Томашевський Д.В.
НТУУ КПІ Уккраїна
1
Відновлення працездатності спортсмена-студента
психолгічними засобами.
Розглядаються проблеми відновлення
працездатності студентів спортсменів психологічними засобами.
Ключові
слова: студент –спортсмен,психотерапія, психопрофілактика, психогігієна.
Рассматриваются
проблемы восстановления работоспособности студентов спортсменов
психологическими средствами .
Ключевые слова : студент -спортсмен , психотерапия , психопрофилактика ,
психогигиена.
The problems of student athletes recover from psychological means.
Keywords : student -sportsmen , psychotherapy, psychological prophylaxis , mental hygiene.
Los problemas de los estudiantes atletas a recuperarse de medios psicológicos .
Palabras clave: estudiantes -sportsmen , psicoterapia , profilaxis psicológica , higiene mental.
Die Probleme der Studenten Sportler erholen sich von psychologischen Mitteln
Schlagworte: Studenten -sportsmen , Psychotherapie, psychologische Prophylaxe , Psychohygiene.
В сучасному студентському
спорті проблеми відновлення працездатності також важливі, як і саме тренування,
тому що неможливо досягти високих спортивних досягнень тільки за рахунок
збільшення обсягу і інтенсивності навантажень.
Надмірні тренувальні навантаження
приводять до стомлення спортсменів студентів. Це відбувається тоді, коли
організація тренувального процесу не відповідає науковим вимогам, коли
навантаження не відповідає віковим і індивідуальним особливостям студентів
спортсменів, коли не звертається увага
на особливості життєдіяльності студентів спортсменів. Тому методи відновлення і
зняття втоми у спортсменів набувають першорядного значення.
2
В складний комплекс відновлювальних
заходів входять різноманітні засоби: фіз.
процедури, гідро.процедури, масаж, аутогенні навантаження, харчування,
фармокологичні та інши. Вміле
поєднання всіх засобів відновлення на різних етапах учбово-тренувального
процесу дає можливість уникнути несприятливих наслідків тренувальних навантажень.
Особливого значення має вивчення
закономірностей відновлювальних процесів, характеру стомлення і методів, які
підвищують ефективність відновлення і активного відпочинку.
В даній роботі будуть розглянути причини і
механізми відновлення психологічного стану студента спортсмена.
По перше: треба проаналізувати сучасне
становище студентського спорту
По друге треба проаналізувати фактори
впливу студентського колективу на студента спортсмена: це можливості
адекватного спортивного режиму особливо при проживанні в гуртожитку.
Для подолання цих проблем та досягнення
оптимального результату в змаганнях необхідно проведення з студентами-спортсменами психотерапії,
психопрофілактики, психогігієни.
До психотерапії відноситься:
-навіюваний сон-відпочинок,
-м’язова релаксація - спеціальні дихальні
вправи.
Психопрофілактик:
-психорегулюче тренування (індивідуальне та
колективне).
Психогігієна:
-різноманітне дозвілля;
-комфортабельні умови побуту;
-зниження негативних емоцій.
Психологічні засоби і методики відновлення
працездатності після тренувальних і змагальних навантажень в сучасний час є
основним засобом
3
відновлення
студента-спортсмена. За допомогою психологічної дії можливо знизити рівень
нервово психічного-навантаження, зняти стан психічного пригнічення, швидко
відновити затрачену нервову енергію і тим самим
вплинути на
прискорення процесів відновлення в інших органах і системах організму.
Важливою умовою успішної реалізації
психотерапії, психопрофілактики і психогігієни є об’єктивна оцінка результатів
психологічної дії. Наприклад, при дії на серцеву-судину систему потрібно
вимірювати АД ЧСС, записувати ЕКГ; при дії на вегетативну регуляцію
функцій-проводити ортоклиностатичну пробу, дослідження дермографізму. Бажано
методом анкетування з’ясовувати основні риси спортсмена.
Велике визнання в психічній підготовці
отримав метод аутогенного психо м’язового тренування (АПМТ). Значну роль у
перемозі має уміння спортсмена-студента направити свою психіку на
безкомпромісну боротьбу, на повну самовіддачу сил. В реалізації цих головних
установок неоціниму допомогу справляє сила, що закладена в самонавіюванні.
Психічна саморегуляція – це дія людини на
самого себе за допомогою слів і відповідних їй уявних образів.
Слова, мова, уявні образи умовним
рефлекторним шляхом впливають на функціональний стан різних органів і систем
позитивний або негативний вплив. Серед методів, які дозволяють захистити
психіку спортсменів від шкідливої дії і настроїти її на подолання змагальних
труднощів, стресового стану, на першому місті – психічна саморегуляція.
В психічній саморегуляції розрізняються два
направлення: само переконання і самонавіювання. Основами психом’язового
тренування можливо оволодіти на протязі 5-7 діб. Необхідно навчитись переходити
в дрімотний стан, коли мозок стає підвищено чутливим до слів і мислених
образів. Необхідно навчитись зосереджувати свою увагу на свої думки в цей
момент, що дозволяє мозку відключатись від створення впливу.
Аутогенне психом’язове тренування
проводиться в позі «кучера»: спортсмен сидить на стільці, роздвинув коліна,
покласти передплеча на стегна так, щоб кисті рук звішувались не торкаючись один
одного. Тулуб не повинен сильно нахилятись вперед, але спина не повинна торкатись
спинки
4
стільця. Тіло
розслаблено, голова нахилена вперед, очі заплющенні. В цій позиції
спортсмен-студент промовляє в думках ( або пошепки):
-я розслабляюсь і заспокоююсь……;
-мої руки розслабляються і
теплішають..;
-мої руки повністю розслаблені, теплі….нерухомі…;
-мої ноги розслабляються і
теплішають..;
-мої ноги повністю розслаблені,
теплі….нерухомі…;
-мій тулуб розслабляється і
теплішає…..;
-мій тулуб повністю розслаблений,
теплий, нерухомий….;
-моя шия розслабляється і теплішає..;
-моя шия повністю розслаблена і тепла,
нерухома..;
-моє обличчя розслаблюється і
теплішає…;
-моє обличчя повністю
розслаблене….тепле…. нерухоме…
Стан приємного (повного і глибокого) спокію в процесі оволодіння
аутогеним психомязовим тренуванням формули повторюють 2-6 разів підряд,
повільно не поспішаючи.
Для зняття хвилювання, страху перед
майбутніми змаганнями слід використовувати формулу саморегуляції, спрямовану на
розслаблення скелетних м’язів. Це стримує хвилювання перед
змаганнями.
Для швидкого відновлення сил після змагань
рекомендують використовувати само навіюваний сон. Тривалість сну 20-40 хвилин.
Формула само
навіюваного сну наговорюється за формулою психом’язового тренування: "я
розслабився, я хочу спати….з’являється почуття сонливості…воно з кожною
хвилиною підсилюється, стає глибшим, вії стають важкими, заплющуються очі,
настає спокійний сон".
Спортсмен повинен
навчитися засинати швидко на деякий час і самостійно виходити зі стану сну
відпочивши і бадьорим. Тривалість сну 20-40 хвилин.
5
Формула само
навіюваного сну наговорюється відразу за формою психом’язового тренування:
" я розслабився, я хочу спати….з’являється почуття сонливості…воно з
кожною хвилиною підсилюється, стає глибшим,
вії стають важкими,
заплющуються очі, настає спокійний сон …." Кожну фазу слід повільно
вимовляти монотонно.
Музика. Багато відомих діячів медицини
різних країн розглядають музику як ефективний засіб впливу на настрій і психічний
стан, а через нього на весь організм.
Музика суттєво впливає на ритм дихання:
спокійне дихання настає при спокійній мелодії, а музика у швидкому темпі –
викликає швидке дихання.
Результати багатьох досліджень говорять про
сприятливий вплив музики на відновлювальні процеси після тренувальних занять і
змагань. В той же час відмічено, що прослуховування музики під час тренувальних
занять сприяє менший втомленості і дає можливість виконувати більший об’єм
тренувального навантаження.
Підбирати музику слід:
-при стомлені - наприклад пісня "
Григ "виконання
Сольвейг (Пер Гюнт) класична музика;
-при меланхолії - ода "до радості
" Бетховена;
-при відновлені працездаттноті – "Осіння
пісня" Чайковского.
Для профілактики перевтомлення,
перевантажень, зняття втоми широко застосується музика з світо-кольоровими
ефектами. Апарат світо-кольорової
музики розташовується в кімнаті відпочинку спортсменів, в масажній,
роздягальнях.
Відновлювальний масаж дає більший ефект,
якщо проводиться в супроводі світо-кольорової музики, яка допомагає зняти
хвилювання; нормалізує функціональний стан, знімає втому.
Особливо перспективно використання музико
терапії як доповнення до інших методів профілактики та лікування. Музикотерапію
можна поєднувати засобами відновлювальної терапії.
6
Література:
1. А.В.Беляев, М.В.Савин Волейбол учебник Москва "Физкультура
и Спорт" 2006г.стр.154-173.
2. Ю.Д.Железняк, А.В.Ивойлов Москва "Физкультура и Спорт"
1991г.стр.165-172.
3. Ю.Н.Клещев, А.Г.Айриянц Москва "Физкультура и Спорт"
1985г.стр.163-172.
4. В.М.Мельников Психология Москва "Физкультура и Спорт" 1987г.
стр.311-360.