблизну кількість носіїв в Україні.

Серед джерел виникнення українських родових прізвищ найчастіше називають такі: утворені від власних імен, від топонімів, від етнонімів, від назви людини за соціальною приналежністю чи за родом заняття, за посадою, від назв тварин і рослин, явищ природи, від назв предметів побуту, а також утворені за індивідуальною ознакою носія тощо (Л.Т. Масенко, Ю.К. Редько, О.О. Кавун). Однак значна кількість прізвищ залишається поза цією класифікацією. Такими, наприклад, є прізвища з компонентом «назва їжі», що стали предметом нашої уваги в цій розвідці.

Історію виникнення таких прізвищ мовознавець А.М. Поповський описує так: для людини на зорі її існування життєдайним енергетичним запасом була їжа. Безсумнівно, в живомовній стихії українського народу побутували слова, які закріплювалися за носіями як прізвиська, а потім успадковувалися родинами як прізвища.

Прізвиськові назви виникли в середовищі живого народного мовлення і відображають особливості українського менталітету, творять феномен національного духу за специфічними ознаками [1, с.1].

Проаналізувавши запропоновані дослідниками класифікації прізвищ із компонентом «назва їжі», уважаємо за доцільне уточнити їх. За семантикою твірних основ прізвищ із компонентом «назва їжі» визначаємо такі групи:

а) назви видів страв (Борщ, Варениця, Вареник, Бублик, Галушка, Пиріжок, Паска, Коржик, Кулешов, Куліш, Пирогова);

б) назви продуктів харчування (Грис, Крупа, Крупко, Гречка, Гречишкіна, Сало, Сметана, Маковський, Твердохліб);

в) назви напоїв (Кисіль, Кісільова, Брагінець, Молочко, Маслянка, Квас, Квасюк, Кавицький).

Проблемним постає питання про зарахування до таких прізвищ онімів із компонентом-назвою тварин і рослин, грибів, які є їстівними або ж становлять окрему страву чи її основу (Заєць, Заяць, Кріль, Курочка, Куряча, Рибка, Рибакова, Коропецька, Карпусь, Сом, Селедець, Рак, Качка, Курочкін; Сливка, Ріпа, Вишня, Цибуля, Часник, Гарбуз, Горошко, Капуста, Грушко, Салата, Оугцов, Боряк; Глива, Боровик, Опенько, Грибова, Грибовський).

Прізвище супроводжує людину від народження і стає частиною сприйняття індивіда самим собою і тими, хто його оточує. Однак із часом звуковий та морфемний склад прізвища, а згодом і саме його значення відступають на задній план.

Саме тому сьогодні є актуальним заглиблення в процеси творення українських прізвищ і створення інформаційно-структурної моделі словника українських прізвищ.

Література:

1. Поповський А. М. Українські прізвища з компонентом -їд-(-їж-) / А. М. Поповський [Електронний ресурс] // Актуальні проблеми філології та перекладознавства. — 2013. — Вип. 6(1). — С. 200–210. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/apftp_2013_6(1)__27.pdf

2. Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища / Ю. К. Редько [Електронний ресурс]. — К.: Наук. думка, 1966. — Режим доступу: http://www.inmo.org.ua/assets/files/lib/Red'ko.%20Such.%20ukr.%20prizvyshcha%20(1966).pdf