Конференция «Перспективные разработки науки и техники»

Строительство и архитектура/3. Современные технологии строительства, реконструкции и реставрации.

Броневицький С.П.

Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

концептуальні засади і пріоритети розвитку житлового будівництва в м. Києві

Місто Київ є столицею України, однієї з найбільших держав за чисельністю населення і площею території серед європейських країн, центром національної, макрорегіональної і регіональної систем розселення і соціально-економічних та виробничих зв’язків.

Унікальні кліматичні та природно-ландшафтні умови сприяють його соціально-економічному і містобудівному розвитку.

Основними принципами сталого розвитку м. Києва є наступні:

- компактне місто: стримування територіального розростання міста для зменшення навантажень та витрат на інженерно-транспортну інфраструктуру; пріоритет внутрішнього розвитку та облаштування міста; раціональне використання вільних міських земельних ресурсів, модернізація застарілого житлового фонду, оновлення деградованих промислово-складських та інших територій;

- культурно-діловий центр країни: великі ділові ініціативи; активізація потенціалу розвитку столиці; розширення міжнародних зв’язків і проектів; збільшення конкурентоспроможності економіки; розвиток економіки знань; поліпшення інвестиційного клімату; розвиток установ культури з урахуванням потреб різних соціальних та вікових груп, людей з особливими потребами; збільшення кількості установ дитячого дошкільного та позашкільного виховання, місць культурного спілкування для молоді;

- збалансований розвиток міста та агломерації: координоване регулювання використання і забудови приміських територій; формування єдиного транспортно-планувального каркасу міста та приміської зони; розвиток швидкісного електротранспорту для забезпечення сполучень місць розселення і прикладання праці міста та приміської зони; забезпечення будівництва об’єктів спільних інтересів;

- відповідальність перед прийдешніми поколіннями: збереження історичного середовища, пам’яток світового, національного та місцевого значення, раціональне їх використання для історико-пізнавального туризму; збереження та поліпшення унікального природного ландшафту, рівня озелененості, збагачення екосистем, створення нових зелених насаджень, парків, скверів, збільшення площ громадських зелених зон; поліпшення якості повітря і води та санітарної очистки міста; чистота територій;

- привабливе та гуманне місто: підвищення якості житлових умов до рівня європейських столиць; урахування потреб у житлі наступного покоління; можливість придбання житла для сімей з середнім рівнем доходу; забезпечення соціального житла для громадян, що потребують соціальної підтримки; гарантування суспільної безпеки та надання якісних побутових, медичних і комунальних послуг; розвиток інфраструктури спорту і фізкультури; урахування потреб людей з обмеженими фізичними можливостями;

- мобільне та доступне місто: збалансоване розселення та зайнятість на лівобережжі і правобережжі; пріоритетний розвиток громадського швидкісного електротранспорту; поліпшення транспортних зв’язків між окремими районами; збільшення протяжності та щільності автомагістралей. Будівництво тунелів, мостів, розв’язок та паркінгів; забезпечення зручних транспортних зв’язків з приміськими територіями; зменшення витрат часу до 30-40 хв. на пересування від місця проживання до роботи;

- плановість і контроль за реалізацією Генерального плану, моніторинг реалізації Генерального плану та містобудівної діяльності, завчасне виявлення конфліктних точок та шляхів їх подолання; створення містобудівного кадастру; реалізація галузевих програм розвитку.

Київ є єдиним з 27 регіонів країни, де на початку ХХІ ст. відбувається зростання чисельності населення, зокрема за останні 13 років кількість постійного населення збільшилася на 259,8 тис. осіб, наявного – на 255,6 тис. осіб.

Чисельність постійного населення станом на 01.01.2015 р. досягла 2,85 млн. осіб, наявного населення – 2,89 млн. осіб.

Оціночно можливо вважати, що у зв’язку із загальним зменшенням чисельності населення в Україні в цілому, темпи зростання населення столиці будуть уповільнюватися. На двадцятирічний етап можливо прогнозувати в межах допустимих параметрів, що чисельність постійного населення досягне 3,14 млн. осіб (приблизно на 01.01.2036 р.).

Для забезпечення населення житлом та його доступності, наближення до рівня комфорту східноєвропейських столиць, основними напрямками житлового будівництва є:

- збільшення загального обсягу житлового фонду на 22,0 млн. м² та доведення його загального обсягу, з урахуванням щорічного вибуття, до 84,7 млн. м²;

- вибуття аварійного та застарілого житла загальною площею до 4,0 млн. кв. м, у тому числі 2,05 млн. м²;

- підвищення середньої житлової забезпеченості населення не менше як 30,0 м² на 1 особу, а на етап 20 років не менш як до 27 м² на 1 особу, або приблизно на 0,5 м² на 1 особу щорічно;

- проведення у віддаленій перспективі модернізації та комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду обсягом до 5 млн. м², а на етап 20 років – до 2,1 млн. м² та створення житлового фонду, призначеного для переселення мешканців з будинків барачного типу, гуртожитків й інших непридатних для проживання будівель;

- формування за рахунок новозбудованих або модернізованих будинків комунального фонду соціального житла, що безоплатно або на пільгових умовах надаватиметься в оренду малозабезпеченим громадянам та тим, що потребують допомоги, а також доступного житла, що можливо придбати на пільгових умовах за міськими та державними соціальними програмами;

- пріоритетне використання земельних ресурсів м. Києва для реалізації державної політики щодо забезпечення доступним житлом киян, які потребують поліпшення житлових умов;

- введення в експлуатацію до 250 тис. м² доступного житла (у тому числі житла для соціальних потреб) щорічно;

- завчасне будівництво об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на територіях нових мікрорайонів та житлових масивів;

- поступова ліквідація дефіциту соціального та доступного житла для громадян, які потребують поліпшення житлових умов або знаходяться на соціальному обліку шляхом збільшення обсягу щорічного введення в експлуатацію до 500 тис. м² у віддаленій перспективі;

- впровадження для будівництва доступного житла та соціального житла компактних квартир, що відповідають вимогам ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки» до житла ІІ категорії (соціального) за рівнем комфорту та соціальної спрямованості з нормованими нижніми та верхніми границями площ квартир відповідно до чинних санітарних норм, що забезпечує мінімально допустимий комфорт проживання;

- впровадження прогресивних енергозберігаючих архітектурно-планувальних, конструктивних та інженерних рішень у проектування жилих будинків з метою підвищення їх експлуатаційних якостей, з використанням енерго- і ресурсозберігаючих технологій, зменшення вартості будівництва.